Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №172/3120/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/3120/25

Провадження № 1-кп/191/588/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м. Синельникове

Колегія суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання – ОСОБА_4

за участю: прокурора – ОСОБА_5 , потерпілих – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисниці– ОСОБА_8 , обвинуваченого – ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041420000314 від 06.09.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Липовець Липовецького району Вінницької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період в посаді кулеметника штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого пунктом 1 ч.2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

05 вересня 2025 року, у період часу з 17 год. 00 хв. до 17 год. 30 хв., ОСОБА_9 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у посаді кулеметника штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», діючи умисно, в порушення вимог ст. ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п.п.1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 28-33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебував у стані алкогольного сп?яніння за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні кухонної кімнати де також перебував господар домоволодіння - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та знайомий останнього - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час розмови між усіма присутніми виникла сварка в ході якої ОСОБА_10 та ОСОБА_11 словесно ображали ОСОБА_9 . В цей час у ОСОБА_9 на грунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виник умисел на їх вбивство.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_9 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи навпроти ОСОБА_11 , умисно наніс останньому не менше 11 (одинадцяти) ударів кулаком правої руки по обличчю та голові, 2 (двох) ударів в область шиї та 10 (десяти) ударів в область грудної клітини та живота, спричинивши ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-черепної травми з крововиливами під оболонки і у шлуночки головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки і жита зами і розривави внутрішніх органів, що супроводжувалося масивною внутрішньою кровотечею, та у своїй сукупності і в перебігу травматичного процесу, ускладнилося розвитком комбінованого шоку. Після чого ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство двох осіб, підійшов до ОСОБА_10 , який також перебував у кухонній кімнаті, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс не менше 13 (тринадцяти) ударів кулаком правої руки по обличчю та голові зліва, спричинивши ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-лицевої травми з руйнуванням кісток лицевого черепа та з крововиливами під оболонку та у шлуночки головного. Від отриманих тілесних ушкоджень Краснощок ГО та ОСОБА_10 померли на місці вчинення злочину. Після чого ОСОБА_9 покинув місце вчинення злочину.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчинені злочину передбаченого пунктом 1 ч. 2 ст. 115 КК України визнав у повному обсязі, надав показання які повністю підтверджують обставини викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що, 05.09.2025 року після виконання бойового завдання очікував на госпіталізацію, перебував за місцем свого тимчасового проживання в АДРЕСА_2 . Посварившись зі своєю дівчиною, пішов до магазину, де купив алкогольні напої та випивши їх, повертався додому. На подвір`ї будинку, розташованого навпроти його тимчасового місця проживання, він побачив двох чоловіків та вирішив підійти до них поспілкуватись. Деякий час вони розмовляли на вулиці, у подальшому між ними виникла сварка на грунті того, що ці два чоловіка висловлювались на підтримку «руського миру». Далі чоловіки пішли в будинок, він також прослідував за ними, щоб все ж таки злагодити сварку. Однак, сварка продовжилась, після чого він спочатку вдарив одного чоловіка, кількість ударів він не пам`ятає, потім почав бити іншого, кількість нанесених ударів він також не пам`ятає. Після скоєного він повернувся додому, коли до нього прийшли працівники поліції у скоєному не зізнався через страх. Також ОСОБА_9 додав, що усвідомлював похилий вік потерпілих, у скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він є сином вбитого ОСОБА_10 , з обвинуваченим раніше не зустрічався. 06.09.2025 року, в передобідній час йому зателефонувала дружина та повідомила, що його батько помер. Він одразу поїхав за місцем проживання батька: АДРЕСА_2 . Коли приїхав за адресою вже була його матір, яка знайшла тіла. Також там була ОСОБА_7 зайшовши в будинок він побачив понівечені трупи, які були в невпізнаному стані через ушкодження, фактично їх було неможливо впізнати. Додав, що з батьком спілкувались не часто через вживання батьком алкогольних напоїв, в основному батько спілкувався з ОСОБА_11 , вони разом вживали спиртне, однак у бійках вони ніколи не приймали участь, були похилого віку, взагалі за своїм фізичним станом не могли нікому заподіяти шкоди. Доповнив, що його батько не міг підтримувати ідеї «руського миру», бо він навіть не спілкувався зі своєю сестрою, яка залишилась проживати в окупації в м. Макєєвка, через свої проукраїнські погляди. Просить визначити максимальне покарання відповідно до положень КК України.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою вбитого ОСОБА_11 , з яким проживала окремо, однак, брат часто приходив до неї. Так, 05.09.2025 року ОСОБА_11 прийшов до неї додому на обід, після чого він пішов. На наступний день, 06.09.2025 року вона чекала брата на обід, коли дізналась, що в будинку за місцем проживання ОСОБА_10 знайшли два трупа. Коли вона приїхала до будинку, побачила спочатку труп ОСОБА_10 , потім брата, якого змогла впізнати лише по одягу та взуттю, оскільки голова була повністю розбита, вставна щелепа лежала поруч. Додала, що її брат ніколи не підтримував Росію. З ним по сусідству неодноразово проживали військові, брат завжди допомагав їм, вони його поважали. Навіть після його смерті, військові приходили до неї та вибачались, що брата вбив військовий. Додатково пояснила, що брат міг випивати, майже завжди зі своїм товаришем ОСОБА_10 , але вони ніколи не бились, та будь-якої загрози не представляли, були обидва похилого віку, щуплі на вигляд. Просить визначити максимальне покарання відповідно до положень КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_9 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Колегія суддів, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та матеріали, що стосуються судових витрат та речових доказів, прийшла до висновку, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_9 колегія суддів кваліфікує за пунктом 1 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство двох осіб.

