Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №940/154/26 — Тетіївський районний суд Київської області

13.02.2026 Провадження по справі № 3/940/94/26

Справа № 940/154/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Самсоненко Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 217238 від 20.01.2026 року вбачається, що 19.01.2026 року близько 22 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 умисно вчинила дії домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки її тата громадянки ОСОБА_2 , а саме, ображала та штовхала не завдавши тілесних ушкоджень, внаслідок чогобула завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні не визна, зазначила, що вони з потерпілою не є членами сім`ї і спільно не проживають.

Представник ОСОБА_1 адвокат Неживок І.В. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Зокрема зазначив, що ОСОБА_1 ніколи не проживала та не проживає з ОСОБА_2 , жодних сімейних стосунків з останньою не підтримувала. Таким чином, вона не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її представника, потерпілої, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї», насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї», психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, є суспільні відносини у сфері сім`ї і захисту прав членів сім`ї. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, що є членом сім`ї особи, яка вчинила насильство, суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності вини у формі прямого чи не прямого умислу.

Тобто, зазначений склад адміністративного правопорушення, пов`язується з вчиненням насильства будь-якого характеру між членами сім`ї.

Положеннями ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали спільного побуту, економічного, морально-психологічного укладу та взаємної відповідальності і фактично не пов`язані сімейними правами та обов`язками, оскільки не є членами сім`ї.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за таких обставин в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.

Суддя Р.В. Самсоненко