Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №642/917/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

13.02.2026

642/917/26

1-кп/642/314/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2026 за № 12026226260000022 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2026 приблизно о 11 годині 50 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на другому поверсі будинку АДРЕСА_3 , де у нього виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з раніше не знайомим йому потерпілим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизився до потерпілого ОСОБА_4 та, перебуваючи у положенні стоячи, обличчям один до одного, наблизившись майже впритул, схопивши останнього обома руками за комір куртки, штовхнув з прискоренням об стіну, в наслідок чого потерпілий вдарився потиличною ділянкою голови об кут залізної шафи електролічильника, яка розташована на висоті приблизно 160 см..

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта експертизи № 09-94/2026 від 22.01.2026, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: поверхневі забиті рани в потиличній ділянці голови ліворуч та на межі тім`яної та правої скроневої ділянки голови.

За ступенем тяжкості: поверхневі забиті рани голови викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, обвинувачений ОСОБА_3 , представлений захисником адвокатом ОСОБА_5 ,., беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку, а потерпілий ОСОБА_4 надав заяву, в якій не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку. А тому суд, за клопотанням прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_6 , що регламентоване ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об`єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому проступку, повністю доведена за результатами спрощеного провадження.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває під наглядом в КНП ХОР "ОПНД № 3" з 1986 року, має постійне місце реєстрації, але за місцем реєстрації не проживає, має місце проживання, де проживає разом із дружиною, на утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 84 від 10.02.2026 року ОСОБА_3 на теперішній час страждає на психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу у межах станції ч.1 ст. 125КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 302, 373-374, 382, 392- 395, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп..

Речові докази:

-Диск СD-R з файлом JPEG "Imaige 2026-01-14", на якому міститься фото особи з місця події – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1