При призначенні покарання, колегія суддів відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_9 призваний на військову службу по мобілізації Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 та призначений на посаду кулеметника штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 згідно із наказом від 02.07.2025 року № 187 (т.3 арк.мат.кр.пр. 229), за місцем служби характеризується позитивно (т. 3 арк.мат.кр.пр. 230 ), раніше не судимий (т.3 арк.мат. кр. пр. 232), за медичною характеристикою має задовільний стан здоров`я (т. 3 арк.мат.кр.пр. 231), на обліку лікарів – нарколога та психіатра не перебуває (т.3 арк.мат.кр.пр. 233, 234, т. 4 арк.мат.кр.пр. 91-92), за місцем проживання характеризується формально задовільно (т.3 арк.мат.кр.пр. 93), за висновком судово-психіатричної експертизи № 429-к від 14.10.2025 року ОСОБА_9 в період інкримінованого йому діяння будь-який психічний розлад не виявляв і в даний час також не виявляє. За своїм психічним станом під час інкримінованого йому діяння і в теперішній час він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 арк.мат.кр.пр. 107-110).

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України колегія суддів визнає щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України колегія суддів визнає вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приймає до уваги характер та ступінь тяжкості, суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_9 діяння, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особу винуватого, який є громадянином України, має на утриманні малолітню доньку, раніше не судимий, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується позитивно, залучався до проведення бойових (спеціальних) завдань, наявність обставини, що пом`якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання.

Разом з цим, суд зазначає, що військовослужбовець, як представник держави має дотримуватись найвищих стандартів поведінки та дисципліни, оскільки дотримання дисципліни військовослужбовцем безумовно впливає на обороноздатність держави, а вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів завдає шкоди не тільки державі, а й авторитету військової структури. Крім того, під час судового розгляду не знайшла свого підтвердження версія обвинуваченого щодо причин конфлікту, а саме підтримання потерпілими ідей «руського миру».

Колегія суддів також враховує загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості; вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінального правопорушення, який після вчинення кримінального правопорушення не намагався допомогти потерпілим, залишив місця події та не повідомив працівникам поліції про скоєні ним діяння, при цьому, під час судового розгляду кримінального провадження зробив належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою провину, неодноразово вибачався перед потерпілими за вчинене.

Призначаючи покарання обвинуваченому, та встановлюючи ступінь його вини у вказаному злочині, колегія суддів дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченого, а і його особистості, наскільки вона проявилася у злочинних діях, наскільки він має нахили до скоєння правопорушень.

Покарання не повинно перевищувати міру суворості, яка є достатньою для утримання людей від злочинів. Мета покарання полягає не в суворості призначеного покарання. Однією з головних складових мети покарання є прагнення перешкодити винному знову завдати шкоду суспільству й утримати інших від вчинення тих самих дій. Тому на думку колегії суддів слід застосовувати тільки такі покарання, які при збереженні пропорційності зі злочинами залишали б найбільш сильне і найбільш тривале враження на свідомість людей.

