Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №567/83/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/83/26

Провадження №3/567/107/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , пенсіонера, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Острозьким РВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 754982 від 12.01.2026 року ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення домашнього насильства при наступних обставинах – 07.12.2025 р. о 16 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру - ображав нецензурною лайкою та кричав, замахувався в її сторону кулаками перед обличчям, внаслідок чого останній була завдана шкода її психологічному здоров`ю, що виразилось у втомі, втраті позитивних емоцій, повноцінного сну і відпочинку.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив обставини, викладені у складеному відносно нього протоколі та свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, при цьому пояснив, що 07.12.2025 р. о 16 год. за місцем проживання в АДРЕСА_1 між ним та його дружиною ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, з приводу побутових питань. В подальшому вони вийшли на подвір`я та конфлікт припинився. Заперечив висловлювання на адресу дружини образливими словами та завдання їй будь-якого як психологічного, так і фізичного насильства. Вказав, що свідком даного конфлікту стала їхня невістка, яка ймовірно викликала працівників поліції, переслідуючи свої корисні цілі. Вказав, що на даний час вони з дружиною примирились, вона будь-яких претензій до нього не має.

Потерпіла ОСОБА_2 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показів, в судовому засіданні пояснила, що 07.12.2025 р. о 16 год. за місцем їх спільного проживання в АДРЕСА_1 між нею та її чоловіком ОСОБА_1 виник словесний конфлікт на побутовому грунті, який згодом вичерпався. Заперечила обставини, складені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та вчинення ним домашнього насильства щодо неї, при цьому вказала, що будь-яких висловлювань на її адресу образ та нецензурних слів, що завдало б їй як психологічного, так і фізичного насильства зі сторони чоловіка не було. Вказала, що на даний час вона з чоловіком примирилась, будь-яких претензій вона до нього не має.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі даних матеріалів справи та провадження підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.ст.245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно інформації інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал НП України" (журналу єдиного обліку), 07.12.2025 о 20:07 год. зі служби 102 надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що по місцю проживання її чоловік ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження.

З витягу з ЄРДР №12025186170000122 від 08.12.2025 встановлено, що за заявою ОСОБА_2 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за фактом нанесення їй 07.12.2025 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України.

Згідно протоколу допиту в якості потерпілої від 08.12.2025 вбачається, що ОСОБА_2 вказала про обставини вчинення правопорушення та нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Водночас в судовому засіданні потерпіла відмовилась від раніше наданих нею пояснень та вказала, що вони не відповідають дійсності та вона оговорила свого чоловіка.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 18.12.2025 встановлено, що ОСОБА_2 відмовилась від обвинувачення ОСОБА_1 за фактом нанесення їй тілесних ушкоджень та просить закрити кримінальне провадження.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 18.12.2025 встановлено, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025186170000122 від 08.12.2025 за заявою ОСОБА_2 по факту нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 КК України.

Диспозицією ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

В судовому засіданні встановлено, що потерпіла не підтвердила факту вчинення щодо неї домашнього насильства психологічного характеру з боку ОСОБА_1 .

Свідки події та обставин, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні.

Будь-які інших доказів, що підтверджували б факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 , до матеріалів справи не додано.

Окрім того, важливим елементом складу адміністративного правопорушення за ст.173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів, про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

В даному випадку у протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи відсутні будь-які медичні документи, висновки експерта, тощо, що підтверджували б факт завдання шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілої внаслідок дій ОСОБА_1 .

Отже, із зібраних матеріалів справи, які передано на розгляд до суду, встановлено, що такі матеріали справи не містять достовірних та беззаперечних доказів провини ОСОБА_1 та здійснення ним впливу на психологічний стан здоров`я потерпілої, а також, що від цих дій була завдана шкода її фізичному здоров`ю.

Таким чином, судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 дій які можна розцінювати як правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме домашнє насильство.

За таких умов, суд вважає, що використання як джерела доказу протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та встановлення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП є недостатнім.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Під час судового розгляду суд зобов`язаний суворо додержуватись закріпленого у ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСПЛ "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов`язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції згідно якої суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартами доказування "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСПЛ від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід тлумачити на її користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а відтак у його діях суд не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2026 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.