Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №201/1528/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/1528/26

Провадження №3/201/457/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Батуєв О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника летючки – начальника медичної частини старшого лейтенанту медичної служби ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді санітара медичного відділення евакуаційного НОМЕР_1 військової санітарної летючки, за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1/26 від 18.01.2026 року, "17" січня 2026 року об 11 год. 00 хв. перебуваючи у місці розташування особового складу 23 військової санітарної летючки у АДРЕСА_1 : АДРЕСА_1 , в умовах особливого періоду ( воєнного стану) ОСОБА_2 знаходився на території місця проходження служби в нетверезому стані. За результатом медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_2 встановлено перебування у стані алкогольного сп`яніння, показник алкотестера «Драгер» 2,72% проміле алкоголю у видихуваному повітрі. Перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду є правопорушенням, передбаченим ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Таким чином, порушуючи законодавство України, щодо встановленого порядку проходження військової служби в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, а саме виконання обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, що підтверджується результатом тестування.

Дана подія є порушенням військової дисципліни в підрозділі, а також створює прецеденти для нових порушень серед інших військовослужбовців, що є вкрай недопустимим у військовому колективі.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

ОСОБА_2 в судове засіданні не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Був повідомлений належним чином.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_2 не з`явився в судове засідання, про яке він повідомлений, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.

При цьому суддя враховує, що відповідно до ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, розглядаються протягом доби.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, такі дії, як розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Відповідно до ч.3 ст. 172-20 КУпАП, дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і на теперішній час триває.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 враховую те, що останній в судове засідання не з`явився та не надав пояснення щодо зазначеного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 252КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судом встановлено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні цього правопорушення підтверджується матеріалами справи: протоколом про військове адміністративне правопорушення №1/26 від 18.01.2026 року, висновком КП «ДБКЛПД» ДОР від 20.01.2026 року та рапортами від 17.01.2026 року.

Вважаю, що у справі достатньо доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, всебічного і об`єктивного розгляду цієї справи.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 34 КУпАП пом`якшуючих обставин судом не встановлено.

Відповідно до статті 35 КУпАП до обтяжуючих обставин суд відносить вчинення повторно протягом року однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Тому суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведена і вважає за необхідне, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень застосувати до ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в дохід держави в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення ним інших правопорушень в подальшому.

Відповідно до п.12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, правопорушник підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки він є військовослужбовцем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.251, 268 КУпАП України,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ОСОБА_2 звільнити від сплати судового збору.

На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова набрала законної сили ____________ 2026 року.

Суддя О.В. Батуєв