Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №206/7122/25 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/7122/25

Провадження № 3/206/41/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

10 лютого 2026 рокуСамарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя Сухоруков А.О.,

секретар судового засідання Савчукова В.В.,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526407 від 28.11.2025 року, 28.11.2025 року о 18 год. 20 хв. в м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 140, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України,за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він працює в службі таксі та під час зупинки його працівниками поліції в салоні його автомобіля знаходився пасажир, якого потрібно було підвезти до вказаного місця, у зв`язку з чим він поспішав, але від проходження огляду не відмовлявся. Згідно поданого письмового клопотання вважає, що в його діях відсутній прямий умисел на ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, що виключає наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП. 28.11.2025 р. він був зупинений працівниками поліції, які при перевірці документів виявили відсутність страхового полісу на транспортний засіб яким він керував. Під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення (за відсутність діючого страхового полісу), працівники поліції в своїх базах даних знайшли інформацію про те що 21.05.2025 р. працівниками поліції у відношенні його було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП. Слід зазначити, що Самарський районний суд м. Дніпра 26.08.2025 р. закрив у відношенні нього провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. На його переконання працівники поліції були незадоволені тим, що суд закрив у відношенні нього провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Наявність зазначеної інформації стала фактично підставою для поліцейського зазначити, що в нього зіниці не реагували на світло.

На відеозаписі (файл з назвою VID20260119154822, який наявний в матеріалах справи), а саме на 3 хв.00 сек. відеозапису видно, що працівник поліції перевіряє службову базу даних, і встановлює інформацію про складання у відношенні нього протоколу за ч. ст. 130 КУпАП та звертає увагу на це іншого працівника поліції, який навіть не спілкувавшись з ним перед цим, підходить до нього і одразу запитує його дослівна цитата: «Нічого не вживали?». Після цього посвітивши ліхтарем йому в очі, встановлює начебто ознаки сп`яніння. ОСОБА_1 заперечував проти наявності в нього ознак сп`яніння і зазначив, що працює в службі таксі, і зараз виконує замовлення. Третій працівник поліції з екіпажу, який його зупинив, в розмові вже повідомив, що він має вже три ознаки сп`яніння, а не одну як було раніше встановлено, а саме: жвава мова, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на світло (09 хв.00 с. відеозапису файлу з назвою VID20260119154822). Але на відеозаписі видно, що цей працівник поліції взагалі не світив ліхтарем в очі, а його мова була чіткою. Припущення поліцейського про те що його поведінка не відповідала обстановці ґрунтується виключно на тому, що він почав заперечувати проти наявності в нього ознак сп`яніння. При цьому, ані працівник поліції, який начебто встановив, що в нього зіниці очей не реагують на світло, ані працівник полії, який вже згодом стверджував що в нього вже наявні три ознаки сп`яніння (жвава мова, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на світло), не повідомив який саме в нього стан сп`яніння. В направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції теж не зазначено ознаки якого саме сп`яніння в нього були виявлені. Працівники поліції почали одразу йому пропонувати проїхати з ними до КЦ «ДБКЛИД «ДОР» та пройти огляд з метою виявлення стану сп`яніння. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, але так як він в цей час працював в службі таксі, і не був відсторонений від керування транспортними засобами на 24 години у відповідності до вимог ст.265-2, 266 КУпАП, просив працівників поліції проїхати за ним до місця прибуття клієнтки, після чого він би проїхав з ними до медичного закладу або підвезти його клієнтку до місця прибуття на поліцейському автомобілі, після чого він би з ними проїхав до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння. Він у жодному разі не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, і ніяким чином не намагався уникнути від його проходження. ОСОБА_1 лише хотів виконати замовлення та не втратити роботу. До місця прибуття його клієнтки лишалось декілька кілометрів, після чого він би беззаперечно проїхав з працівниками поліції до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння. Слід також зазначити, що він не розумів ознаки якого саме стану сп`яніння в нього були виявлені поліцейськими, і не міг передбачити послідовність вчинення його подальших дій, оскільки якби працівники поліції повідомили його про те що в них є підозра на те що він ймовірно перебуває в стані алкогольного сп`яніння, він би міг пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціальних засобів, і продовжити далі виконувати замовлення або в обов`язковому порядку проїхати до медичної установи для проходження медичного огляну з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння. Після того як йому стало відомо про те що працівники поліції склали у відношенні нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, він викликав інше авто його клієнтці, і після цього наполягав на тому щоб проїхати з працівниками поліції до медичної установи для проходження огляду на стан сп`яніння (13 хв. 45 с. відеозапису файлу з назвою VID20260119160309), але працівник поліції зазначив, що може лише відвезти до медичної установи без надання направлення для проходження огляду з метою визначення стану сп`яніння. Таким чином, з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівниками поліції було грубо порушено Порядок N?1103 та вимоги Інструкції N? 1452/735, оскільки вони не повідомили, який саме стан сп`яніння в нього було виявлено, що має суттєве значення в проходженні огляду на стан сп`яніння (огляд на місці за допомогою спеціальних засобів або в медичний установі), а дії працівників поліції були явно упереджені. Із наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівники поліції не дотрималися порядку встановлення факту перебування особи у стані сп`яніння. У зв`язку з цим, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 N?526407 від 28.11.2025 та долучені до нього матеріали не можуть бути прийняті як докази винуватості. Крім того, сам відеозапис складається із декількох записів, що не узгоджується із вимогами Інструкції щодо здійснення безперервного запису з моменту зупинки транспортного засобу до закінчення оформлення адміністративних матеріалів та оголошення змісту протоколу особі, стосовно якої він складений, у зв`язку з цим просив закрити у відношенні нього провадження у справі № 206/7122/25 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526407 від 28.11.2025 року вбачається, що дії ОСОБА_1 , щодо відмови останнього 28.11.2025 року від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, Управлінням патрульної поліції кваліфіковані за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

