Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №642/8329/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"13" лютого 2026 р.

Справа № 642/8329/25

Провадження № 2-а/642/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді – Бородіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Брус М.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, –

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №6373842 від 19.12.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 19.12.2025 інспектором 2 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Решітько Олександрою Олександрівною складено постанову серія ЕНА №6373842 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої , 19.12.2025 о 11:46:00 у м.Харків по проспекту Перемоги, 56, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія НОМЕР_1 , керував т/з автомобіль Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , з забрудненим номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи з відстані 20м та при перевірці не пред`явив чинний поліс обов`язкового страхування цивільної правої відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зафіксовано на б/к 472280. 473181, відеореєстратор 70маі, чим порушив п.2.9.в ПДР України - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

Із вказаною постановою позивач не погоджується та вважає, що вона підлягає скасуванню, а справа закриттю з тих підстав, що на момент зупинки поліцейськими автомобіля під керуванням позивача жодним чином не вбачається забрудненого номерного знаку, є незначний наліт слідів дощу та бруду дорожнього покриття, що не заважало побачити символи номерного знаку автомобіля позивача з відстані 20 м.

Позивач вказує, що поліцейські під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та під час винесення оскаржуваної постанови відносно позивача, всупереч статті 31 Закону України «Про Національну поліцію», не встановлювали відстань, з якої неможливо чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку на автомобілі позивача, жодних замірів відстані поліцейськими не проводилося, відповідні технічні прилади вимірювання відстані в оскаржуваній постанові не зазначені, а висновки про неможливість прочитати символи номерного знаку автомобіля позивача зроблені поліцейськими виключно на їх власних припущеннях. Таким чином, відсутні будь-які докази, що саме з відстані 20 м символи номерного знаку на автомобілі, яким керував позивач, не видно чітко.

Позивач вважає недоведеним факт порушення з його боку п.2.9 «в» Правил дорожнього руху та про відсутність в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 31.12.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року задоволено клопотання представника відповідача та продовжено строк на подання відзиву на адміністративний позов.

19.01.2026 року через «Електронний суд» було подано представником відповідача відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечували та вказали наступне.

19.12.2025 близько 11:46 екіпажом УПП в Харківській області ДПП під час патрулювання міста Харкова за адресою: місто Харків, проспект Перемоги 56, було виявлено водія, який керував транспортним засобом Ford Focus з забрудненим номерним знаком НОМЕР_2 , що не давало змоги чітко визначити символи з відстані 20 м та при перевірці документів водій – ОСОБА_1 не пред`явив чинний поліс обов`язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , чим порушив п. 2.9. в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Зазначені дії водія об`єктивно були юридичною підставою для реалізації поліцейських заходів, встановлених діючим законодавством. Транспортний засіб позивача було зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Останній був проінформований про причини застосування до нього превентивних заходів. За результатом розгляду справи, інспектором винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА № 6373842 від 19.12.2025 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев`яносто ) гривень.

Зазначеною постановою дії позивача кваліфіковані за ознаками частини першої статті 121-3 КУпАП. Об`єктом правопорушення передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Правовими актами, які регулюють відносини в зазначеній сфері є закони України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію», Постанова Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), КУпАП та інші.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580 VIII.

За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

В пункті 1.1 Правил дорожнього руху зазначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

В пункті 1.9 Правил дорожнього руху зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.9.в ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Диспозиція частини першої статті 121-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою статті 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Як визначено статтею 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі. У відповідності до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною першою статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/ розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Переглядом відеозапису з відеореєстратору 70 mai, який додано по оскаржуваної постанови, вбачається що, транспортний засіб Ford Focus чорного кольору перебуває попереду службового автомобілю, патрульний автомобіль слідує позаду транспортного засобу. Інших автомобілів марки Ford Focus чорного кольору на проїжджій частині не було.

За межі об`єктиву відеореєстратора даний транспортний засіб не виходив. Перед моментом зупинки та наближення патрульного автомобіля на більш ближчу відстань зафіксовано символи державного номерного знаку Ford Focus з державним номерним знаком НОМЕР_2 , які знаходяться у дуже брудному стані. На момент зупинки також вбачається що погодні умови у місті в цей час були без опадів, на вулиці було похмурно, але був відсутній дощ чи сніг.

