Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №629/472/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/472/26

Номер провадження 1-кп/629/130/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження 12025221110001256 від 01.12.2025, яке надійшло з Лозівської окружної прокуратури Харківської області 21.01.2026, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 22.11.2017 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.187 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ухвалою Харківського апеляційного суду від 25.04.2019 року вирок суду змінено, призначено покарання за ст.187 ч.3 КК України, з застосуванням ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільненого 12.08.2022 року за відбуттям покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, -

встановив:

30.11.2025, близько 23-00 год., більш точного часу в ході судового розгляді не встановлено, ОСОБА_5 перебував за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Того ж дня, близько 23-45 год., до вище зазначеної квартири зайшов ОСОБА_10 у якого з ОСОБА_5 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, відбувся конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .

ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючі їх настання, в ході бійки з потерпілим, з метою спричинення тілесних ушкоджень, дістав з кишені куртки ніж та наніс ножем один удар в область голови і один удар в область спини ОСОБА_10 , після чого з місця злочину втік.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_10 спричинено: різану рану за лівою вушною раковиною на рівні середньої її третини, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткострокових розлад здоров`я та колото-різане поранення спини з права в області проекції 11-го міжхребетного проміжку в проміжку між колохребетовою та лопатковою лініями, проникаюче в праву плевральну порожнину з ушкодженням легені і розвитком правобічного гемопневмотораксу, яке є тяжким тілесним ушкодженням, що небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, підтвердив, що дійсно вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах, зазначив, що дійсно 30.11.2025 близько 23-00 год. він перебував вдома у ОСОБА_7 та спілкувався з ним, алкоголь він не вживав, в ході їх спілкування до ОСОБА_7 прийшов ОСОБА_10 у якого до нього було негативне відношення та почав його ображати, на цьому ґрунті в них виникла бійка, під час якої він, не маючи можливості вирватись від потерпілого, завдав ОСОБА_10 два удари ножем, після чого злякавшись вчиненого втік додому забравши з собою ніж, який по дорозі додому викинув, а в подальшому працівникам поліції показав місце де це зробив, у вчиненому щиро розкаявся.

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_5 , а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ст.121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_5 , свідчать про спрямованість умислу на заподіяння тяжких наслідків небезпечних для життя потерпілого і свідомим припущенням їх настання.

При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ч.2 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий, має непогашену судимість, не одружений, дітей на утриманні не має, не працює, має постійне місце проживання за місцем якого характеризується задовільно, є військовозобов`язаним, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд визнає рецидив злочинів.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню обвинуваченого та запобігав вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд керується правовими позиціями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та враховує вимоги ст.50 КК України, і вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню обвинуваченого та запобігав вчиненню нових злочинів.

З урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, думки представника потерпілого щодо мінімального покарання не пов`язаного з позбавленням волі, висновку органу пробації, викладеного в досудовій доповіді, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України, звільненням від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов в справі не заявлений, судові витрати по справі відсутні.

Арешт накладений ухвалами слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.12.2025 та 11.12.2025 на: змив зі східців РБК на бавовняний аплікатор, спортивні штани, кросівки зелені, куртку спортивну чорну, кофту спортивну світло - зеленого кольору, зрізи нігтьових пластин з обох рук, змиви на бавовняні аплікатори з обох рук, зразок букального епітелію, клинок ножа; куртку коричневу зі слідами РБК та отвором в області спини розміром 2 см, футболку сіру зі слідами РБК та отвором в області спини 2 см, кофту сіру зі слідами РБК та отвором в області спини 2 см, скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України – змив зі східців РБК на бавовняний аплікатор, спортивні штани, кросівки зелені, куртку спортивну чорну, кофту спортивну світло - зеленого кольору, зрізи нігтьових пластин з обох рук, змиви на бавовняні аплікатори з обох рук, зразок букального епітелію, клинок ножа, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області – знищити; куртку коричневу зі слідами РБК та отвором в області спини розміром 2 см, футболку сіру зі слідами РБК та отвором в області спини 2 см, кофту сіру зі слідами РБК та отвором в області спини 2 см, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - повернути потерпілому, в разі відмови від отримання – знищити, як такі, що не представляють цінності.

Керуючись ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.121 ч.1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, якщо ОСОБА_5 протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нових злочинів та виконає обов`язки, покладені на нього судом.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити до набрання вироком законної сили.

Арешт накладений ухвалами слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.12.2025 та 11.12.2025 на: змив зі східців РБК на бавовняний аплікатор, спортивні штани, кросівки зелені, куртку спортивну чорну, кофту спортивну світло - зеленого кольору, зрізи нігтьових пластин з обох рук, змиви на бавовняні аплікатори з обох рук, зразок букального епітелію, клинок ножа; куртку коричневу зі слідами РБК та отвором в області спини розміром 2 см, футболку сіру зі слідами РБК та отвором в області спини 2 см, кофту сіру зі слідами РБК та отвором в області спини 2 см, скасувати.

Речові докази: змив зі східців РБК на бавовняний аплікатор, спортивні штани, кросівки зелені, куртку спортивну чорну, кофту спортивну світло - зеленого кольору, зрізи нігтьових пластин з обох рук, змиви на бавовняні аплікатори з обох рук, зразок букального епітелію, клинок ножа – знищити; куртку коричневу зі слідами РБК та отвором в області спини розміром 2 см, футболку сіру зі слідами РБК та отвором в області спини 2 см, кофту сіру зі слідами РБК та отвором в області спини 2 см - повернути потерпілому, в разі відмови від отримання – знищити, як такі, що не представляють цінності.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_11