Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №569/23403/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23403/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Головчак М.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №486473 від 18.10.2025, ОСОБА_1 , 17.10.2025, близько 23:48 год., в м. Рівне, вул. Дубенська, 150, керував транспортним засобом Hyndai Тucson, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (дуже розширені зіниці, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Якобчук П.О., винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин викладених у згаданому протоколі про адміністративне правопорушення заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях, та вказав, що за вищевказаних обставин, працівники поліції зупинили автомобіль Hundai яким керував ОСОБА_1 , пояснивши зупинку порушенням водієм п. 9.2. Правил дорожнього руху, та на підставі п. 10 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». ОСОБА_1 заперечив твердження працівника поліції про порушення п. 9.2 ПДР, і після спільного перегляду відео, та короткого діалогу, перевіривши справність покажчиків повороту працівники поліції перейшли до розгляду справи про порушення правил дорожнього руху п.9.2 ПДР. Постанову у справі про адміністративне правопорушення на пропозицію ОСОБА_1 працівники поліції не вручили, наполягали щоб він вийшов з автомобіля або хоча б повністю відчинив вікно автомобіля. На час події, ОСОБА_1 перебував у розшуку ТЦК, і така інформація була вже у за стосунку Резерв +, тому відмовився вийти з автомобіля. Після цього, працівник патрульної поліції повідомив, що вбачає у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширених зіниць, тремтіння пальців рук та поведінки, що не відповідає обстановці, хоча протягом усього часу спілкування, поліцейські про це не повідомляли, тому їх дії слід розцінювати, як штучне створення підстав для звинувачення та використання підозри у сп`янінні виключно як інструменту тиску на водія. Перед оголошенням ознак сп`яніння інспектор використав ліхтарик, спрямувавши світло в очі ОСОБА_1 , і на відеозаписі чітко зафіксовано природну реакцію зіниць, а саме їх звуження під дією світла. Крім того, матеріали справи, не можуть бути доказами у справі, оскільки є суперечливими. Так, згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 7510, проте пройти такий огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не пропонувалось. Хоча, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, про те, що у ОСОБА_1 вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння. Просив закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, переглянувши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отож, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Разом з цим, суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, може мати місце лише тоді, коли водій, керуючи транспортним засобом із ознаками сп`яніння, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціально визначеному лікувальному закладі.

Щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, варто зазначити, що слід розрізняти відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, від відмови взагалі проходити такий огляд. В першому випадку, працівник поліції складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. В другому випадку працівник поліції зобов`язаний направити водія для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У розумінні ст. 251 КУпАП, відеозапис є доказом у справі про адміністративне правопорушення, він має бути повним, вичерпно інформативним, на ньому повинно бути повністю зафіксована процедура за якою запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини адміністративного правопорушення, детально відновити послідовність подій.

З наявного в матеріалах справи відеозапису працівника патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , вбачається, що під час спілкування з працівниками патрульної поліції, водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 не пропонували.

Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Невідповідність між Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння та протоколом про адміністративне правопорушення про явні ознаки наркотичного сп`яніння, щодо водія ОСОБА_1 ставить під сумнів конкретний вид сп`яніння, оскільки ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння є різними, що встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція №1452/735).

Так, згідно розділу І п.3 та п. 4 Інструкції №1452/35, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Отже, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 не може бути доказом про наявність ознак наркотичного сп`яніння згідно вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення.

Окрім цього, з відеозапису вбачається, що перед оголошенням ознак сп`яніння поліцейський використав ліхтарик, спрямувавши світло в очі водія, внаслідок чого зіниці звузились, що може бути природною реакцією внаслідок дії світла у темну пору доби, тому не доводить поза всяким розумним сумнівом наявності у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння.

Щодо порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцію та законами України.

Закон України «Про Національну поліцію» прямо вимагає від працівників поліції діяти об`єктивно та неупереджено (ст.ст.7, 23).

Європейський суд з прав людини вказує, що провокація має місце, коли: ініціатива виходить від правоохоронців, а не від особи («Тейксейра де Кастро проти Португалії»»); особу ставлять у ситуацію, де вона фактично змушена вчинити дії, які кваліфікуються як правопорушення («Раманаускас проти Литви»); правоохоронці не просто фіксують факт порушення, а створюють умови для його вчинення («Баннікова проти росії»).

Отже, з відеозапису вбачається, що водій неодноразово зважав на упереджене ставлення з боку працівників поліції, під час оформлення матеріалів.

Водій відмовився виходити з машини задля власної безпеки, побоюючись доставлення його до ТЦК, у зв`язку з його розшуком, і після цього працівники поліції повідомили про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, однак склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАп за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за відмову проходження огляду за ознаками наркотичного сп"яніння.

Окрім того відповідно до довідки Рівненської КП "Рівненський обласний центр психічного здоров"я населення" Рівненської обласної ради від 04.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 на обліку лікаря нарколога не перебуває.

Наведене не дає підстав зробити висновок про наявність прямої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, а дії та манера спілкування поліцейських слід розцінювати як провокацію, спонукавши його до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, і як наслідок складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Докази, отримані внаслідок провокації, не можуть бути допустимими, оскільки вони здобуті шляхом тиску та маніпуляції з боку органу влади.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30.09.2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

У своїх рішеннях, в т.ч і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

У зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме особа, яка виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У рішенні по справі «Гефген проти Німеччини» Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, докази, які свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відсутні, обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення спростовуються поясненнями захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, даними відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, а відтак провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, - закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Головчак М.М.