Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №951/61/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/61/26

Провадження №3/951/40/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєв Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли із СПД №1 ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 та ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Сектором поліцейської діяльності №1 ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області направлено до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №745182 від 22.01.2026 зазначено, що ОСОБА_1 26.12.2025 близько 23 год. 00 хв. за місцем спільного проживання із дружиною ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме висловлював образи, погрози, приниження, залякування, що викликало в ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода її психічному здоров`ю.

Також до Козівського районного суду Тернопільської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22.01.2026.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №745183 від 22.01.2026 зазначено, що ОСОБА_1 26.12.2025 близько 23 год. 00 хв. за місцем спільного проживання із дружиною ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме висловлював образи, погрози, приниження, залякування, що викликало в ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода її психічному здоров`ю, у присутності малолітньої дочки – ОСОБА_3 , 2011 р.н., внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров`ю дитини – ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 з`явився у судове засідання та надав свої пояснення, проти об`єднання зазначених справ в одне провадження не заперечував.

Оглянувши матеріали згаданих справ відносно ОСОБА_1 , приходжу до такого висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин, суд вважає за доцільне об`єднати в одне провадження вищезазначені справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, ч.2 ст.173-2 КУпАП з присвоєнням єдиного номера.

До матеріалів справи, окрім згаданих протоколів про адміністративні правопорушення, долучено протокол відібрання пояснень у ОСОБА_2 від 27.12.2025, протокол відібрання пояснень у ОСОБА_1 від 27.12.2025, складений працівниками поліції. З тексту пояснень вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 того дня за місцем їхнього спільного проживання відбулася раптова суперечка.

Також до матеріалів справи долучено рапорт старшого інспектора чергового ВП №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 27.12.2025 про отримання повідомлення від ОСОБА_2 на лінію «102».

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився. Також у судове засідання прибула потерпіла ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 пояснив, що того дня він викликав лікарів швидкої допомоги, оскільки погано себе почував внаслідок вживання алкогольних напоїв, проте лікарі наполягли, що його доставлення до медичного закладу може відбуватися виключно із задіянням працівників поліції. Дружина – ОСОБА_2 подзвонила на лінію 102, маючи на меті, щоби працівники поліції допомогли транспортувати ОСОБА_1 у лікувальний заклад. При цьому ніякого домашнього насильства він щодо дружини ОСОБА_2 не вчиняв, а малолітньої дочки ОСОБА_3 взагалі не було в цей час у приміщенні за вказаних обставин, тобто вона не була присутньою. Водночас він висловлювався до дружини – ОСОБА_2 на підвищених тонах, проте це була нетривала суперечка, яка одразу себе вичерпала. Просить справу щодо нього закрити у зв?язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що того дня вона викликала лікарів до ОСОБА_1 , оскільки через вживання алкогольних напоїв він погано себе почував та потребував, на її думку, медичної допомоги у лікувальному закладі. Після приїзду лікарі повідомили, що доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу може відбуватися виключно із задіянням працівників поліції. Тоді подзвонила на лінію 102, маючи на меті, щоби працівники поліції допомогли транспортувати ОСОБА_1 у лікувальний заклад.

Усі документи, які складали працівники поліції, вона підписала, не читаючи їх.

Під час описаних подій, дійсно, ОСОБА_1 висловлювався до неї на підвищених тонах, проте описана суперечка була нетривалою, і вона себе вичерпала. Внаслідок цієї суперечки шкоди її психічному здоров`ю заподіяно не було. Також вказала, що малолітня дитина – ОСОБА_3 під час суперечки не була присутня, оскільки в той час перебувала в іншому приміщенні.

Також ОСОБА_2 через канцелярію суду 13.02.2026 подала письмову заяву, відповідно до якої просить справу щодо ОСОБА_1 закрити у зв?язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров?ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов?язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суд зауважує, що відповідно до викладеної у диспозиції статті 173-2 КУпАП суті адміністративного правопорушення адміністративна відповідальність настає саме за конкретні діяння, які повинні бути зазначені у протоколі, тобто має бути вказано конкретні вчинені особою дії чи бездіяльність та її причинно-наслідковий зв`язок зі шкодою фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою, тощо) того, хто чинить насильство. Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Натомість конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжується складними колізіями. Конфлікт не містить вищеперелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить. Конфлікт це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. На противагу конфлікту, метою домашнього насильства завжди є встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним «розпорядником» її життя. Підкоряючись, жертва стає безпорадною, не може правильно оцінювати ситуацію, більше навіть не намагається себе захистити.

Самі по собі конфліктні стосунки між родичами та вживання нецензурної лексики не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Лише у разі, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров?ю особи, зазначені дії становлять собою об?єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.

КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства, конфлікт не є домашнім насильством.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

Таким чином, словесні образи під час сварки, про які йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення, не формують собою домашнє насильство та можуть утворювати склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров?ю особи.

Крім того, наведений конфлікт також не міг завдати будь-якої шкоди психічному здоров`ю малолітньої дитини – ОСОБА_3 , оскільки, як встановлено, вона не була присутньою при цьому конфлікті.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не містять належних доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які би беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно потерпілої ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 .

Суд наголошує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, серед іншого, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.7, 173-2, 221, 245, п.1 ст. 247, 251, 252, 280, 283, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справу № 951/61/26 (провадження №3/951/40/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП із справою № 951/62/26 (провадження №3/951/41/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, та присвоїти об`єднаній справі єдиний номер № 951/61/26 (провадження №3/951/40/2026).

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП та частиною 2 статті 173-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення, через Козівський районний суд Тернопільської області.

Суддя Р.В. Чапаєв