Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №522/23322/24 — Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026

Справа № 522/23322/24

Провадження № 2/522/121/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Ярема Х.С., розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Захист» про розірвання договору, стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

27.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АО «Захист» в особі голови АО «Захист» Зачепіло О.В.

Позивач просить суд:

- розірвати Договір №23/1 про надання адвокатських послуг від 18.04.2024

- стягнути з АО «Захист» сплачений за договором гонорар 10 000 грн.

03.01.2025 відкрито загальне позовне провадження.

17.07.2025 справу прийнята до розгляду новим складом суду.

17.09.2025 закрито підготовче провадження.

ОСОБА_1 звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що 18.04.2024 вона уклала з АО «Захист» договір про надання адвокатських послуг. Метою укладення цього договору було надання правової допомоги ОСОБА_1 щодо складення позовної заяви для подання до окружного адміністративного суду. Перед укладенням договору вона отримала консультацію за яку окремо сплатила, потім погодилась на подальшу співпрацю. Договір укладався в режимі онлайн шляхом обміну через електронні засоби зв`язку, подальше спілкування та виконання договору у такий же спосіб. Позивач стверджує, що зі своєї сторони виконала вона повністю сплатила послуги адвоката, натомість відповідач свої зобов`язання не виконав, послуги у визначені строки не надав. ОСОБА_1 неодноразово цікавилась станом виконання послуг. З квітня по грудень, фактично за 8 місяців, адвокатське об`єднання позов так і не написало. В результаті чого ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду з тим позовом. Розуміючи, що адвокатське об`єднання неналежно виконує свою роботу, 03.12.2024 вона направила відповідачеву повідомлення про розірвання договору. Лише після цього, відповідач стверджує, що написали та направили позов, який позивачу уже був не потрібний, оскільки вона вирішила розірвати договір правової допомоги.

Відповідач проти позову заперечує. Зобов`язання адвокатське об`єднання виконало повністю та вчасно, в зв`язку з чим підстави для розірвання виконаного договору відсутні, як і підстави для стягнення вартості гонорару. Так було зроблено два запити від 26.06.2024, 07.08.2024, після цього в грудні 2024 написано позов. Відповідач не підписав акт про порушення (5.4.2 договору).

Судом встановлено такі обставини справи.

18.04.2024 між АО «Захист» (Виконавець) та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено Договір №23/1 про надання адвокатських послуг, за умовами якого клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання-доручення, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги, а саме: (1) здійснення запиту до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради відносно справи щодо призначення соціальної допомоги на дітей одинокій матері ОСОБА_1 , (2) підготовка адміністративного позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії до Закарпатського окружного адміністративного суду (п.1.1 Договору).

Клієнт зобов`язався оплачувати Адвокатському об`єднанню гонорар за надання адвокатських послуг у сумі не менше ніж 500 грн. один раз на місяць починаючи з дня укладення Договору, впродовж його дії до його закінчення чи розірвання (п. 2.2.1 Договору). Відповідно до порядку та строків, що зазначаються в Договорі та його додаткових угодах, які є його невід`ємною частиною, оплатити Адвокатському об`єднанню вартість юридичних послуг, що надаються (п. 2.26 Договору).

Про порушення стороною своїх обов`язків, передбачених цим Договором, інша сторона має право скласти акт, який підписує сторона, яка допустила порушення зобов`язання за Договором, що свідчить про погодження з його змістом. У випадку відмови сторони, яка допустила порушення зобов`язання, від підписання акту, інша сторона має право направити зазначений акт поштою чи електронною поштою на адресу, яка зазначена в цьому Договорі (п.7). У разі відмови сторони від отримання поштою чи електронною поштою акту чи не направлення письмового заперечення на нього до іншої сторони в триденний термін з дня отримання, вважається, що сторона погодилася з його змістом (п. 2.3 Договору).

Встановленим фактом порушення стороною своїх обов`язків, передбачених цим Договором вважається не отримання стороною поштою чи електронною поштою акту про порушення своїх обов`язків, передбачених цим Договором, чи не направлення письмового заперечення на акт про порушення своїх обов`язків в триденний термін, за правилами, передбаченими п.2.3 Договору (п. 4.2 Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє один рік, або до моменту його виконання чи розірвання (п.5.1 Договору).

