Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №502/198/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/198/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2026 м. Кілія

року Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря : ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

потерпілої: ОСОБА_4

законного представника : ОСОБА_5

законного представника: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

обвинуваченого: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія Одеської області кримінальне провадження № 12025162150001468 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді майстра першого відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів третього взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів другої роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого, за скоєння кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 186-1 КК України суд -

ВСТАНОВИВ:

Будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 13.11.2025 приблизно о 18 годині 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (етиловий спирт у концентрації 2.57 проміле), керував технічно справним автомобілем марки «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись на ньому по вул. Олександра Дубового з боку вул. Бессарабська в напрямку вул. Світанкова в с. Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області, грубо порушив вимоги п. 1.5., п. 2.3.(6), п.2.9 (а), п. 12.3, ПДР України, а саме:

-п. 1.5, згідно з яким дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-п. 2.3 (б), згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 2.9 (а), згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-п. 12.3. згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Так ОСОБА_8 при наближенні до перехрестя вул. Олександра Дубового та вул. Українська в с. Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області, внаслідок злочинної самовпевненості, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, уважним не був та маючи об`єктивну можливість виявити небезпеку для руху у вигляді пішоходів, які здійснюють рух по проїзній частині, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та передньою частиною керованого ним автомобілем здійснив наїзд па неповнолітніх пішоходів ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які здійснювали рух по проїзній частині вул. Олександра Дубового, попереду в попутному із автомобілем напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, саден обличчя та правого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової, забійної рани волосистої частини голови, забою тулуба, закритого перелому правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Крім того, 13.11.2025 приблизно о 18 годині 50 хвилин, після скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди, а саме після здійснення наїзду автомобілем марки «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2 на неповнолітніх пішоходів ОСОБА_4 . 27. та ОСОБА_9 , яке сталось в результаті порушення ОСОБА_8 вимог п.п. 1.5., 2.3. (б), 2.9. (а), 12.3, Правил дорожнього руху України, у ОСОБА_8 виник раптовий кримінальний протиправний умисел па зникнення з місця дорожньо-транспортної пригоди з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення та на завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, яку він сам своїми діями поставив в небезпечний для життя стан.

Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, у зазначений день та час ОСОБА_8 у порушення вимог п. 2.10. «Правила дорожнього руху» України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, усвідомлюючи, що скоїв наїзд на неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , з яких остання внаслідок отримання тілесних ушкоджень середньої тяжкості, перебувала у небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, маючи реальну можливість надати домедичну допомогу ОСОБА_10 , при цьому не маючи об`єктивних причин і підстав відмовитися від прийняття заходів з надання допомоги, маючи прямий умисел на завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, в місці наїзду на ОСОБА_10 керований ним транспортний засіб марки «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_3 не зупинив, заходів для надання домедичної допомоги потерпілому не вжив, бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги не викликав, про дорожньо-транспортну пригоду до органу чи підрозділу Національної поліції не повідомив, заходів для збереження слідів пригоди не вжив, прибуття на місце події поліцейських не чекав, з місця пригоди поїхав, залишивши неповнолітнього пішохода ОСОБА_10 в непритомному стані на проїзній частині вулиці Олександра Дубового, неподалік від перетину з вулицею Українська в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області, тобто залишивши останню без допомоги.

У судовому засіданні ОСОБА_8 винним себе визнав у повному обсязі, щиро покаявся, не заперечував, що при зазначених у вироку обставинах скоїв злочин та показав суду, що дійсно Про скоєне жалкує, щиро кається.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників процесу, визначив об`єм обсягу доказів, обмежившись допитом ОСОБА_8 який в суді не оспорював фактичних обставин справи та його свідчення не суперечать фактичним обставинам, а судом досліджувались тільки дані що характеризують особу обвинуваченого а також данні, що свідчать про наявність витрат у кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_8 у шлюбі не перебуває, на момент скоєння злочину був військовослужбовцем, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, в силу ст. 89 КК України не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_8 , суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.

вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

При таких обставинах, суд вважає, що провина ОСОБА_8 , доведена в повному обсязі і він підлягає кримінальному покаранню, оскільки його дії органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 286-1 КК України кваліфіковані вірно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а також його дії органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 135 КК України кваліфіковані вірно, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.

З урахуванням тяжкості скоєного злочину суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованих статей КК України, оскільки саме таке покарання буде сприяти його виправленню та попередженню скоєння нових злочинів, а також буде необхідним та достатнім.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 2107 з реєстраційним номером НОМЕР_4 ; фрагменти пластику – необхідно повернути законному володільцю.

Також суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертиз: № СЕ-19/116-25/29262-ІТ від 10.11.2025 у сумі - 5348,40 (п`ять тисяч триста сорок вісім гривень сорок копійок);

- № СЕ-19/116-25/29261-ІТ від 12.11.2025 у сумі 8914,00 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень);

- № 183 -34-26 від 30.01.2026 витрати на проведення якої складають 8481,60 (вісім тисяч чотириста вісімдесят одну гривню шістдесят копійок);

- № СЕ-19/116-25/507-ТР від 26.01.2026 у сумі 14262,40 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві гривні сорок копійок), всього стягнути 37006, 40 (тридцять сім тисяч шість гривен сорок копійок).

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та на підставі цього закону призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Його ж визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, та на підставі цього закону призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання, остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді 1 (одного) року та 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Термін відбуття покарання ОСОБА_8 відраховувати з часу його фактичного затримання - 14 листопада 2025 року.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 2107 з реєстраційним номером НОМЕР_4 ; фрагменти пластику – повернути законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертиз: № СЕ-19/116-25/29262-ІТ від 10.11.2025 у сумі - 5348,40 (п`ять тисяч триста сорок вісім гривень сорок копійок);

- № СЕ-19/116-25/29261-ІТ від 12.11.2025 у сумі 8914,00 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень);

- № 183 -34-26 від 30.01.2026 витрати на проведення якої складають 8481,60 (вісім тисяч чотириста вісімдесят одну гривню шістдесят копійок);

- № СЕ-19/116-25/507-ТР від 26.01.2026 у сумі 14262,40 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві гривні сорок копійок), всього стягнути 37006, 40 (тридцять сім тисяч шість гривен сорок копійок).

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка утримується під вартою з моменту вручення копії вироку. Негайно вручити копію вироку, після його проголошення, обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1