Суворе покарання, яке не враховує особистість обвинуваченого, робить покарання абсолютно безрезультатним, бо вона знищує покарання як результат права. Аспекти покарання, його різні сторони повинні враховувати інтереси потерпілих так і обвинуваченого. При всій своїй суворості кримінальні покарання не повинні викидати людину із суспільства, завдавати йому зайві страждання та муки.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України, думку потерпілих, які просили призначити максимальне покарання, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.115 КК України, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, колегія суддів не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Призначення ОСОБА_9 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Колегія суддів наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На виконання положень ч.3 ст. 174 КПК України арешти, накладені ухвалами слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 року підлягають скасуванню після набрання вироком чинності (т.2 арк.мат.кр.пр. 105-106, 182).

Під час досудового розслідування були проведені:

судова молекулярно-генетична експертиза № СЕ-19/104-25/35708-БД від 16.09.2025 року (арк.мат.кр.пр. 190-245 т.2);

судово-трасологічна експертиза № СЕ-19/104-25/35551-Д від 08.09.2025 року (арк.мат.кр.пр. 4-17 т.3);

судово-трасологічна експертиза № СЕ-19/104-25/36935-ТР від 18.09.2025 року (аркт.мат.кр.пр. 74-77 т. 3);

судово-трасологічна експертиза № СЕ-19/104-25/42150-ТР від 03.11.2025 року (аркт.мат.кр.пр. 109-114 т. 3);

судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/42149-ТР від 29.10.2025 року (арк.мат.кр.пр. 118-123 т.3);

судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/42148-ТР від 30.10.2025 року (арк.мат.кр.пр. 127-134 т.3);

судова молекулярно-генетична експертиза № СЕ-19/104-25/42266-БД від 17.11.2025 року (арк.мат.кр.пр. 136-157 т.3).

Судові витрати на залучення експерта по даному кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до положень ч.2 ст.124 КПК України, на користь держави.

Питання щодо речових доказів у справі вирішено судом відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ч.ч.3,5, п.7) ч.9 ст.100 КПК України - документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 1 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 в строк призначеного покарання строк його попереднього ув`язнення з 07 вересня 2025 року по день набрання вироком законної сили, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави за кодом бюджетної класифікації: 24060300 витрати за проведення: судово-трасологічної експертиза № СЕ-19/104-25/35551-Д від 08.09.2025 року в сумі 2674,20 грн.; судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/36935-ТР від 18.09.2025 року в сумі 2674,20 грн.; судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/42150-ТР від 03.11.2025 року в сумі 4457,00 грн; судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/42149-ТР від 29.10.2025 року в сумі 3565,6 грн.; судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/42148-ТР від 30.10.2025 року в сумі 3565,6 грн.; судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/104-25/35708-БД від 16.09.2025 року в сумі 15 528,11 грн.; судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/104-25/42266-БД від 17.11.2025 року в сумі 5 628,62 грн.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 року на скляну рюмку, пачку сигарет «Прилуки», пляшку пластикову об`ємом 0,5 л частково заповнену прозорою рідиною, п?ять недопалків «Davidoff Reach Blue», фрагмент дерев`яного покриття порогу при вході до будинку зі слідами РБК, фрагменти кахелю з кімнати N?1 зі слідами РБК, фрагменти наволочки та простирадла зі слідами РБК, мобільний телефон «SAMSUNG DUOS», що належить ОСОБА_10 , пачку сигарет «Прилуки» з кімнати N?1, порожню пляшку з-під води зі слідами РБК, порожню пляшку з «REVO», три недопалки «Davidoff Reach Blue», дві порожні пачки з-під сигарет «Davidoff Reach Blue», вісім порожніх пляшок з-під напою «REVO», сорочку (убокс) зі слідами РБК, що належить ОСОБА_9 , фрагмент з утеплювача куртки ОСОБА_12 зі слідами РБК, футболку білого кольору ОСОБА_12 , пару кросівок «New balance» зі слідами РБК ОСОБА_9 , зіскоб з плями бурого кольору на стіні в кімнаті N?1 та зіскоб з плями РБК з рами дверей з коридору N? 1 до коридору N?2, одяг ОСОБА_11 (брюки спортивного зразка темно-сірого кольору, труси бавовняні сірого кольору, мокасин, шкарпетки чорного кольору), одяг ОСОБА_10 (сорочка трикотажна у смужку, майка бавовняна зеленого кольору, брюки спортивного зразка темно-синього кольору, труси бавовняні сірого кольору), після набрання вироком чинності, скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 року на мобільний телефон марки « Redmi 13» з імей 1) НОМЕР_2 та 2) НОМЕР_3 , номер НОМЕР_4 , банківську кратку банку «Пумб» номер НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_9 після набрання вироком чинності, скасувати.