Кожна зі сторін має право в односторонньому порядку перервати дію цього договору, шляхом передачі письмового повідомлення про розірвання Договору (за правилами належного листування, передбаченими п. 2.4 Договору). Таке повідомлення розглядається сторонами протягом десяти днів (п.5.4 Договору).

У разі одностороннього розірвання Договору за ініціативою клієнта з підстави встановлення факту порушення Адвокатським об`єднанням свої зобов`язань, та за умови повної сплати Клієнтом адвокатського гонорару, останньому повертається половина плати за надання юридичних послуг. З суми, яка повертається клієнту вираховується сума, на яку вже були надані Адвокатським об`єднанням юридичні послуги (п. 5.4.1 Договору).

У разі одностороннього розірвання Договору за ініціативою клієнта, якщо факт порушення Адвокатським об`єднанням своїх зобов`язань не встановлений, гонорар не повертається. В цьому разі Клієнту направляється акт (за правилами належного листування, передбаченими п. 2.4 Договору), в якому зазначається перелік наданих послуг та повідомлення про розірвання договору (п. 5.4.2 Договору).

Місцезнаходження Адвокатського об`єднання «Захист» в п.7 Договору зазначене: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 71 офіс №6, а електронна пошта 0506310712z@gmail.com.

Згідно з Додатком №1 від 18.04.2024 до цього Договору клієнт 18.04.2024 сплачує гонорар 10 000 грн. за надання правової допомоги згідно з п. 1.1 Договору.

22.04.2024 ОСОБА_1 сплатила на рахунок АО «Захист» 10 000 грн. (платіжна інструкція 0.0.3604096791.1).

22.05.2024 ОСОБА_1 сплатила на рахунок АО «Захист» 500 грн. (платіжна інструкція 0.0.3662051988.1).

21.06.2024 ОСОБА_1 сплатила на рахунок АО «Захист» 500 грн. (платіжна інструкція 0.0.3719891890.1).

26.06.2024 АО «Захист» направило до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради адвокатський запит відносно справи щодо призначення соціальної допомоги на дітей одинокій матері ОСОБА_1 .

22.07.2024 ОСОБА_1 сплатила на рахунок АО «Захист» 500 грн. (платіжна інструкція 0.0.3780665706.1).

07.08.2024 АО «Захист» направило до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради адвокатський запит відносно інформації щодо адвокатського запиту від 26.06.2024.

21.08.2024 ОСОБА_1 сплатила на рахунок АО «Захист» 500 грн. (платіжна інструкція 0.0.3837658141.1).

28.08.2024 АО «Захист» отримало відповідь Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради на вказані адвокатські запити.

30.09.2024 ОСОБА_1 сплатила на рахунок АО «Захист» 500 грн. (платіжна інструкція 0.0.3915440821.1).

27.10.2024 ОСОБА_1 сплатила на рахунок АО «Захист» 500 грн. (платіжна інструкція 0.0.3972029937.1).

03.12.2024 ОСОБА_1 направила на електронну пошту АО «Захист» повідомлення від 03.12.2024 про розірвання договору про надання адвокатських послуг №23/1 від 18.04.2024, в якому послалась на невиконання Адвокатським об`єднанням своїх зобов`язань та, посилаючись на п. 5.4.1, просила повернути їй кошти у триденний термін, а 08.12.2024 направила Акт від 08.12.2024 про порушення обов`язків АО «Захист» за договором.

10.12.2024 АО «Захист» направило ОСОБА_1 для подання до Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов.

Висновки суду.

Предметом позову є розірвання договору про надання юридичних послуг та повернення гонорару 10 000 грн., у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань.

Відповідач заперечує з тих підстав, що послуги клієнту надані, що унеможливлює його розірвання та повернення гонорару.

Заслухавши пояснення обох сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог.

Щодо розірвання договору.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів.

Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах 3 та 4 статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3 статті 651 ЦК України).

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору». Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору.

Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №146/1094/21 надано тлумачення положень частини 3 статті 202 ЦК України та зроблено правовий висновок про те, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема, вчинення між сторонами односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови або відсутність таких, чи коли одна зі сторін набуває право на односторонню відмову. Одностороння відмова від договору, як вид одностороннього правочину, розрахована на сприйняття саме іншою стороною договору. Це зумовлено тим, що якщо існують підстави для односторонньої відмови або вона не залежить від певних підстав, то для сторони вчинення такої відмови породжує істотні правові наслідки у вигляді розірвання договору. Тому в разі, якщо сторона має право на односторонню відмову від договору і вчиняє такий односторонній правочин, то відмова від договору має бути адресована та сприйнята другою стороною.

