Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №466/271/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/271/26

Провадження № 3/466/453/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу серії ЕПР1 №558325 водій ОСОБА_1 03.01.2026 року о 21:52 год. керував транспортним засобом будучи особою, стосовно якої постановою старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного ВДВС СМУЮ (м. Харків) від 11.01.2021 року у виконавчому провадженні №58629103 встановлено тимчасове обмеження в праві керуванням транспортним засобом.

При розгляді адміністративних матеріалів в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП заперечив та пояснив, що наміру вчинити правопорушення у нього не було, на момент зупинки транспортного засобу йому не було відомо про існування постанови державного виконавця про накладення на нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Також зазначив, що про таку постанову йому стало відомо від працівників поліції під час зупинки його автомобіля, а тому просить провадження у справі закрити.

Відповідно вимог ч. 3 ст.126 КУпАП, відповідальність за вказане правопорушення наступає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно рапорту поліцейського УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції Вовка М., 03.01.2026 року близько 21:20 год. було зупинено автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_1 оскільки водій ОСОБА_1 , керував ним у темну пору доби без ввімкненого ближнього світла фар. Під час оформлення адміністративних матеріалів з`ясовано, що ОСОБА_1 обмежений у праві керування транспортним засобом.

Так, постановою старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного ВДВС СМУЮ (м. Харків) від 11.01.2021 року у виконавчому провадженні №58629103 ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження в праві керуванням транспортним засобом.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які б вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 знав про накладене на нього обмеження, також в матеріалах справи відсутні докази того, що останній отримав постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

За таких обставин, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, диспозиція частини 3 статті 126 КУпАП відсутня.

При цьому суд звертає увагу, що станом на момент зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , останній керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія, оскільки згідно довідки з бази даних «Національна автоматизована інформаційна система» підсистеми «Пошук посвідчення водія» статус посвідчення водія ОСОБА_1 – «зданий на збереження». Вказані дії містять ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Однак, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь-який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст. 129 Конституції України.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, а саме недоведеністю умислу на вчинення адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 3 ст. 126 КУпАП, п. 1 ч.1 ст. 247, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Суддя О. І. Баєва