Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №164/13/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/13/26

п/с 1-кп/164/132/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року Селище Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025030540000267 від 05 листопада 2025 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцьк Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, звільненого з військової служби з Збройних Сил України за віком, одруженого, з повною вищою освітою, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 №32/321/501/13т, сержанта ОСОБА_4 , 24.02.2022 призвано на військову службу під час мобілізації першим ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 30.07.2025 № 213 головного сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду старшого стрільця 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

Будучи військовослужбовцем, головний сержант ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституцій України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак, головний сержант ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.

Так, постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 10.04.2025 у справі №167/332/25, яка набрала законної сили 22.04.2025, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Незважаючи на вищевикладену постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 10.04.2025 у справі №167/332/25, яка набрала законної сили 22.04.2025, з якою ОСОБА_4 був належним чином ознайомлений, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.ст. 68, ч. 1 ст. 129 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ухилився від виконання вищевказаної постанови суду, що набрала законної сили та продовжував керувати транспортними засобами.

Так, всупереч вищевказаної постанови суду 21 серпня 2025 року, близько 18 години 54 хвилини ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухався на автодорозі Р-14, між селищем Маневичі та селом Оконськ Камінь-Каширського району Волинської області, де був зупинений працівником СРПП ВП №1 (с-ще Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 .

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав у повному обсязі та показав, що йому було відомо, що він позбавлений права керування транспортним засобом. Власний автомобіль він зберігав поблизу місця своєї служби. 21.08.2025 келеги по службі відзначали день одруження молодого військовослужбовця і він перебуваючи на вказаному дійстві випив спиртного. Так як всі його колеги були в стані сп`яніння він не міг відшукати водія, який довезе його по місцю проживання, тому вирішив поїхати сам. Про вчинене жалкує та щиро кається у скоєному. На даний час він звільнений з військової служби за віком, так як досяг шістдесятирічного віку. Пенсії ще не оформив. Кошти необхідні для лікування, так як під час військової служби мав контузії. Просить призначити йому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, так як його бюджет обмежений.

У зв`язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження, судом на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, являється щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, пов`язаного з умисним невиконанням постанови суду, що набрала законної сили, враховуючи вчинення лише одного епізоду протиправної діяльності, дані про особу обвинуваченого, який характеризується в основному позитивно, в минулому військовослужбовець ЗСУ, який захищав територіальну цілісність України, під час чого отримував поранення, звільнений з військової служби за віком, одружений, раніше не судимий,суд рахує за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Саме таке покарання буде відповідати вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільного позову не заявлено.

Витрати на залучення експертів –відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст 110, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_1