Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №521/22781/23 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/22781/23

Провадження № 2/521/135/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БРИЗ», ОСОБА_2 , третя особа – ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АГРОСОЮЗ-РП» про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів),

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси знаходиться цивільна справа за позовними вимогами ОСОБА_1 до ТОВ «БРИЗ», ОСОБА_2 , третя особа – ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АГРОСОЮЗ-РП» про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів), які були змінені, в якому позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача безпідставно набуте майно (грошові кошти) у розмірі 708470 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 13.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АГРОСОЮЗ-РП», від імені якого діяв ОСОБА_2 , що на момент здійснення правочину перебував на посаді директора ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП», в якості комітента, та ТОВ «БРИЗ», в якості комісіонера, було укладено договір комісії № 3553/17/001767, предметом якого є транспортний засіб TOYOTA VENZA, білого кольору, н/з НОМЕР_1 , 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 .

Відповідно до умов договору комісії № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року ТОВ «БРИЗ» в якості комісіонера було уповноважено на здійснення робіт щодо продажу транспортного засобу (зберігання, рекламні послуги, пошук покупців), який належав на праві власності ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП».

На підставі договору комісії № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року між ТОВ «БРИЗ» та ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП», від імені якого діяв ОСОБА_2 , було складено акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, відповідно до якого вартість транспортного засобу TOYOTA VENZA, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 з урахуванням зносу становить 708 470 грн. 00 коп. 13.07.2017 року між позивачем, в якості покупця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРИЗ», в якості продавця, на підставі договору комісії було укладено договір купівлі-продажу № 3553/17/001767, предметом якого є транспортний засіб TOYOTA VENZA, білого кольору, н/з НОМЕР_1 , 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 .

На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу позивачем та ТОВ «БРИЗ» було складено акт огляду реалізованого транспортного засобу № 3553/17/001767, відповідно до якого вартість реалізованого транспортного засобу становить 708 470 грн. 00 коп.

Згідно з відомостей, що наявні в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів МВС, 15.07.2017 року на ім`я позивача було зареєстровано автомобіль TOYOTA VENZA, білого кольору, н/з НОМЕР_1 , 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 . Продавцем вищевказаного транспортного засобу є ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП». 25.09.2018 року транспортний засіб TOYOTA VENZA, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 було продано позивачем та перереєстровано на нового власника – ОСОБА_3 .

13.03.2020 року Придніпровським районним судом м. Черкаси було винесено ухвалу про відкриття провадження у справі № 711/9665/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АГРОСОЮЗ-РП» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 130 000 грн. 00 коп.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.09.2021 року у справі № 711/9665/19, залишеним буз змін постановою Черкаського апеляційного суду від 08.06.2022 року, позовні вимоги ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» були задоволені частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» грошові кошти у розмірі 130 000 грн. 00 коп. та 1 950 грн. 00 коп. судових витрат.

19.09.2022 року на виконання вищевказаного судового рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси на підставі виконавчого листа № 711/9665/19 від 31.01.2022 року про стягнення з позивача грошових коштів у розмірі 131 950 грн. 00 коп. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинєвим Віталієм Олександровичем було відкрито виконавче провадження (ВП № 69884480).

Ухвалою від 23.09.2022 року Касаційного цивільного суду Верховного Суду було зупинено виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.09.2021 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 08.06.2022 року до закінчення касаційного розгляду справи.

17.01.2022 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси було відкрито провадження у справі № 522/26062/21 за позовом ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 578 470 грн. 00 коп..

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2022 року у справі №522/26062/21 було відмовлено у задоволенні позову з огляду на пропущення ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» строку позовної давності.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.10.2023 року у справі № 522/26062/21 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2022 року у справі № 522/26062/21 скасовано та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» заборгованість у сумі 578 470 грн. 00 коп.

Позивачем на виконання вимог договору купівлі-продажу від 13.07.2017 року № 3553/17/001767 були передані ТОВ «БРИЗ» як продавцю на підставі договору комісії грошові кошти у розмірі 708 470 грн. 00 коп., проте з незрозумілих для позивача причин вона фігурує в якості відповідача у цивільних справах за позовами ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» про стягнення грошових коштів (боргу), у зв`язку з чим у позивача виникли сумніви щодо передачі ТОВ «БРИЗ» грошових коштів ТОВ «ІК АГРОСОЮЗ-РП», отриманих ТОВ «БРИЗ» за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 13.07.2017 року № 3553/17/001767.

Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року передача Транспортного засобу Продавцем та прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору купівлі-продажу № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року Покупець зобов`язаний в порядку та умовах, визначених цим Договором, оплатити Продавцю ціну Транспортного засобу, зазначену у п. 3.1 Договору.

У відповідності до п. 6.1 договору купівлі-продажу № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року Продавець зобов`язаний в порядку та умовах, визначених цим Договором, передати Транспортний засіб.

За умовами п. 3.1 договору купівлі-продажу № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року за домовленістю Сторін ціна Транспортного засобу складає 708 470 грн. 00 коп.

На переконання позивача, вищевказані положення договору купівлі-продажу, укладеного між нею та ТОВ «БРИЗ», в якості продавця, на підставі договору комісії можна трактувати наступним чином: ТОВ «БРИЗ» в якості продавця на підставі договору комісії зобов`язується передати товар позивачу після здійснення останньою попередньої оплати вартості товару в повному обсязі в момент підписання відповідного договору. Тобто, транспортний засіб TOYOTA VENZA, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 , що є предметом договору купівлі-продажу від 13.07.2017 року міг бути переданий позивачу лише після належного здійснення нею свого обов`язку щодо попередньої оплати його вартості, що становить 708 470 грн. 00 коп. у повному обсязі в момент підписання відповідного договору.

З огляду на те, що умовами договору купівлі-продажу № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року, не було визначено, яким чином має бути проведена оплата вартості товару (в готівковій чи безготівковій формі), на який рахунок (у випадку безготівкового розрахунку) має бути перерахована сума, про що, зокрема, свідчить відсутність вказівок у вищевказаному договорі як на банківські реквізити ТОВ «БРИЗ», так і на банківські реквізити ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП», позивачем було здійснено оплату вартості транспортного засобу шляхом передачі ТОВ «БРИЗ» грошових коштів у готівковій формі у сумі 708 470 грн. 00 коп. Після здійснення позивачем в повному обсязі оплати транспортного засобу TOYOTA VENZA, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 , вартість якого відповідно до положень договору купівлі-продажу № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року та акту огляду реалізованого транспортного засобу від 13.07.2017 року становить 708 470 грн. 00 коп., останній було зареєстровано за нею 15.07.2017 року у

Територіальному сервісному центрі № 5141 Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області.

Таким чином, як зазначає позивач, всі вищенаведені докази та обставини (а саме – положення договору купівлі-продажу від 13.07.2017 року, факт реєстрації за позивачем транспортного засобу, облікова картка автомобіля № 121498922 від 06.07.2017 року, акт огляду реалізованого транспортного засобу від 13.07.2017 року тощо) у своїй сукупності є свідченням того, що позивачем були належним чином виконані умови відповідного договору купівлі-продажу щодо оплати вартості товару, а відтак – позивач вважає, що нею в повній мірі за допомогою доступних їй засобів було доведено ту обставину, що грошові кошти у розмірі 708 470 грн. 00 коп. були передані ТОВ «БРИЗ». Однак, позивач має обґрунтовані підстави припускати, що грошові кошти у розмірі 708 470 грн. 00 коп. не надійшли власнику реалізованого транспортного засобу, яким на момент укладення відповідного договору купівлі-продажу було ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП», а тому –могли бути протиправно та без належної правової підстави утримані ТОВ «БРИЗ» та/або ОСОБА_2 .

Посилаючись на вищевикладене, просила стягнути з ТОВ «БРИЗ» та ОСОБА_2 солідарно на її користь безпідставно набуте майно (грошові кошти) у розмірі 708 470грн. та стягнути судові витрати.

Відповідачем ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на їх недоведеність.

Представником ТОВ «ІКАГРОСОЮЗ-РП» надані письмові пояснення, в яких зазначалося про безпідставність заявлених позовних вимог, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

В останнє судове засідання сторони та представник третьої особи не з`явилися, сповіщені належним чином. Представник позивача надіслала до суду заяву про проведення судового засідання у відсутності позивача та її представника, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши заявлених свідків, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як способи захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

У ч. 2 ст. 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що 13.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АГРОСОЮЗ-РП», від імені якого діяла Кучумова М.Г. на підставі довіреності №12 від 04.07.2017р., виданої директором Магдалюком Ігорем Вікторовичем, в якості комітента, та ТОВ «БРИЗ», в якості комісіонера, було укладено договір комісії № 3553/17/001767, предметом якого є транспортний засіб TOYOTA VENZA, білого кольору, н/з НОМЕР_1 , 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 . (т1 а.с.36-37)