Таким чином, виходячи з таких засад (принципів) цивільного права, як розумність та диспозитивність, що мають фундаментальний характер, сторони в договорі можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору, так і процедуру її реалізації, а тому, якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору в односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядку його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.

Конструкція «розірвання договору» охоплює собою розірвання договору:

- за згодою (домовленістю) сторін;

- рішенням суду;

- внаслідок односторонньої відмови від договору.

Отже, законодавцем виокремлено три самостійні підстави для розірвання договору. У випадку застосування одного із правових засобів розірвання правочину, очевидним є відсутність необхідності додаткового застосування ще одного зі способів (постанова ВС справа від 11.01.2023 у справі № 559/2850/20).

У даній справі правовідносини сторін виниклим на підставі укладеного 18.04.2024 Договору №23/1 про надання адвокатських послуг.

За змістом цього договору кожна зі сторін має право в односторонньому порядку перервати дію цього договору шляхом передачі письмового повідомлення про розірвання Договору (за правилами належного листування, передбаченими п. 2.4 Договору). Таке повідомлення розглядається сторонами протягом десяти днів (п.5.4 Договору).

Тобто умовами договору про надання адвокатських послуг передбачено розірвання договору в односторонньому порядку.

Якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору у односторонньому порядку, зацікавленою стороною дотримано процедуру його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором, що прямо передбачено законом, а тому і не потребує додаткового визнання розірваним у судовому порядку.

Як вже зазначалось судом, розірвання договору в судовому порядку є способом захисту прав сторони договору, якщо такий не розірваний за взаємною згодою чи в односторонньому порядку.

Стаття 651 ЦК України визначає, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розірвання договору в судовому порядку допускається на вимогу однієї із сторін в двох випадках, якщо (1) друга сторона допустила істотне порушення умов договору та (2) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підлягає розірванню в судовому порядку договір лише тоді, якщо одностороння відмова договором не передбачена і котрась із сторін не погоджується на його розірвання за згодою, і при цьому стороною порушено істотні умови договором або наявні інші передбачені законом, договором випадки.

Як вбачається, клієнт - ОСОБА_1 03.12.2024 направила на зазначену в п. 7 Договору електронну адресу виконавця - АО «Захист» повідомлення від 03.12.2024 про розірвання договору про надання адвокатських послуг №23/1 від 18.04.2024, в якому послалась на невиконання Адвокатським об`єднанням своїх зобов`язань за Договором, що відповідає п.5.4 Договору щодо права сторони розірвати договір в односторонньому порядку.

Отже, спірний договір не підлягає розірванню судом, оскільки розірваний в індивідуальному порядку позивачем, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Щодо стягнення коштів.

Позивач посилається на те, що строк хоча виконання договору не визначений, проте протягом з квітня до грудня 2024 адвокатське об`єднання не зробила нічого з взятих на себе зобов`язань, вона як клієнт повідомила про те, що розриває з ними договір, тому має право на повернення гонорару 10 000 грн., при тому, що всього вона заплатила 13 000 грн.

Як уже встановлено, 03.12.2024 ОСОБА_1 реалізувала своє право на одностороннє розірвання договору.

Тому посилання відповідача на те, що Договір був виконаний, оскільки 10.12.2024 клієнту направлено підготовлений позов, суд відхиляє.

Разом з тим, в межах строку дії договору 26.06.2024 АО «Захист» направило до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради адвокатський запит, а 07.08.2024 повторно адвокатський запит щодо відповіді на адвокатський запит від 26.06.2024. 28.08.2024 АО «Захист» отримало відповідь на запит.

Після розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ст. 653 ЦК України), однак боржник не звільняється від відповідальності за порушення, допущені до моменту розірвання. Сторони можуть вимагати повернення всього виконаного за договором (якщо інше не встановлено договором чи законом), а також відшкодування збитків.

Тобто, коли клієнт повідомив про відмову від договору, зобов`язання припинились і не потребувало його подальшого виконання. Натомість сторона, яка порушила договір, навіть після розірвання, не звільняється від відповідальності.

Справді "строк, "термін" виконання зобов`язань (п.1.1 договору) договором не визначений. Відповідач не пояснив чому, отримавши відповідь на запит ще 28.08.2024 ним не було написано позов для клієнта, які були перешкоди для цього. Тобто, зобов`язання щодо написання позову не виконав.

