Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №214/468/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/468/26

3/214/404/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення: «04.01.2026 о 21.58 по вулиці Олексія Резніченка, 92а, у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 217230 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння(звужені зіниці які не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, підвищена жвавість) медичний огляд не пройшов у повному обсязі, що підтверджується висновком лікаря №13 від 04.01.2026 чим порушив п. 2.5 ПДР України. Відмова особи яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, суду показав, що він має безліч захворювань. Так 04.01.2025 року в нічний час він приблизно о 21.50 годині він їхав потихеньку по вул. Олексія Резніченко у м. Кривий Ріг у своїх справах, правила дорожнього руху не порушував. Раптом його зупинила поліція для перевірки. Поліцейські безпідставно пред`явили йому вимогу, що останній перебуває в стані наркотичного сп`яніння, перед тим провіривши його по базі даних працівники патрульної поліції заявили щодо нього було порушено кримінальне провадження за ст.309 КК України, щодо незаконного зберігання наркотиків. Але Він спростував це і повідомив, що остання була закрита у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, так як речовина яка в нього була вилучена не була наркотичною.

На необґрунтовані претензії, що останній перебуває в стані наркотичного сп`яніння він не погодився так як наркотики не вживає в жодному сп`янінні чи під дією лікарських засобів не перебував, його поведінка була нормальна та адекватна. На вимоги патрульного інспектора пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння він погодився та разом на патрульній машині поїхали здавати аналізи до лікарні ПНД в м. Кривий Ріг. Коли вони приїхали то тривалий час стояли на вулиці Він змерз і з дозволу поліції він попісяв (тобто зробив біологічні сечові виділення) на території лікарні так як думав що йому потрібно здавати кров а йому раптом було запропоновано здати сечу. Але здати сечу він не міг здати так як його сечовий міхур не наповнювався, рідину попити йому не дали, чекати ніхто не став і йому це оформили як відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння. Однак він не відмовлявся, а через наявність хронічних захворювань, відсутності сечі в його організмі фізично не зміг здати сечу. При цьому здати кров йому ніхто не пропонував хоча він наполягав на цьому, як повідомив йому лікар в них не було на той час відповідних реактивів. Так як він не зміг здати сечу, на нього склали протокол за відмову від проходження медичного огляду, з яким він повністю не згоден. Тому просить закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 , – адвокат Щербань О.С. в судовому засіданні пояснив, що підзахисний вину у вчиненні правопорушення його підзахисний не визнає. Від проходження на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся, працівники медичного закладу не запропоновали йому альтернативний вид здачі аналізів проти чого ОСОБА_1 не заперечував, під час складання протоколу працівниками допущені грубі порушення КУпАП які не можуть бути усунені в судовому засідання. Також навів безліч інших обставин в своїй заяві про закриття адміністративного провадження, яка долучена до матеріалів справи.

Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення – це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, в підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надано зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559060 від 05.01.2026, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння № 13 медичного закладу до КП «КБЛНПД» ДОР» від 05.01.2026 згідно якого не вдалося встановити чи спростувати перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння так як останній не зміг здати сечу, рапорт інспектора поліції та DVD диск із відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559060 складено з зазначенням порушення, яке відсутнє у диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. Відтак, у вказаному протоколі зазначено, ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд у повному обсязі, чим порушив п.2.5. ПДР України.

Однак, диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП не містить такої кваліфікуючої ознаки як непроходження медичного огляду у повному обсязі. Натомість, вказана стаття містить лише таку кваліфікуючу ознаку як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився в медичному закладі в який той зголосився поїхати для здачі відповідних аналізів.

Згідно з п. 12 ІІІ розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Відповідно до п. 13 ІІІ розділу Інструкції для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

З показів ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні слідує, що останній не заперечував здати сечу для аналізу, однак не міг її здати, оскільки, як він повідомив в лікарні, що не може здати сечу (попісяти пластиковий контейнер), при цьому не заперечував взяти в нього кров або інші можливі аналізи для дослідження та проведення медичного огляду. Після чого був складений висновок, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд у повному обсязі, що було прирівняно за відмову від його проходження.

При цьому, суд звертає увагу на надані відеозаписи з бодікамер працівників поліції, використання яких передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року №1026 (далі - Інструкція), що були досліджені у судовому засіданні.

Так, доданий до матерів справи диск з відео файлами, містить відеозапис проходження медичного огляду ОСОБА_1 на визначення стану сп`яніння в лікарні. Останній дійсно намагається здати аналізи але в нього нічого не виходить так як він мало пив води, перед прибуттям в лікарню зробив біологічні виділення сечі так як вважав що буде здавати кров, про що ОСОБА_1 повідомляє працівників поліції.

За таких обставин, суд вважає, що вищенаведене свідчить про грубе порушення Інструкції, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано здати інші види аналізів, які містяться в п.п. 12, 13 Інструкції, а саме кров, слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, тощо, а тому, на думку суду, немає підстав вважати, що він відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння та не надав біологічні зразки.

Суддя приходить до висновку, що у справі відсутні достатні докази щоб поза розумним сумнівом стверджувати про факт відмови від проходження огляду для визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 , останній не відмовлявся від його проходження, медичні працівники лікарні не запропонували здати інші види аналізів на визначення наявності чи відсутності стану наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 ..

Неможливість здати один із видів біологічних зразків на визначення стану сп`яніння не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Аналогічна позиція висловлена Дніпровським апеляційним судом по справі № 214/2970/23.

Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Поміж іншим, у рішеннях від 30.05.2013 у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що «… формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Згідно з ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Враховуючи, що обсяг наданих суду доказів в своїй сукупності не доводить винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та дійсність самого факту вчинення ним такого правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя Сіденко С.І.