Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №522/14411/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14411/25-Е

Провадження № 2/522/2207/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

21 січня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Зелінська К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Позивач обґрунтовує позов тим, що між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 027052/4056/0000180 щодо автомобіля BMW 730 (д.н.з. НОМЕР_1 ). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 29.11.2024 у м. Одесі з вини відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14.01.2025 у справі № 522/22412/24, застрахований транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

На виконання умов договору страхування та на підставі страхового акта № 24501446113, позивач визнав випадок страховим та здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 641 772,98 грн шляхом оплати вартості відновлювального ремонту на рахунок СТО ДП «Фірма «Емералд Моторе». Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в АТ «СГ «ТАС», яке в межах ліміту відповідальності за полісом перерахувало позивачу 160 000,00 грн.

Керуючись статтями 993, 1194 ЦК України та статтею 108 Закону України «Про страхування», до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду (суброгація). Оскільки розмір фактичних збитків перевищує ліміт виплати за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 481 772,98 грн, а також покласти на відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 07.07.2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду в загальному позовному порядку.

Ухвалою суду від 15.10.2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання призначене на 21.01.2026 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Суд, на підставі ч.2ст.247 ЦПК Українипроводить розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу звукозаписувальною технікою.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного договору страхування, на вимогу відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов`язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.11.2024 о 21 год. 25 хв. у м. Одесі по вул. Преображенській, 22, за участю транспортного засобу «Hyundai Accent» (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «BMW 730» (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_3 , відбулася дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14.01.2025 у справі № 522/22412/24, яка набрала законної сили та, в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України, має преюдиційне значення для даної справи.

Обставини щодо розміру завданої майнової шкоди підтверджуються рахунком ДП «Фірма «Емералд Моторе» № BL000036828 від 19.12.2024 та актом виконаних робіт № IN000029820 від 28.02.2025, згідно з якими вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 730» склала 641 772,98 грн. Крім того, факт спричинення збитків зафіксовано у Звіті про визначення вартості матеріального збитку № 78646 від 27.12.2024, де сума збитку оцінена у 633 441,23 грн, проте кінцевий розмір шкоди визначено на підставі фактичних витрат на ремонт.

Виконання Позивачем зобов`язань за договором добровільного страхування № 027052/4056/0000180 підтверджується страховим актом № 24501446113 від 15.01.2025 та фактом перерахування коштів, що засвідчується платіжною інструкцією № 190200 від 26.09.2024 та повідомленням від 17.01.2025 про списання суми з авансового платежу на користь СТО.

Також встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (поліс № 218653453), яке виплатило Позивачу страхове відшкодування в межах ліміту — 160 000,00 грн. Таким чином, наявна різниця між фактичними витратами на відновлення майна та сумою, виплаченою страховиком відповідального за ДТП становить 481 772,98 грн, яка підлягає стягненню з винної особи на підставі ст. 1194 ЦК України.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ч. 3 п. 1ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктом 22.1ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц вказано, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, позов ПАТ«Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, укладений між представником ПАТ «СК «Уніка» та АТ «Адвокатським бюро Олександра Лисова «Еквіт», детальний опис виконаних робіт, акт про підтвердження факту надання правової допомоги, розрахунок витрат на правову допомогу та платіжну інструкцію про оплату послуг.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду з позовом майнового характеру позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що стверджується платіжною інструкцією.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу частково в сумі 4000,00 грн.

На підставі вище викладеного, ст.ст.993,1166,1187,1188,1191,1193 ЦК України, ст.ст.22,38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст.ст.12,13,82,133,137,141,142,200,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою– задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» суму страхового відшкодування у порядку суброгації в сумі 481 772,98 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» витрати на професійну правову допомогу в сумі 4 000,00 та судовий збір в сумі 5 781,27 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

У зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси повний текст рішення виготовлений 13.02.2026 року.

Суддя А.В. Науменко