Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №732/928/25 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/928/25

Провадження 2/732/98/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

09 лютого 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання – Пінчук С. М.,

за участю:

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи стягувати аліменти з дати подання позову і до закінчення сином навчання, але не більше, як до досягнення ним 23 років.

Позов обґрунтовується тим, що сторони мають спільного повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 01 жовтня 2024 року ОСОБА_3 навчається у Західнопоморському технологічному університеті у м. Шецині, Польща, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Оскільки відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання сина не надає, позивачка звертається до суду з цим позовом.

Заочним рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 27 серпня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.

03.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Городнянського районного суду Чернігівської області із заявою про перегляд заочного рішення від 27 серпня 2025 року у справі № 732/928/25 (провадження № 2/732/395/25) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в якій просив скасувати заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 27.08.2025 по вказаній справі та призначити справу до нового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.11.2025 заочне рішення по справі скасовано та призначено справу за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання позивачка не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

06.01.2026 на адресу суду надійшло письмове клопотання позивачки про розгляд справи за її відсутності. У поданій заяві позивачка просила врахувати подані нею письмові докази та положення статті 199 Сімейного кодексу України, якою передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання та потребують матеріальної допомоги (а. с. 110).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заява позивачки ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності задоволена судом.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що у зв`язку із незадовільним станом здоров`я він потребує додаткових матеріальних витрат, а тому сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), який був призначений судом у рішенні, він не може, може сплачувати лише 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу). Зазначив, що з 26.01.2026 йому встановлена друга група інвалідності, у зв`язку з чим він потребує додаткових витрат та обмежений виконувати деякі трудові функції, що відобразиться на його доходах матеріальному становищі.

12.12.2025 від позивачки ОСОБА_2 до суду надійшли письмові заперечення, в яких позивачка заперечує проти зменшення розміру аліментів на користь її сина ОСОБА_3 , 2007 року народження. Відповідач зобов`язаний утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги. Син сторін навчається на денній формі за кордоном, проживає у гуртожитку та потребує фінансової підтримки для покриття витрат на проживання, харчування, транспорт, навчальні матеріали та додаткові витрати, пов`язані з перебуванням в іншій країні. Будь-яке зменшення аліментів негативно вплине на забезпечення базових потреб сина. Позивачка зазначає, що відповідач є військовослужбовцем та зобов`язаний сплачувати аліменти виключно із пенсії та заробітної плати. Інші види виплат військовослужбовця до розрахунку аліментів не включаються, що фактично збільшує його фінансовий ресурс. Водночас відповідач не має на утриманні інших осіб, що свідчить про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів. Посилання відповідача на стан здоров`я, як на підставу для зменшення розміру аліментів, на думку позивачки є безпідставними, оскільки йому не встановлена група інвалідності, відповідачем не надано документів, що підтверджували необхідність довготривалого чи дороговартісного лікування. Травми, які пов`язані з проходженням військової служби відповідно до законодавства України лікуються безоплатно, а тому твердження відповідача про значні витрати на лікування не можуть бути підставою для зменшення аліментів.

Заслухавши відповідача, дослідивши письмові докази та вивчивши матеріали справи, з`ясувавши позицію позивачки по суті заявлених нею позовних вимог, суд дійшов такого висновку.

Зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 установлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано 15 лютого 2007 року, актовий запис № 18. Прізвище ОСОБА_4 після розірвання шлюбу – « ОСОБА_5 » (а. с. 5).

З дослідженого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 установлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження – с. Вокзал-Городня Городнянського району Чернігівської області, його батьками зазначені: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а. с. 4, 53).

З дослідженої в судовому засіданні довідки Західнопоморського технологічного університету у Щецені WKSiR/D/233/2024/2025, переклад з польської та англійської мов на українську мову, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Юріним А. С., 27.11.2025, установлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є студентом факультету охорони довкілля та сільського господарства Західнопоморського технологічного університету в Щецині, спеціальність – відновлювані джерела енергії, форма навчання – стаціонарна. Тривалість навчання 3,5 роки, дата початку навчання – 01.10.2024, запланована дата закінчення навчання – 22.02.2028 (а. с. 100).

Як убачається з довідки про місце проживання, виданого адміністрацією студентського гуртожитку Західнопоморського технологічного університету в Щецині, переклад з польської та англійської мов на українську мову, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Юріним А. С., 27.11.2025, ОСОБА_6 , який є студентом Західнопоморського технологічного університету в Щецині, факультет охорони довкілля та сільського господарства /2/ відновлювальні джерела енергії, проживає у вказаному гуртожитку з 01.10.2025, плата за проживання становить 627 злотих на місяць (а. с. 98).

З дослідженої в судовому засіданні довідки начальника відділу кадрів військової частини НОМЕР_3 від 27.10.2025 за вих. №08.2/46922/25-ВН ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у в/ч НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України з 19 липня 2024 року (а. с. 41).

ОСОБА_1 має захворювання пов`язані із проходженням військової служби, та відповідно до рекомендацій лікарів потребує додаткового лікування та реабілітації що підтверджується відповідними медичними документами (а. с. 68-76).

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №17/26/277/В від 26.01.2026 військовослужбовцю ОСОБА_1 на підставі рішення №17/26/277/Р установлено ІІ групу інвалідності на строк 2 роки, захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, відсоток втрати працездатності 80%; основний діагноз: С61 – Злоякісне новоутворення передміхурової залози (а. с. 112-113).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 за період з січня 2024 року по грудень 2025 року отримував дохід у виді заробітної плати та виплати військовослужбовцям (а. с. 114-115).

Згідно із ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання, що визначено ч. 2 ст. 199 СК України.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Положеннями ст. 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, встановивши, що син сторін наразі навчається на денній формі навчання і є студентом Західнопоморського технологічного університету, проживає у гуртожитку із встановленою оплатою за проживання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів.

Разом з тим, суд вважає, що при визначенні розміру аліментів, необхідно взяти до уваги матеріальне становище відповідача, його стан здоров`я, той факт, що він на даний час є особою з інвалідністю ІІ групи (Основний діагноз: С61 – Злоякісне новоутворення передміхурової залози), працездатність його обмежена, а також те, що утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків, та те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання.

Згідно із ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси сина сторін, при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання повнолітнього сина сторін ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у розмірі 1/5 частки від усіх доходів відповідача щомісячно, починаючи з 20.06.2025 (дня пред`явлення позову) до закінчення навчання – 22.02.2028, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

У п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України зазначено, що рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів.

Однак, пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому суд звільняє його від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 180-183, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, статтями 211, 223, 265, 268, 272, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_4 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_5 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи стягувати з дня пред`явлення позову до суду – 20 червня 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, а саме до 22 лютого 2028 року, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений і підписаний 13.02.2026.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_5 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_4 ).

Суддя А. О. Бойко