Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №176/3954/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/3954/25

провадження №2-о/176/17/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Гусейнова К.А.,

з участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Жовті Води цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Великоновосілківської селищної військової адміністрації, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2025 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить встановити факт її спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Інших осіб за даною адресою на момент його смерті зареєстровано не було.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 29.03.1979 року.

Із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк заявниця не зверталась, оскільки на момент відкриття спадщини постійно проживала разом з батьком, оскільки останній потребував догляду. Вони вели спільне господарство, заявниця доглядала за батьком, оскільки мати заявника була дуже хвора і жила у сестри в м.Києві, яка в свою чергу також потребувала постійного стороннього догляду, який і здійснювала сестра ОСОБА_3 .

20 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Касицької Л.М. з питання отримання свідоцтва про право на спадщину, однак отримала роз`яснення, що не може завести спадкову справу оскільки остання не була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини і не подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини в передбачений законом шестимісячний строк.

Вказані обставини є перешкодою у заведені спадкової справи та оформленні спадщини після смерті батька.

Факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 за однією адресою зі спадкодавцем на день його смерті підтверджували сусіди: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Згідно відповіді відділу реєстраційних повноважень та ведення реєстру Великоновосілківської селищної ради від 24.09.2025 року № 197 у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані особи відсутні. Інформація про місце реєстрації ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня. Разом з цим, одночасно повідомлялося, що паперова картотека та архівні документи з обліку місця проживання мешканців Великоновосілківської селищної територіальної громади не евакуйовані та залишилися на тимчасово окупованій території.

Враховуючи умови військового стану, заявниця обмежена у можливості отримати інші письмові докази спільного проживання зі спадкодавцем, оскільки територія смт.Велика Новосілка тимчасова окупована.

Метою звернення заявника до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст.1268 ЦК України.

Від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємцем за законом першої черги.

Таким чином, оскільки заявник, як спадкоємець за законом постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не заявив про свою відмову від спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину.

Метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За таких умов, заявниця змушена звернутися до суду і просити суд встановити факт її спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2025 року у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2025 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Король Т.В. в судове засідання не з`явились. Від представника заявника адвоката Король Т.В. до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі заявника. В заяві зазначила, що вимоги заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Заінтересована особа Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направили. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 13.06.2006 року Великоновосілківським РВ УМВС України в Донецькій області, заявниця ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт.Велика Новосілка Донецької області (а.с.26-27).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.08.1970 року, батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а.с.11 зворот).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 31.07.1993 року ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_10 31 липня 1993 року та її прізвище змінено на « ОСОБА_11 » (а.с.17).

Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 13.09.2005 року шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 було розірвано 13 вересня 2005 року (а.с.25).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 01.04.2006 року ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_13 01 квітня 2006 року та її прізвище змінено на « ОСОБА_14 » (а.с.18 зворот).

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 02.12.1987 року Великоновосілквським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт.Велика Новосілка Донецької області (а.с.7-8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 26.01.1972 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 22.09.2008 року, виданого виконкомом Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що зроблено відповідний актовий запис №146 (а.с.12 зворот).

Згідно Довідки №197 від 24.09.2025 року, виданої Відділом реєстраційних повноважень та ведення реєстру селищної ради Великоновосілківської селищної ради, станом на 24.09.2025 року в реєстрі територіальної громади відсутня інформація про місце реєстрації ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані особи відсутні (а.с.13 зворот).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 від 26.08.2014 року, виданого Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Великоновосілкіського районного управління юстиції у Донецькій області померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що зроблено відповідний актовий запис №124 (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 11.07.1979 року (а.с.12).

Листом №08-28/982 від 23.09.2025 року Відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Великоновосілківської селищної ради Донецької області повідомив представника позивача про те, що відповідно до даних реєстрової книги КП «Великоновосілківського бюро технічної інвентаризації» станом на 31.12.2012 року власником об`єкта нерухомого майна (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності від 29.08.1979 року видане на підставі рішення виконавчого комітету Великоновосілківської селищної ради від 11.07.1979 за №15 та зареєстровано в БТІ 30.08.1979 року під реєстровим №411 в книзі 2 (а.с.5 зворот).

30 вересня 2025 року сестра заявниці ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Касицької Л.М. із заявою про те, що спадщину після смерті батька – ОСОБА_2 , вона не прийняла і звертатися до суду за продовженням строку для прийняття спадщини вона не буде (а.с.6).

30 вересня 2025 року заявниця ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Касицької Л.М. із заявою про те, що вона приймає спадщину після смерті батька – ОСОБА_2 (а.с.6 зворот).

Згідно Акту про фактичне проживання від 17.07.2009 року, засвідченого сусідами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та головним спеціалістом Великоновосілківської селищної ради Зуйченко І.В., було встановлено спільне проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_2 та його доньки ОСОБА_1 за адресою реєстрації ОСОБА_2 . Свідки, що є сусідами ОСОБА_2 підтверджують момент смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , його донька ОСОБА_1 проживала разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство (а.с.18).

Приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Касицькою Л.М. повідомлено заявниці ОСОБА_1 , що вона вважається такою, що спадщину не прийняла, оскільки нею не було подано в установлений законом строк заяви про прийняття спадщини (а.с.10).

На підставі ч.3,5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

В ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч.3 ст.1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.»

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Під час судового розгляду встановлено, що від встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З положень ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Таким чином, оскільки заявниця, як спадкоємець за законом постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявила про свою відмову від спадщини, то вона вважається такою, що прийняла спадщину.

Під час судового розгляду з письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

В матеріалах справи наявний Акт про факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 обґрунтована, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Великоновосілківської селищної військової адміністрації, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_10 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