Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №492/1867/25 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1867/25

провадження № 3/492/21/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2026 року м.Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.,

розглянув справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543883 від 18 грудня 2025 року, ОСОБА_1 , 18 грудня 2025 року о 08 год. 36 хв. по автодорозі між селами с. Виноградівка в напрямку с. Кам`янське Болградського району Одеської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21144», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотестера Драгер 6820, що підвертджується тестом № 390 від 18 грудня 2025 року, результат становить 0,24 проміле, від проходження огляду у медичному закладі відмовився під фіксацію з застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До суду від захисника адвоката Афанасьєва А.О. надійшло клопотання, в якому захисник просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання посилався на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, працівники поліції зупинили останнього без законної причини, у зв`язку з чим всі подальші дії працівників поліції є незаконними. У документі про повірку алкотестера зазначено, що похибка при вимірюванні алкоголю у видихуваному повітрі при показах від 0 до 0,4 проміле складає 0,04 проміле , тому з урахуванням похибки покази можуть складати 0,2 проміле, що є показами в межах допустимого. ОСОБА_1 протягом двох годин звернувся до КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» з приводу перевірки на стан алкогольного сп`яніння, вимірювання показало 0 проміле, а також проведено забір крові для аналізу, результат показав, що етанолу та інших речовин у крові не виявлено.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності правопорушника, за наявними у справі письмовими доказами.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в судовому засіданні винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження і він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а справа на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно з пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до результатів освідування, проведеного за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», рівень парів етанолу у повітрі, що видихалося водієм ОСОБА_1 складає 0,24 проміле (тест № 390 від 18 грудня 2025 року).

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.

У судовому засіданні було досліджено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки – газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alkotest 6820», відповідно до якої в діапазоні від 0 до 0,4 проміле, похибка вимірювання становить 0,04 проміле.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Крім того, ОСОБА_1 надано суду довідку КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» № 01-10/1585 від 18 грудня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 звертався до відділення невідкладної допомоги о 10 год. 35 хв. з приводу перевірки на стан алкогольного сп`яніння, зроблено аналіз Драгер № 00744- результат 0 проміле (негативний результат), взято кров на алкоголь.

Відповідно до результату токсикологічного дослідження № 1419 від 25 грудня 2025 року, при токсикологічному дослідженні в крові ОСОБА_1 не виявлено етанол.

За таких обставин, на переконання суду, результат огляду ОСОБА_1 , який становить 0,24 проміле, не може безумовно свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий результат знаходиться у межах похибки технічного приладу.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознаки означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і за відсутності інших належних і допустимих доказів не може вважатися беззаперечним доказом вини особи. Оскільки, при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення було допущено порушення вимог статті 266 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом.

Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в рамках справи № 216/5226/16-а(2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За змістом статті 252 КУпАП та загальних норм Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В силу положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

З огляду на передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП адміністративне стягнення (основне й додаткове), можна дійти висновку, що вказане адміністративне правопорушення носить досить близький до кримінальних правопорушень характер, адже розмір основного стягнення за його вчинення є більшим, ніж за вчинення деяких кримінальних правопорушень.

В свою чергу з відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно з частиною 2 статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, дійшов висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 1, 2, 7, 9, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 255, 260, 265-1, 266, 278-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення № 492/1867/25 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.