Відповідно до умов договору комісії № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року ТОВ «БРИЗ» в якості комісіонера було уповноважено на здійснення робіт щодо продажу транспортного засобу (зберігання, рекламні послуги, пошук покупців), який належав на праві власності ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП», що підтверджено обліковою карткою транспортного засобу від 06.07.2017 року № 121498922. (т.2 а.с.15)

На підставі договору комісії № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року між ТОВ «БРИЗ» та ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» було складено акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, відповідно до якого вартість транспортного засобу TOYOTA VENZA, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 з урахуванням зносу становить 708 470 грн. 00 коп. (т.1 а.с.35)

Відповідно до ч. 1 ст. 1011 ЦК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч. 1 ст. 1022 ЦК України, після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. З аналізу вищенаведеного випливає, що предметом договору комісії є надання посередницьких послуг в сфері торгового обороту, що передбачають вчинення одного або кількох правочинів.

Тобто, ТОВ «БРИЗ» у відповідності до положень договору комісії № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року уповноважений надавати лише посередницькі послуги, за які відповідно отримує грошову винагороду, розмір якої передбачений умовами відповідного договору комісії. Проте будь-які інші блага (майно, грошові кошти тощо), які можуть бути отримані комісіонером під час укладання різного роду договорів із третіми особами (зокрема, договори купівлі-продажу), мають бути передані комітенту та є його власністю. Таким чином, договір комісії за своєю природою не є договором про відчуження майна, оскільки предметом такого договору є винятково правовідносини з надання послуг, а відтак – під час комісії не відбувається передача права власності. Тому хоча комітент і не бере участі в укладенні відповідного договору щодо придбання або реалізації належного йому майна, проте він весь час залишається власником цього майна або грошових коштів, отриманих комісіонером внаслідок реалізації майна комітента.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладену в ухвалі від 07.04.2016 року у справі № 818/1556/15 (К/800/3701/16).

Відповідно до ст. 691-693 ЦК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

13.07.2017 року між позивачем, в якості покупця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРИЗ», в якості продавця, було укладено договір купівлі-продажу № 3553/17/001767, предметом якого є транспортний засіб TOYOTA VENZA, білого кольору, н/з НОМЕР_1 , 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 .

Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року передача Транспортного засобу Продавцем та прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору купівлі-продажу № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року Покупець зобов`язаний в порядку та умовах, визначених цим Договором, оплатити Продавцю ціну Транспортного засобу, зазначену у п. 3.1 Договору.

У відповідності до п. 6.1 договору купівлі-продажу № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року Продавець зобов`язаний в порядку та умовах, визначених цим Договором, передати Транспортний засіб.

За умовами п. 3.1 договору купівлі-продажу № 3553/17/001767 від 13.07.2017 року за домовленістю Сторін ціна Транспортного засобу складає 708 470 грн. 00 коп. (т.1 а.с.43-44)

На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу позивачем та ТОВ «БРИЗ» було складено акт огляду реалізованого транспортного засобу № 3553/17/001767, відповідно до якого вартість реалізованого транспортного засобу становить 708 470 грн. 00 коп. (т.1 а.с.40)

Згідно з відомостей, що наявні в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів МВС, 15.07.2017 року на ім`я позивача було зареєстровано автомобіль TOYOTA VENZA, білого кольору, н/з НОМЕР_1 , 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 . Продавцем вищевказаного транспортного засобу є ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП». 25.09.2018 року транспортний засіб TOYOTA VENZA, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_2 було продано позивачем та перереєстровано на нового власника – ОСОБА_3 . (т.1 а.с.73)

В подальшому ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 130 000 грн., в якому зазначало, що після звільнення ОСОБА_2 новим керівництвом ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» було проведено аналіз звірки розрахунків з приводу продажу автомобіля, але доказів сплати коштів за придбаний автомобіль не виявлено. Так, відповідно до довідки виданої ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» від 14.08.2019р. вбачається, що а ні в касу, а ні на рахунки ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» кошти з реалізації автомобілю марки TOYOTA VENZA, 2012р.н., н/з НОМЕР_1 , в т.ч. від ОСОБА_1 , чи інших осіб, станом на 14.08.2019 р., не надходили, у зв`язку з чим просило стягнути з відповідачів солідарно борг в розмірі 130000 грн..