У цьому випадку, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526407 від 28.11.2025 року, рапортом поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області від 28.11.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, аудіо відеозаписом на диску для лазерних систем зчитування

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Судом оглянуто наданий до справи про адміністративне правопорушення диск з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, крім того повідомив працівникам поліції «Я ето дело в суде по-любому виіграю».

Що стосується доводів і заперечень в частині монтажу відеозапису, дійсно відеозапис складається з двох записів тотожних подій, що зафіксовані з двох різних бодікамер патрульних поліцейських, і не може слугувати підставою для визнання відеозаписів недопустимим доказом.

Суд не бере до уваги доводи, викладені в письмових поясненнях ОСОБА_1 від 28.11.2025 року та письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення від 26 січня 2026 року, оскільки особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не надано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у вказаних поясненнях та клопотанні.

Навпаки, з дослідженого в судовому засіданні аудіо відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово роз`яснюють про необхідність пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 формально погоджується лише за умови закінчення виконання ним замовлення послуг таксі, а інакше від огляду категорично відмовляється. Крім того особа на відео демонструє свою обізнаність щодо процедури такого огляду, в тому числі можливості пройти його самостійно без участі працівників поліції. а також усвідомлення наслідків відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Також згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих в той же день, 28.11.2025 року о 19 год. 29 хв., тобто після складення протоколу, ОСОБА_1 висловлює згоду пройти огляд у встановленому законом порядку. Суд не бере до уваги цю обставину не лише тому, що згода була висловлена через годину після завершення процедури складання протоколу і оформлення направлення, а також у зв`язку з відсутністю будь-яких обставин і доводів, які перешкоджали це зробити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У справі дійсно відсутні жодні спроби працівників патрульної поліції відсторонити ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що суд в сукупності з встановленими фактичними обставинами справи розцінює як упущення в роботі поліцейських, а не як підставу для звільнення водія від адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Враховуючи, що санкція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що буде необхідним для її виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 130, 245, 251, 268, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя А.О. Сухоруков