Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №369/1473/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1473/26

Провадження № 3/369/3306/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09.02.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Гришко О.М, розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Фастівського РУП ГУНП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2026 року о 21 год 35 хв в с. Чабани по вул. Машинобудівників, поблизу буд. 14А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SUBARU» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширенні зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, в закладі охорони здоров`я «БЛІЛ м. Васильків» водій відмовився, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру Motorola VB400V3 (859971), (854227).

Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574017 від 23.01.2026, зазначено, що 23.01.2026 року о 21 год 35 хв в с. Чабани по вул. Машинобудівників, поблизу буд. 14А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SUBARU» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом Шевченківський районним судом м. Києва від 17.06.2025, чим вчинив дане правопорушення повторно протягом року.

Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду від нього не надходило.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява№ 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Тому приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574012 від 23.01.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.01.2026 та відеозаписом, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн, підлягає стягненню із ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення складеному відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП.

В той же час матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 – 4 ст. 126 КУпАП протягом року.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вище викладене, провівши аналіз досліджених та ретельно перевірених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 247, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,–

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення до виконання – три місяці з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Суддя Гришко О.М.