Разом з тим, під час перевірки у водія документів визначених п. 2.1 ПДР України, водій не пред`явив чинний поліс обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів станом на 19.12.2025 підтверджується інформацією, наявною сервісі МТСБУ .

До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено відеозаписи з портативних відеореєстраторів № 472280, № 473181 (додано до постанови, як належні докази та зазначені у пункті 7 постанови серії ЕНА № 6373842) на яких зафіксовані обставини події, яка мала місце 19.12.2025 під час розгляду справи та винесенні оскаржуваної постанови.

Ознайомлення позивача з правами на надання копії оскаржуваної постанови підтверджується підписами останнього у п.8,9 оскаржуваної постанови та відеозаписами з портативних відеореєстраторів № 472280, № 473181.

Таким чином, відповідач вважає, що зібрані інспектором докази повністю відображають дійсні обставини справи, які у своїй сукупності надають право відповідачу аргументовано стверджувати про наявність порушення вимог п. 2.9 (в) Правил дорожнього руху позивачем.

Представник відповідача вказує, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена з метою виховання особи і спрямована на дотримання в подальшому позивачем Правил дорожнього руху, задля забезпечення для всіх учасників дорожнього руху безпеки. З огляду на вищезазначене відповідач вважає, що правові підстави для скасування постанови відсутні, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.

Сторона позивача правом на подання відповіді на відзив не скористалась.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши доводи позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306(далі -ПДР) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пп. 2.9 в Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, щозакритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Частиною 1статті 121-3 КУпАП передбачено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію,забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, керування транспортним засобом з номерним знаком, який забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів (за наявності всіх інших необхідних ознак складу правопорушення), становить собою окремий склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1ст. 121-3 КУпАП.

Крім того, згідно положень статті 1187 ЦК України діяльність з використання транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки, що покладає посилену відповідальність на власників транспортних засобів стосовно належного дотримання порядку їх експлуатації.

Отже саме на водія законодавством покладено обов`язок стежити за станом номерного знаку свого транспортного засобу, як до виїзду так і під час руху.

Положеннямист. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1ст. 247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно дост. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, серед іншого передбачені ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Відповідно дост. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 11 ч. 1ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, Іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно п. 3 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Згідно ст.31 Закону «Про Національну поліцію» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Досліджуючи надані відповідачем відеозаписи відеореєстратора та записи з нагрудних боді-камер, суд встановив, що вказаними записами зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 з забрудненим номерним знаком, що не дає можливості визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака, як з відстані 20 м, так і зблизька.

Вказане порушення ПДР видно навіть без вимірювання відстані. На місці зупинки позивач не заперечував факт забруднення номерного знаку.

З відеозапису портативного реєстратора поліцейського вбачається, що номерний знак занадто забруднений. Позивач керуючи автомобілем має нести відповідальність за свої дії та слідкувати за своїм автомобілем. Навіть якщо на номерних знаках не читається хоча б один символ, є ймовірність накладення штрафу.

Контрольний огляд автомобіля водія починає з перевірки його зовнішнього вигляду, чистоти та стану зовнішніх поверхонь, після чого у строго певній послідовності проводить перевірку технічного стану вузлів, агрегатів та механізмів автомобіля тощо.

Встановивши всі обставини правопорушення, поліцейським також неодноразово було запропоновано водію очистити номерний знак, проте ОСОБА_1 не виконав дій на усунення правопорушення, у зв`язку із чим йому було роз`яснено права прийнятого рішення притягнути водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №6373842 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 1190 грн.

При винесенні постанови поліцейськими позивачеві роз`яснено права, дотримано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначений ст. 279 КУпАП.

Наведений доказ спростовує посилання позивача щодо того, що він не порушував ПДР, та відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Доводи позивача про те, що номерний знак позивач міг забруднити в цей же день, суд оцінює критично, оскільки наведені обставини не виключають в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та не можуть бути підставою для скасування спірної постанови.

При цьому, як вбачається з наданого відеозапису, дорожне покриття було сухе, дощ або сніг були відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Посилань на наявність інших підстав для скасування оскаржуваної постанови позов не містить.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Згідно ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно ч. 1ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимогст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст. 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали в сукупності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121-3 КУпАП, за порушення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наявність у справі доказів, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, за порушення яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, що відповідає положенням п. 1 ч. 3ст. 286 КАС України.

Керуючись статтями18,19,139,241-246,286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 6373842 від 19.12.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.02.2026 року.

Суддя О.В. Бородіна