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 вересня 2021 року у справі №711/9665/19, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АГРОСОЮЗ-РП» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АГРОСОЮЗ-РП» 130000 грн. боргу та 1950 грн. судових витрат, а всього 13190 грн.(т.1 а.с.45-50, 84-88)

Постановою Верховного Суду від 10 січня 2024 року постанова Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2022 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. (т.2 а.с.109-122)

Постановою Черкаського апеляційного суду від 24.07.2024 р. у справі №711/9665/19, яка набрала законної сили, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 вересня 2021 року залишено без змін. (т.3 а.с.35-42)

28.12.2021р . ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 578470 грн., в якому вказувало, що відповідач, не сплативши ТОВ «Агросоюз-РП» повну вартість автомобіля марки TOYOTA VENZA, 2012 р.н., н/з НОМЕР_1 , порушило його право як продавця, на отримання коштів від належного автомобіля.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2022 року у справі №522/26062/21 було відмовлено у задоволенні позову з огляду на пропущення ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» строку позовної давності. (т.1 а.с.61-66)

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.10.2023 року у справі № 522/26062/21, яка набрала законної сили, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2022 року у справі № 522/26062/21 скасовано, постановлено нову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» заборгованість у сумі 578 470 грн. 00 коп. (т.1 а.с.182-190)

Згідно листа слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.03.2024р. повідомлено, що кримінальне провадження №12018250110000549 від 13.11.2018р. за ч.1 ст. 190 КК України про факт вчинення шахрайських дій посадовою особою ТОВ «ІК» Агросоюз-РП» щодо привласнення та розтрати грошових коштів товариства слідчим відділення Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області 29.02.2020р. прийнято рішення про закриття згідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України. (т.2 а.с.152, 199-202)

Згідно повідомлення ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» від 06.06.2024р. витребувані ухвалою суду від 22.04.2024р. у ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» документи відсутні, заходи з їх розшуку результатів не дали. За висновком комісії, якою проводилося службове розслідування причиною відсутності вказаних документів обумовлено тим, що колишній директор ОСОБА_2 , який був звільнений з посади директора 30.11.2017р., під час свого звільнення справи не передавав ні до бухгалтерії, ані будь-кому іншому на Товаристві. Також за результатами службового розслідування не було виявлено довіреності від імені товариства на ОСОБА_4 від 29.03.2017р., який працював водієм автотранспортних засобів транспортного відділу ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» та був звільнений з роботи 29.11.2017р., а ОСОБА_5 не є працівником ТОВ, довіреності від 04.07.2017р. №12, виданої ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_5 не виявлено. (т.2 а.с.171-172,178)

На ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 25.06.2024 р. Головним управлінням Національної поліції у Черкаській області надано копії матеріалів з кримінального провадження №12018250110000549, а саме: копію договору купівлі-продажу автомобіля №04/04-2017-1 від 04.04.2017 р., згідно якому ОСОБА_6 продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АГРОСОЮЗ-РП» в особі директора ОСОБА_2 придбало автомобіль TOYOTA VENZA, 2012 р.в., № кузова НОМЕР_2 ; копію договору купівлі-продажу транспортного засобу 6254/17/000659 від 04.04.2017р., укладеного між суб`єктом господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії №6254/17/000659 від 04.04.2017р, укладеного з власником транспортного засобу, що перебуває на обліку в ГСЦ МВС за реєстраційним номером 6254 від 12.11.2013р. ТОВ «НП МІТРА-ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АГРОСОЮЗ-РП», в особі Качинського Сергія Борисовича, який діє на підставі довіреності від 29.03.2017р., виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «АГРОСОЮЗ-РП», згідно якому ТОВ «НП МІТРА-ТРЕЙД» (продавець) зобов`язується передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «АГРОСОЮЗ-РП» (покупець) автомобіль TOYOTA VENZA, 2012 р.в., № кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 після повної оплати вартості майна на момент підписання цього договору. (т.2 а.с.231-235)

В матеріалах справи наявна копія протоколу допиту свідка ОСОБА_4 , надані ним у кримінальному провадженні №12018250110000549, з яких вбачається, що він у період часу з 2014р. по 2017р. перебував на посаді водія директора ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» ОСОБА_2 . За цей період він за дорученням директора ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» ОСОБА_2 здійснював купівлю автомобіля «Субару Форестер» в автомобільному салоні, що в м. Черкаси та в подальшому навесні 2017р. здійснив обмін з частковою доплатою на автомобіль Tойота Венза, що мало місце в м. Одесі із доплатою грошових коштів у сумі близько 100000 грн. В подальшому влітку 2017р. за усною вказівкою ОСОБА_2 на сайті «авторіа», виставив на продаж автомобіль Tойота Венза, який в подальшому ним був знятий з реєстрації в м. Черкаси та на основі виданого на його ім`я доручення, проданий в м. Умань особі, яка попередньо продавала вказаний автомобіль. За яку суму грошових коштів був проданий автомобіль Тойота Венза ОСОБА_4 не пам`ятає. Договір купівлі-продажу разом з грошовими коштами він віддав до бухгалтерії ТОВ «ІК «АГРОСОЗ-РП». (т.2 а.с.196-198)

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який є чоловіком позивача, пояснив, що в 2017 р. він, їхавши по вул. Глушка в м.Одесі, де знаходився автосалон, побачив автомобіль Tойота Венза та поцікавився чи продається цей автомобіль. До нього вийшли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 – співвласники площадки, які відповіли, що це їх автомобіль, довіреність виписана на ОСОБА_11 на продаж вказаного транспортного засобу за 25 500 дол. США. Після цього вони поїхали на комісійну площадку в фірму ОСОБА_12 , зустрілися там з ОСОБА_13 та її сином ОСОБА_14 , господарка фірми ОСОБА_12 забрала довіреність, вони уклали договір купівлі-продажу, та оглянули автомобіль Tойота Венза. Після цього вони з цим договором та разом з ОСОБА_15 поїхали в МРЕО, поставили автомобіль на облік, одержали технічний паспорт на автомобіль на номерні знаки. Після цього вони повернулися на площадку на вул. Глушка в м. Одесі та свідок передав грошові кошти за автомобіль ОСОБА_16 , який повідомив, що довіреність фірма Бриз видала на ОСОБА_13 . В подальшому свідку стало відомо, що фірма Агросоюз звернулася до суду з позовом до позивача про стягнення коштів за цей автомобіль, у зв`язку з чим він подзвонив ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та просив повідомити у чому справа, на що отримав відповідь, що є кримінальний процес, в якому з них вимагають кошти за проданий автомобіль, незважаючи на те, що вони розрахувалися з ОСОБА_18 , який виписував довіреність на ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що в 2017р. він був працівником автосалону з продажу автомобілів, які були у використанні. Свідок вказував, що продав автомобіль Tойота ОСОБА_19 , у якого була довіреність від фірми Агросоюз, однак він його через деякий час повернув і свідок виставив її знову на продаж, після чого її придбала позивач. Свідок зазначав, що на його думку комісіонер не буде підписувати договір купівлі-продажу, якщо не буде повної оплати. Коштів за продаж ОСОБА_20 свідок не отримував, їх отримав ОСОБА_21 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що знає ОСОБА_23 так як вони працювали на площадці автосалону. Автомобіль ОСОБА_20 був проданий по обміну на автомобіль Субару Форестер. Приїхав чоловік з м. Черкас, щоб обміняти автомобіль Субару Форестер, яка була зареєстрована за фірмою Агросоюз, на автомобіль Tойота Венза, зробив передплату і забрав автомобіль Tойота Венза. Автомобіль Tойота Венза місяць побула у Черкасах, а потім подзвонили свідку і сказали, що цей автомобіль їм не потрібний та запропонували його викупити. Свідок домовився зустрітися з ОСОБА_18 – водієм ОСОБА_24 , оскільки саме він домовлявся за автомобіль ОСОБА_25 , вказаний транспортний засіб був зареєстрований за фірмою Агросоюз. Зазначений транспортний засіб повинен був знятий з обліку. Свідок разом з ОСОБА_26 поїхали в м. Умань, на заправці зустрілися з Качинським, який привіз автомобіль Tойота Венза. Свідок вказував, що вони йому віддали кошти 23000-24000 дол. США, а він дав довіреність на ОСОБА_13 , матір свідка, документи від фірми, технічний паспорт на автомобіль. ОСОБА_27 це були кошти свідку не відомо. Позивача свідок бачив в автосалоні коли продавався автомобіль Tойота Венза, вказаний автомобіль придбав чоловік позивача приблизно за 25000 дол. США. Кошти від продажу вказаного автомобіля свідок не отримував, після цього претензій ні від ОСОБА_18 , ні від фірми Агросоюз не надходило. Свідок вказував, що договір купівлі-продажу є підставою для реєстрації права власності за власником.