За умовами Договору про порушення стороною своїх обов`язків, передбачених цим Договором, інша сторона має право скласти акт, який підписує сторона, яка допустила порушення зобов`язання за Договором, що свідчить про погодження з його змістом. У випадку відмови сторони, яка допустила порушення зобов`язання, від підписання акту, інша сторона має право направити зазначений акт поштою чи електронною поштою на адресу, яка зазначена в цьому Договорі (п.7). У разі відмови сторони від отримання поштою чи електронною поштою акту чи не направлення письмового заперечення на нього до іншої сторони в триденний термін з дня отримання, вважається, що сторона погодилася з його змістом (п. 2.3 Договору).

Встановленим фактом порушення стороною своїх обов`язків, передбачених цим Договором вважається неотримання стороною поштою чи електронною поштою акту про порушення своїх обов`язків, передбачених цим Договором, чи не направлення письмового заперечення на акт про порушення своїх обов`язків в триденний термін, за правилами, передбаченими п.2.3 Договору (п. 4.2 Договору).

08.12.2024 ОСОБА_1 направила АО «Захист» Акт від 08.12.2024 про порушення обов`язків Адвокатським об`єднанням «Захист» за договором про надання адвокатських послуг №23/1 від 18.04.2024.

Заперечення на цей акт АО «Захист» не надало, що є доводом встановленого порушення АО «Захист» своїх обов`язків, передбачених цим Договором п. 4.2 Договору.

У разі одностороннього розірвання Договору за ініціативою клієнта з підстави встановлення факту порушення Адвокатським об`єднанням свої зобов`язань, та за умови повної сплати Клієнтом адвокатського гонорару, останньому повертається половина плати за надання юридичних послуг. З суми, яка повертається клієнту вираховується сума, на яку вже були надані Адвокатським об`єднанням юридичні послуги (п. 5.4.1 Договору).

Позивач (клієнт) станом на дату розірвання договору сплатила 13 000 грн. (10 000 грн. - основний гонорар, 3 000 грн. - щомісячні гонорари. Всього 13 000 грн.

При цьому Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги (п.1.1 Договору), а саме:

(1) здійснення запиту до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради відносно справи щодо призначення соціальної допомоги на дітей одинокій матері ОСОБА_1 ,

(2) підготовка адміністративного позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії до Закарпатського окружного адміністративного суду.

26.06.2024 АО «Захист» виконало половину передбачених договором юридичних послуг шляхом направлення до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради адвокатського запиту, а 07.08.2024 запит повторно, оскільки не надано відповідь.

Разом з тим, після того як клієнт розірвала в односторонньому порядку договір, виконавець направив акт виконаних робіт від 27.12.2024 за період виконаного з 18.04.2024 по 10.12.2024, де зазначив, що були виконані такі види робіт: 1) аналіз судової практики, 2) формування правової позиції по справі, 3) підготовка та направлення адвокатського запиту до Департаменту від 26.06.2024, 4) підготовка запиту до Департаменту від 07. 08.2024, 5) підтримання контакту з представниками Департаменту, 7) підготовка позову.

Як вбачається до Акту включено види робіт, не передбачені предметом договору (1, 2, 5), а підготовка позову відбувалась тоді, коли договір було розірвано, тому плата за його написання не повинна включатись.

Згідно з п. 5.4.1 Договору з суми, яка повертається клієнту вираховується сума, на яку вже були надані Адвокатським об`єднанням юридичні послуги. Проте в договорі немає деталізації вартості послуг, а частина послуг (направлення запитів були виконані). Тож враховуючи, що договором передбачено, що у разі одностороннього розірвання Договору за ініціативою клієнта з підстави встановлення факту порушення Адвокатським об`єднанням свої зобов`язань, та за умови повної сплати Клієнтом адвокатського гонорару, останньому повертається половина плати за надання юридичних послуг (п. 5.4.1 Договору), суд вважає, що відповідач повинен повернути позивачу половину, тобто 6 500 грн.

Підсумовуючи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Адвокатського об`єднання «Захист» (ЄДРПОУ 42237691) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти 6 500 гривень.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Адвокатського об`єднання «Захист» на користь ОСОБА_1 судовий збір1 211,20 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 13.02.2026.

Суддя Ярема Х.С.