Речові докази : пачку сигарет «Прилуки», пачку сигарет «Прилуки» з кімнати N?1, зрізи з нігтьових пластин обох рук ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , дві порожні пачки з-під сигарет «Davidoff Reach Blue», вісім порожніх пляшок з-під напою «REVO», сорочку (убокс) зі слідами РБК, що належить ОСОБА_9 , фрагмент з утеплювача куртки ОСОБА_12 зі слідами РБК, пару кросівок «New balance» зі слідами РБК ОСОБА_9 , зіскоб з плями бурого кольору на стіні в кімнаті N?1, зіскоб з плями РБК з рами дверей з коридору N? 1 до коридору N?2, які вилучено під час проведення обшуку по АДРЕСА_3 ; одяг ОСОБА_11 (брюки спортивного зразка темно-сірого кольору, труси бавовняні сірого кольору, мокасин, шкарпетки чорного кольору), зразок крові ОСОБА_11 , зразок крові ОСОБА_10 та одяг ОСОБА_10 (сорочка трикотажна у смужку, майка бавовняна зеленого кольору, брюки спортивного зразка темно-синього кольору, труси бавовняні сірого кольору), футболку-поло чорного кольору, шорти темного кольору, пару гумових капців темно-синього кольору, футболка білого кольору, що належать ОСОБА_9 , змиви з рук ОСОБА_11 , змиви з рук ОСОБА_10 , залишки трьох недопалків «Davidoff Reach Blue», залишки 5 недопалків «Davidoff Reach Blue», мокасін ОСОБА_11 , слід з взуття відкопійований на дактилоскопічну плівку, п`ять слідів папілярних ліній, дактилокарти ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , сорочку ОСОБА_10 трикотажну у смужку, брюки ОСОБА_10 спортивного зразка темно-синього кольору, брюки ОСОБА_11 спортивного зразка темно-синього кольору, марлеву серветку з кров`ю ОСОБА_11 , марлева серветка з кров`ю ОСОБА_10 , змиви з лівої та правої рук ОСОБА_9 , зразок букального епітелію ОСОБА_9 , фрагмент дерев`яного покриття порогу при вході, фрагмент кахлю з кімнати №1, фрагмент наволочки, фрагмент простирадла, порожню пляшку з-під води, нігтьові зрізи з рук ОСОБА_10 , нігтьові зрізи з рук ОСОБА_11 , витяжка та осадки з піднігтьового вмісту рук ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , нігтьові зрізи з рук ОСОБА_10 , скляну рюмку, змиви зі скляної рюмки на марлі , порожню пляшку з-під напою «REVO», пляшку об`ємом 0,5 л., які перебувають в камері зберігання речових доказів ВП №1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком чинності, знищити (т.2 арк.мат.кр.пр. 97-99, 107-109, 162; т. 3 арк.мат.кр.пр. 18-21, 68-70, 81-103, 158-161); мобільний телефон «SAMSUNG DUOS», що належить ОСОБА_10 , які перебувають в камері зберігання речових доказів ВП №1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком чинності, повернути потерпілому ОСОБА_6 ( т.2 арк.мат.кр.пр.107-109); мобільний телефон марки « Redmi 13» з імей 1) НОМЕР_2 та 2) НОМЕР_3 , номер НОМЕР_4 , банківську кратку банку «Пумб» номер НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_9 , які перебувають в камері зберігання речових доказів ВП №1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком чинності, повернути ОСОБА_9 (т. 2 арк.мат.кр.пр. 176-177, т.3 арк.мат.кр.пр. 81-83).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілим.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3