Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №185/15433/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/15433/25

Провадження № 3/185/213/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мицак М.С., розглянувши справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.4 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_2 04 грудня 2025 року о 14 год. 30 хв. по вул. Соборній, 93/2 в м. Павлограді, керуючи автомобілем «Фольксваген Бора», д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив дорожньо-транспортну пригоду, після чого місце пригоди залишив та вживав алкогольні напої, чим порушив п. 2.10 «Є» ПДР України. ОСОБА_2 13.10.2022 року у встановленому законом порядку зі своєї згоди пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» Alcotest 6820, який надав позитивний результат 1, 98 проміле. Огляд проведено під відеофіксацію.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно довідки про доставку йому смс-повідомлення, наявної в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьова проти України” зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, приходжу до наступного висновку.

Санкція ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 531570 від 04 грудня 2025 року; результату тестування від 04 грудня 2025 року за допомогою Alcotest 6820, відповідно до якого в парах повітря вміст алкоголю становить 1, 98 проміле; акту на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння становить 1, 98 проміле, з результатами якого останній погодився під підпис; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 04 грудня 2025 року, рапорту працівника поліції, встановлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

Також було досліджено відеозапис, на якому зафіксований огляд ОСОБА_2 на встановлення стану алкогольного сп`яніння у передбаченому законом порядку за допомогою приладу «Alcotest 6820», результат огляду 1, 98 проміле.

Вважаю, що в діях ОСОБА_2 є склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки санкція вказаної статті передбачає покарання за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, а, як встановлено з результатів тестування, останній вжив алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, характер вчинених нею правопорушень, ступінь вини, приходжу до висновку, що до ОСОБА_2 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у межах санкцій статей, за якими він притягається до адміністративної відповідальності, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому ОСОБА_2 підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 4 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.

Суддя: М.С. Мицак