Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №606/1731/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1731/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

з участю секретаря Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Васенда Володимир Романович до Теребовлянської міської ради Тернопільської області, про визнаня права власності , -

В С Т А Н О В И В:

А двокат ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом в інтересах ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради, про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог позивач вказує, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, що складається із 2 членів: ОСОБА_4 , головою якого була ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належну їй частку житлового будинку, яку прийняла донька ОСОБА_1 в установленому законом порядку. Постановою держвного нотаріуса Теребовлянського районного нотаріального округу Хомутової О.М., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів. Посилаючись на наведене представник позивача, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак попередньо подав до суду письмову заяву, у якій просив справу слухати без їх участі, уточнені позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечує проти його задоволення позову, про що надав до канцелярії суду письмову заяву.

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Відповідно до довідки виданої Теребовлянською міською радою від 06.01.2026 №02-19/21, житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 на підставі погосподарської книги №2 з 1991-1995 років, особовий рахунок № НОМЕР_1 , належав колгоспному двору, та станом на 15.04.1991 року у домогосподарстві були зареєстровані: син ОСОБА_4 , головою якого була ОСОБА_3 .

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що кожному із членів колишнього колгоспного двору що по АДРЕСА_1 , які проживали в ньому належало на праві спільної сумісної власності по 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим повторно 26.09.2025 серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданим 17.07.1997.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим Теребовлянським районним віддлом державної реєстрації актів цивільног остану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністенрства юстиції (м. Івано-Франківськ) . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом на належну йому частку житлового будинку, яку прийняла донька ОСОБА_1 в установленому законом порядку.

Постановою державного нотаріуса Теребовлянського районного нотаріального округу Хоутової О.М. №526/02-14 від 12.09.2025, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок. У справах Теребовлянської державної нотраіальної контори знаходиться спадкова справа №10/2021 від 15.01.2021 року заведена за заявою ОСОБА_1 а також 16.09.2022 року спадкоємець успадкувала земельні ділянки площею 0,2061 га та 0,1291 га. Інші спадкоємці не звертались до нотаріуса.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного

Згідно з вимогами ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з нормами ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно довимог ч.1ст.1261 ЦПК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За вказаних вище обставин, суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області, про визнаня права власності підлягають до задоволення у повному обсязі. А тому слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 3,4, 12,81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.392,1261, 1268 Цивільного кодексу України, суд ,-

В ИР ІШ ИВ :

Позов ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області, про визнаня права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду .

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка