Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №344/23450/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/23450/25

Провадження № 3/344/492/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В. розглянувши матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий за статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 порушив ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів та будучи причетним до ДТП залишив місце події.

Вказані адміністративні правопорушення вчинені за наступних обставин.

Так, 15 грудня 2025 року о 08 годині 08 хвилин у місті Івано-Франківськ по вулиці Коновальця, 44 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався у безпечності маневру та допустив наїзд на припаркований транспортний засіб марки «Hyundai Ioniq»,державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Окрім того, 15 грудня 2025 року о 08 годині 08 хвилин у місті Івано-Франківськ по вулиці Коновальця, 44 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП залишив місце події.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3б, 10.9 та 2.10а ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.122-4 та 124 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав.

Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебувають справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4 та 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить відповідний запис із власноручним підписом ОСОБА_1 у графі протоколу серії ЕПР1 № 543890 від 18.12.2025 року та протоколу серії ЕПР1 № 543896 від 18.12.2025 року про ознайомлення з місцем розгляду справи. Окрім того, ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення на зазначену у протоколі адресу судових повісток, у яких міститься інформація щодо розгляду даних адміністративних справ. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справ про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання неодноразово не з`явився.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справах матеріалах.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в протоколах, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП, за якими складено протоколи.

Зазначені вище протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протоколи підписані уповноваженою особою. Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а саме тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Згідно з вимогами п.2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Відповідно до п.10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Згідно статті 122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо – транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно із вимогами п. 2.10.а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Дослідивши матеріали справ та перевіривши наявність чи відсутність складу адміністративних правопорушень у діях особи, щодо якої складено протоколи, надавши оцінку наявним у матеріалах справ доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, повністю доведена:

- даними що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543890 від 18.12.2025 року, у якому ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.п. 2.3.б, 10.9 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;

- схемою місця ДТП від 15.12.2025 року із зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортного засобу, отриманих унаслідок ДТП, розташуванням транспортного засобу після ДТП та на якій відображено місце вчинення ДТП, якою підтверджено обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення;

- наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , у яких останній зазначив, що 14.12.2025 року припаркував власний транспортний засіб у дворі житлового будинку, що по вулиці Коновальця, 44 у місті Івано-Франківськ. Підійшовши до власного припаркованого автомобіля 15.12.2025 року виявив на ньому пошкодження у вигляді тріщини заднього бампера з лівого боку, якими підтверджуються обставини, що викладені у протоколі;

- наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що у час та місці, що зазначені у протоколі він на транспортному засобі здійснював рух заднім ходом з метою виїзду із двору. Вказав, що дивився у праве бокове дзеркало, коли пропускав пішохода та зачепив бампером інший транспортний засіб. Постоявши декілька хвилин він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки запізнювався на роботу, які відповідають, зазначеним у протоколах обставинам;

- даними що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543896 від 18.12.2025 року, у якому ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.2.10.а ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП;

- наявним у матеріалах справи оптичним диском із відеозаписом, який переглянуто під час розгляду справи та яким підтверджуються обставини, що викладені у протоколі про дане адміністративне правопорушення.

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Відповідно до статті 22 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись ст. 33, 35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З системного аналізу наведених статей та глави 4 КУпАП встановлено, що більш серйозним з числа вчинених ОСОБА_1 правопорушень є адміністративне правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП, оскільки санкція даної статті, крім інших стягнень, передбачає і стягнення у виді адміністративного арешту, а максимальним стягненням за ст.124 КУпАП є штраф або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року, кожне з яких є менш серйозним ніж адміністративний арешт.

Відтак, суд накладає адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у межах санкції статті 122-4 КУпАП у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справу єдиний унікальний номер 344/23450/25, провадження справи номер 3/344/492/26 та справу єдиний унікальний номер 344/23452/25, провадження справи номер 3/344/493/26.

Об`єднаним справам присвоїти єдиний унікальний номер 344/23450/25, провадження справи номер 3/344/492/26.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП.

Із врахуванням ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф може бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.В.Тринчук