Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №177/3998/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/3998/25

Провадження № 2/177/282/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

11 лютого 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Дятел К. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Брайт інвестмент» Кириченко О.М. через систему «Електронний суд» 29.12.2025 звернулася до суду з указаним позовом та просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт інвестмент» заборгованість за кредитним договором від 18.10.2019 № 0325/980/1256145/19 у розмірі 12082,90 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог представником зазначено, що 18.10.2019 між акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі по тексту - АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0325/980/1256145/19, за умовами якого відповідачу надано кредит, який він зобов`язався повернути, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, визначені договором. Між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт інвестмент» 24.03.2023 укладено договір факторингу № 24/03/24, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 0325/980/1256145/19, укладеним АТ «ОТП Банк» з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Брайт інвестмент» у загальному розмірі 12082,90 грн, із яких 11000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1082,90 грн – заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «Брайт інвестмент».

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представником позивача в тексті позовної заяви зазначено про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав. Відзиву не подано.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити в справі заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що шляхом подання заяви-анкети про надання банківських послуг, між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 18.10.2019 укладено кредитний договір № 0325/980/1256145/19, на підставі якого відповідачу надано кредит, який він зобов`язався повернути та сплатити відсотки.

У паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем, викладені основні умови кредитування, а саме на відкритий банком рахунок встановлено кредитну лінію по продукту MC Gold строком на 36 місяців. За користування кредитними коштами нараховуються відсотки у розмири 0,01% річних, що діє протягом пільгового періоду до 55 днів, після чого застосовується процентна ставка у розмірі 5% щомісячно. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 13250,42 грн.

Відповідач підтвердив своїм підписом, що отримав емітовану на його ім`я картку НОМЕР_1 з терміном дії до 09/22, тобто до 30.09.2022.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки по рахунку за договором від 18.10.2019 № 0325/980/1256145/19, ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, частково погашав заборгованість, у зв`язку з чим станом на 30.09.2020 у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 12082,90 грн.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За приписами ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, у даному випадку відповідно до умов договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Із огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт інвестмент» 24.03.2023 укладено договір факторингу № 24/03/23, яким ТОВ «Брайт інвестмент» за плату набуло права грошової вимоги до боржників у розмірі портфеля заборгованості до боржників, що зазначені в реєстрах боржників.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу від 24.03.2023 № 24/03/23, право вимоги за кредитним договором № 0325/980/1256145/19, укладеним із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Брайт інвестмент». Загальна сума заборгованості за даним договором складає 12082,90 грн, із яких 11000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 1082,90 грн – заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків у строки передбачені кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати понесені на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову – на відповідача.

Суд враховує, що при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який, із урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, а також вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування витрат на правову допомогу стороною позивача було подано договір № 43115064 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладений ТОВ «Брайт інвестмент» з адвокатським бюро «Ольги Клещ» та додаткову угоду від 25.12.2025 № 0325/980/1256145/19 до нього, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АБ «Ольги Клещ», вид економічної діяльності – діяльність у сфері права, свідоцтво серії ДП № 4461 про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Клещ О.В., акт № 0325/980/1256145/19 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 25.12.2025, де зазначено види виконаних адвокатом робіт, витрачений ним час та вартість наданих послуг, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АБ «Ольги Клещ» за позовом ТОВ «Брайт інвестмент», платіжну інструкцію від 25.12.2025 № 4026 про сплату позивачем послуг АБ «Ольги Клещ» у розмірі 5000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 справі № 904/4507/18).

Також у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Враховуючи наведене, а також положення ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості, та вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають задоволенню, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент»(код ЄДРПОУ 43115064, юридична адреса: вул. Січових Стрільців, буд 39 м Дніпро, Дніпропетровська область, р/р НОМЕР_3 в АТ «Акцент-банк», код банку МФО 307770): заборгованість за кредитним договором від 18.10.2019 № 0325/980/1256145/19 у загальному розмірі 12082 (дванадцять тисяч вісімдесят дві) гривні 90 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 11000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками в розмірі 1082 (одна тисяча вісімдесят дві) гривні 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент»(код ЄДРПОУ 43115064, юридична адреса: вул. Січових Стрільців, буд 39 м Дніпро, Дніпропетровська область, р/р НОМЕР_3 в АТ «Акцент-банк», код банку МФО 307770) у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрат на професійну правничу допомогу 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 13.02.2026

Суддя: