Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №204/12479/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/12479/25

Провадження № 1-кп/204/625/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Дніпро, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042140001258 від 05.11.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Козачий Гай, Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, на утриманні нікого не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

встановив:

ОСОБА_5 , 28 жовтня 2025 року, у точно невстановлений час, достовірно знаючи про Указ Президента України «Про введення та продовження воєнного стану в Україні, прибув до місця мешкання потерпілої ОСОБА_7 , а саме до квартири АДРЕСА_2 , де побачив в приміщенні літньої кухні залишене без нагляду майно, що належить потерпілій ОСОБА_7 , а саме: змішувач для ванни MIXXUS DAX-006 EURO (M12834), змішувач для умивальнику Mixxen (Mxin0420), дитячу ванночку марки OK Baby Okda Evolution сірого кольору та 2 (два) мережеві фільтри на 6 роз`ємів марки виробника «Teb Elektrik» та яке визначив для себе, як об?єкт свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , 28.10.2025 року у період часу з 11 години 00 хвилин по 14 годину 30 хвилин, точного часу встановити не вдалось можливим, знаходячись за вищевказаною адресою, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_7 залишила своє майно без нагляду, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є непомітними для оточуючих, таємно викрав змішувач для ванни MIXXUS DAX-006 EURO (M12834), змішувач для умивальнику Mixxen (Mxin0420), дитячу ванночку марки OK Baby Okda Evolution сірого кольору та 2 (два) мережеві фільтри на 6 роз`ємів марки виробника «Teb Elektrik», які належать потерпілій ОСОБА_7 . Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 перебуваючи за вищевказаною адресою, утримуючи при собі вищевказане майно, покинув місце вчинення кримінального правопорушення з таємно викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 , майнову шкоду згідно висновку експерта № 2889/25 від 10.11.2025 року на загальну суму 5055,81 грн.

Умисні дії ОСОБА_5 , що виразилися у таємного викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України.

05 лютого 2026 року між прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_4 , за добровільної згоди потерпілої ОСОБА_7 , укладено угоду про визнання винуватості.

В угоді визначені істотні для кримінального провадження обставини: ОСОБА_5 визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення, щиро розкаявся у скоєному ним кримінальному правопорушенні, не чинив перешкод у проведенні слідчих та процесуальних дій під час проведення досудового розслідування; внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 не було завдано значної шкоди суспільним інтересам чи інтересам конкретних осіб; існує суспільний інтерес в забезпеченні як найшвидшого судового вирішення даного кримінального провадження, оскільки згідно положення ст. 2 КПК України щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, що за вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. Сторони погоджуються на звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він цілком розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України та його тяжкість, у вчиненому розкаюється. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, просила її затвердити.

Прокурор в судовому засіданні просила затвердити угоду.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим, не заперечує, просить затвердити угоду та призначити покарання визначене угодою, цивільний позов подавати не буде.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч.4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Узгоджені прокурором та обвинуваченим вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_4 , за добровільної згоди потерпілої ОСОБА_7 , від 05 лютого 2026 року, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 діяння та його винуватість повністю доведені і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч.4 ст. 185 КК України.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття. Обставин, яі обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 , узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком два роки, поклавши на обвинуваченого обов`язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.п.1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

З урахування вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не обирався.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судової експертизи, згідно наданого звіту.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 371-374, 475, 476 КПК України, суд,-

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , від 05 лютого 2026 року.

Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбуття призначеного покарання, якщо засуджений протягом двох років іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_8 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації, про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави фактичну вартість проведення експертизи №2889 /25 від 10.11.2025 року, у розмірі 460 грн.00 коп.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її після подачі до суду відповідної заяви.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя: ОСОБА_1