Рішення від 20 листопада 2025 р. у справі №205/3957/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/3957/25

Номер провадження2/205/2828/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2025 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д.С.

за участю секретаря судового засідання Галушки А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування збитків, завданих знищенням речі,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». В обґрунтування позовних вимог вказав, що 16 травня 2024 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Peugeot Expert», допустив порушення правил дорожнього руху на вулиці Січеславська Набережна в м. Дніпрі. Виїхав на зустрічну смугу, не переконавшись у безпеці маневру, що призвело до зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo» під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а позивач - тілесні ушкодження. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», відповідно до договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту. Страховик виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 69 885,14 грн, що на думку позивача, не в повній мірі компенсувало спричинені збитки. Враховуючи викладене позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь 84 302,57 грн матеріальної шкоди, 3 000,00 грн оплати послуг евакуатора, 5 000,00 грн оплати послуг проведення товарознавчої експертизи автомобіля, 20000,00 витрат на оплату професійної правничої допомоги, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою судді від 19.03.2025 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

04.04.2025 від представник ОСОБА_2 адвоката Чіпа Я. М. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача просив стягнути на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн, в решті позовних вимог просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», відповідно виплату страхового відшкодування повинен здійснювати саме цей страховик. Щодо позовних вимог в частині відшкодування шкоди здоров`ю, вказав, що в межах досудового розслідування було проведено судово-медичну експертизу № 1916е/145 від 26.06.2024, яка встановила, що завдані внаслідок ДТП тілесні ушкодження позивачу за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

08.04.2025 позивачем подано відповідь на відзив, в яких він наполягає на своїх позовних вимогах.

18.04.2025 від представник ОСОБА_2 адвоката Чіпа Я. М. через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив аналогічні первісним.

04.06.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

03.07.2025 Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» надало відзив на позов в якому просило у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що страховик виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовільнити. Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Чіп Я.М. проти позову в частині відшкодування матеріальних збитків заперечив, частково визнав вимоги щодо моральної шкоди.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до суду не з`явився, просив розглядати справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

16.05.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода по вул. Січеславська Набережна, м. Дніпро за участю транспортного засобу Peugeot Expert державний номерний знак НОМЕР_1 під куруванням ОСОБА_2 та Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . За фактом ДТП було порушено кримінальне провадження відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041030001727 від 16.05.2024. Наведене підтверджується Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/8559/24 від 11.10.2024. В подальшому ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілою особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Поліс № ЕР-219437208. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю 320 000,00 грн, за шкоду заподіяну майну 160 000,00 грн, франшиза 3 200,00 грн.

Автомобіль Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_1 - ушкодження здоров`я у вигляді травматичного пневмоторакса, що підтверджується Випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 8119 від 10.06.2024.

З висновку експерта № 1916е/145 від 26.06.2024 судом встановлено, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав закриту травму грудної клітини, забій лівої легені, лівосторонній пневмоторакс. Судмедекспертом ОСОБА_3 ці тілесні ушкодження визначенні як легкі.

Висновком експерта № 9939 від 20.08.2024 складеним експертом ОСОБА_4 визначено вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП, яка становить 104 187,71 грн. Ринкова вартість автомобіля Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 в пошкодженому стані становить 13 318,68 грн.

05.11.2024 ОСОБА_1 подав Заяву потерпілого про обставини події до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Зі звіту № YD01225/1 про оцінку транспортного засобу пошкодженому аварійному після ДТП стані від 10.01.2025, наданому страховиком, вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 73 135,15 грн, ринкова вартість автомобіля Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 в пошкодженому стані становить 31 052,82 грн.

27.01.2025 страховиком на картковий рахунок ОСОБА_1 було виплачено 69 885,14 грн страхового відшкодування.

12.02.2025 страховиком на картковий рахунок ОСОБА_1 було виплачено 8 246,29 грн страхового відшкодування.

Загальна сума виплат склала 69 885,14 грн + 8 246,29 грн = 78 131,43 грн.

Додаткові витрати позивача склали 3 000,00 за послуги евакуації автомобіля Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 з місця ДТП, що підтверджується Товарним чеком № 4404 від 16.05.2024 та 5 000,00 грн за проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера № 9939 від 09.08.2024.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правові відносини з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 17.08.2022 (далі - Закон № 1961-IV).

Норми права, які регулюють спірні відносини, підлягають застосування у редакції, яка діяла на день завдання шкоди.

Крім того, при вирішенні справи підлягають врахуванню висновки Верховного Суду щодо вибору та застосування відповідної норми права відповідно до статі 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Зокрема, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Обов`язковість страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів передбачена ст. 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким регулюються відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону України об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: - з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; - з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; - з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; - з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; - з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; - з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз.1 п.22.1 ст.22 вказаного Закону України у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону України при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюється розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, який не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 вказаного Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 41.1 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;

Відповідно до ст. 41.3. Закону МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

Згідно з пунктом 36.1 ст. 36 вказаного Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.2 ст. вказаного 36 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі № 345/3335/17 виснувано, що порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними. При цьому слід враховувати, що особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки. Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.

Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. Отже, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає не залежно від вини її заподіювача.

У п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц виснувано, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Таким чином, відповідно до законодавства підставою для виплати страхового відшкодування є настання страхового випадку, яким є дорожньо-транспортна пригода.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини, а у випадку, коли відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, застрахована володільцем, шкода відшкодовується страховиком у межах сум договору страхування.

Страховик свої зобов`язання з виплати страхового відшкодування виконав, сплативши на користь позивача страхове відшкодування у сумі 78 131,43 грн, що не заперечується позивачем.

Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу у межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідач ОСОБА_2 на користь позивача франшизи в розмірі 3 200,00 грн.

З відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню вартість послуг евакуатора в сумі 3 000,00 грн.

Стосовно відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн суд зазначає, що частинами 2 та 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Душевні страждання позивач обґрунтував неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини (пневмоторакса). З урахуванням того, що висновком експерта № 1916е/145 від 26.06.2024 вказані тілесні ушкодження визначені як легкі, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягненню з винуватця ДТП ОСОБА_2 на користь позивача 7 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження факту надання правничих послуг позивачу, представником позивача надано такі докази: копія договору від 01.08.2024 про надання правової допомоги. Цей Договір підписаний адвокатом Маслак І. П. та ОСОБА_1 , копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Маслак І. П., квитанцію про оплату гонорару адвокату від 01.08.2024 на суму 20 000,00 грн, видана адвокатом Маслак І. В.

При визначенні суми відшкодування треба виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до рішення Європейського суду у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд зауважує, що стороною позивача не надано суду детального опису робіт (послуг) з розрахунком витраченого часу та вартості таких послуг, не надано акту приймання виконаних робіт (послуг) на вказану суму, крім того не надано витяг з Книги обліку доходів та витрат про дійсне отримання гонорару у вказаній сумі від позивача. Враховуючи наведене, суд доходить висновку про недоведеність понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням викладеного з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 133,84 грн, з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 39,36 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 19, 48, 81, 89, 92, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу у сумі 3 200,00 грн (три тисячі двісті гривень 00 копійок), 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) в якості відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ДТП та судовий збір у розмірі 133,84 грн (сто тридцять три гривні вісімдесят чотири копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 вартість послуг евакуатора в сумі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) та судовий збір у розмірі 39,36 грн (тридцять дев`ять гривень тридцять шість копійок).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» ЄДРПОУ 24175269, адреса: вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 03117.

Суддя Денис ГРОНА