Також в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_28 , який повідомляв, що з Черкаської фірми Агросоюз приїхав водій з повноваженнями обміняти автомобіль Субару Форестер на автомобіль ОСОБА_25 . Через декілька днів Субару Форестер був знятий з обліку, а вони зняли з обліку ОСОБА_25 . Через якийсь час ОСОБА_29 фірма подзвонила і сказала, що автомобіль ОСОБА_25 їм не потрібний і запропонували його їм викупити. Качинський представляв інтереси фірми Агросоюз по довіреності. Вони йому передали кошти, а він їм віддав пакет документів на автомобіль ОСОБА_25 . Свідок підтвердив, що кошти, які були власністю його та ОСОБА_11 , за цей транспортний засіб він особисто передав ОСОБА_18 , а потім коли автомобіль ОСОБА_25 був проданий позивачу за 25000 дол. США, яка за нього повністю розрахувалася, ці кошти вони повернули собі.

Свідок ОСОБА_30 пояснила, що в 2017р. вона працювала в фірмі Агросоюз на посаді заступника головного бухгалтера. Свідку невідомо як купувався та продавався автомобіль ОСОБА_25 , однак їй відомо, що ОСОБА_18 на той час працював в фірмі Агросоюз водієм. Свідок не пам`ятає, чи здавав ОСОБА_18 гроші від проданого автомобіля в бухгалтерію, однак були випадки коли гроші за продукцію могли передаватися готівкою до бухгалтерії.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.Положення цієї глави застосовуютьсянезалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Вказаними рішеннями встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП», а ні в касу, а ні на рахунки кошти від реалізації автомобілю марки TOYOTA VENZA, 2012 р.в., н/з НОМЕР_1 , в т.ч. від ОСОБА_1 , чи інших осіб, станом на 14.08.2019 р., не надходили. Суд відхилив будь-які доводи ОСОБА_1 щодо передачі ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» грошових коштів за транспортний засіб у розмірі 708 470 грн. 00 коп. з огляду на те, що у відповідності до ст. 655 ЦК України, що регламентує правовідносини купівлі-продажу майна, існує необхідність у належному підтвердженні виконання покупцем своїх договірних обов`язків по передачі коштів, яка нібито не може бути спростована будь-якими міркуваннями, а також спираючись на положення ч. 2 ст. 78 ЦПК України щодо неможливості підтвердження іншими доказами обставин, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування. З огляду на все вищезазначене, Одеський апеляційний суд у постанові від 16.10.2023 року у справі № 522/26062/21 дійшов наступного висновку: «факт сплати коштів покупцем за договором має підтверджуватися відповідними доказами їх передачі продавцю в готівковій чи безготівковій формі та не може бути підтверджений відсутністю майнових претензій продавця при укладенні договору, як помилково вказує скаржник.»

Відсутність надходження грошової суми у розмірі 708 470 грн., тобто вартості відчуженого транспортного засобу TOYOTA VENZA, 2012 р.в., н/з НОМЕР_1 , на рахунки ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» за період з квітня 2017р. по серпень 2017р. підтверджується податковими деклараціями, наданими на виконання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 26.10.2023 р.. (т.1 а.с.200-230)

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, отже факт сплати коштів покупцем за договором має підтверджуватися відповідними доказами їх передачі продавцю в готівковій чи безготівковій формі та не може бути підтверджений відсутністю майнових претензій продавця при укладенні договору, перереєстрації права на транспортний засіб, факту перебування автомобіля у володінні та власності, а також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, адже такі міркування не можуть спростовувати необхідності належного підтвердження виконання покупцем своїх договірних обов`язків по передачі коштів, як це передбачено ст. 655 ЦК України, яка регламентує зміст правовідносин щодо купівлі-продажу майна.

Посилання позивача на кримінальне провадження №12018250110000549 від 13.11.2018 за ч.1 ст. 190 КК України про факт вчинення шахрайських дій посадовою особою ТОВ «ІК» Агросоюз-РП» щодо привласнення та розтрати грошових коштів товариства, суд оцінює критично, так як, незалежно від їх доведеності, це не може підміняти необхідність підтвердження покупцем факту сплати за придбане по договору майно продавцю.

Таким чином, враховуючи вказане нормативно-правове регулювання правовідносин сторін у справі, за яким продавець передає покупцеві майно (за обставин цієї справи автомобіль), а останній сплачує за нього обумовлені договором кошти, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки доказів того, що при купівлі майна покупець сплатила продавцю передбачені договором кошти суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 15,16, 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 76-81, 83, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «БРИЗ», ОСОБА_2 , третя особа – ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АГРОСОЮЗ-РП» про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН