Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №192/2785/25 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2785/25

Провадження № 1-кп/192/129/26

В И Р О К

Іменем України

"13" лютого 2026 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області кримінальне провадження №12025047160000164, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2025 року відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Оріхове, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який офіційно не працевлаштований, має базову середню освіту, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , є опікуном ОСОБА_5 , ступеню інвалідності немає, військовозобов`язаний, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

представника потерпілого – ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 03 серпня 2025 року приблизно о 20 год. 00 хв. знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , під час сварки між ним та ОСОБА_9 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та не маючи наміру заподіяння смерті останньому, взявши в будинку за вказаною адресою револьвер «EKOL Viper 3» калібру 4 мм (Флобер) тримаючи його в правій руці, здійснив не менше трьох пострілів в область тулуба ОСОБА_9 , чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді не проникаючого вогнепального поранення передньої черевної стінки справа від середньої лінії на рівні між першим та другим поперековими хребцями з наявністю в м`язах стороннього тіла металевої щільності округлої форми, приблизно 0,5 см в діаметрі, крововиливу у великий сальник, з наявністю в ньому стороннього тіла металевої щільності, дотикове поранення внутрішньої поверхні третього пальця лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; проникаюче вогнепальне кульове поранення (стороннє тіло металевої щільності округлої форми приблизно 0,5 см в діаметрі), в мезогастрії зліва на рівні між третім та четвертим поперековими хребцями, що переходить у рановий канал, який проникає в черевну порожнину, пошкоджує великий сальник (чепець), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та своїми показаннями підтвердив вказані обставини скоєного ним кримінального правопорушення.

Показав, що 03 серпня 2025 року о 20 год. 00 хв. в с. Оріхове, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, вул. Поздовжня, буд. 16, він під час конфлікту з потерпілим зайшов в будинок взяв револьвер і здійснив три постріли в бік потерпілого.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, повідомлялася про час та місце судового засідання належним чином. З`ясувавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проводити судовий розгляд у відсутність потерпілого, який не з`явився, суд постановив проводити судовий розгляд у відсутність потерпілого.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які визнали фактичні обставини кримінального правопорушення і їх не оспорюють, пересвідчившись в правильності розуміння учасниками судового провадження змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, в добровільності їх позиції, роз`яснивши обмеження щодо оскарження таких обставин, суд визнав, у відповідність до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів на підтвердження фактичних обставин кримінального правопорушення та обмежитись лише дослідженням відомостей, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, раніше не судимий, в реєстрі наркологічних чи психіатричних хворих не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті, в якості обставин, які пом`якшують покарання вказано – щире каяття, обставин, які обтяжують покарання стороною обвинувачення не зазначено.

Суд оцінивши позицію обвинуваченого до скоєного, те, що він вину визнав, має намір дотримуватись законослухняної поведінки, тому суд вважає, що в даній справі наявна така обставина, яка пом`якшує покарання, як щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відносно обвинуваченого під час судового розгляду не встановлено.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням наявності обставини справи, яка пом`якшує покарання, відсутністю обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк передбачений ч. 1 ст. 121 КК України - 5 років, оскільки призначенням такого виду покарання буде досягнено виховної мети покарання, а також запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Суд також не вбачає підстав для призначення більш суворішого покарання.

Крім того, враховуючи особу обвинуваченого та визнання ним вини, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого до обвинуваченого, суд вважає, що є підстави звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з покладанням на нього обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а також покладенням додаткового обов`язку передбаченого ч. 3 ст. 76 КК України виконувати заходи передбачені пробаційною програмою, вид якої буде визначений органом пробації.

Вирішуючи питання строку випробування суд вважає, що з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого такий строк слід встановити - два роки.

Враховуючи звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, відрахування початку строку відбування покарання судом не визначається.

Потерпілий через свого представника до початку судового розгляду пред`явив до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який в подальшому уточнив та просив стягнути з цивільного відповідача на його користь моральну шкоду завдану внаслідок злочинних дій обвинуваченого в розмірі 200000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні заявлений цивільний позов представник цивільного позивача підтримав, прокурор проти задоволення цивільного позову не заперечував, а обвинувачений та захисник проти задоволення цивільного позову не заперечували.

Суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити виходячи з такого.

Статтею 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Заявляючи вимоги про відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілий послався, на те, що вчиненим кримінальним правопорушенням потерпілому завдано моральну шкоду, оскільки він зазнав значного фізичного болю, переніс стрес про небезпеку за своє життя, пройшов тривалий час лікування і оперативне втручання, зазнав переживання і фізичних незручностей.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що обвинувачений завдав потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, тому на думку суду потерпілому неправомірними діями обвинуваченого було заподіяно моральну шкоду.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначаючи її розмір враховуючи, що обвинувачений визнав позов, суд вважає, що 200000 грн. 00 коп., це саме той розмір, який є достатнім для відшкодування заподіяних потерпілому моральних страждань.

При вирішенні долі речових доказів, суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно постанови слідчого від 23 серпня 2025 року у кримінальному провадженні №12025047160000164, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2025 року визнано речовим доказом револьвер «EKOL Viper 3» калібру 4 мм (Флобер) №V2iEKCGYT01-2400493, який переданий до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, що також підтверджується квитанцією №000690 (а. с. 81).

Суд вважає, що вказаний револьвер підлягає знищенню.

Здійснюючи розподіл процесуальних витрат, суд з врахуванням положень ст. 124 КПК України, суд враховує, таке.

Відповідно до довідки про витрати на залучення експерта для надання висновку експерта №СЕ-19/104-25/31356-БЛ складають 3565 грн. 60 коп. (а. с. 83).

Зазначені витрати в сумі 3565 грн. 60 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Додатково покласти на ОСОБА_3 , у відповідність до ч. 3 ст. 76 КК України, обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою вид якої буде визначений органом пробації.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та серії паспорту суду невідомі на користь ОСОБА_9 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної вчиненням кримінального правопорушення – 200000 (двісті тисяч) грн. 00 (нуль) коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Речовий доказ - револьвер «EKOL Viper 3» калібру 4 мм (Флобер) №V2iEKCGYT01-2400493, який переданий до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та представнику потерпілого.

Головуючий: суддя ОСОБА_1