Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №308/19180/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/19180/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2026 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

19.12.2025 року о 13 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Citroen», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Ужгороді по пл. Корятовича, біля будинку №27 та рухаючись заднім ходом допустив зіткнення із припаркованим автомобілем марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР України, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547718 від 22.12.2025 року, 19.12.2025 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Citroen», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Ужгороді по пл. Корятовича, біля будинку №27 та рухаючись заднім ходом допустив зіткнення із припаркованим автомобілем марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, після чого залишив місце ДТП. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а ПДР України, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, клопотань про відкладення справи на адресу суду не надходило.

19.01.2026 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява із додатками у якій ОСОБА_1 надає пояснення по суті складених щодо нього адміністративних протоколів. Згідно із зазначеною заявою, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП визнав, а щодо вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП пояснив, що не відчув зіткнення, а відтак заперечив у своїх діях склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Крім того ОСОБА_1 зазначає, що шкодує, що своїми ненавмисними діями завдав певної шкоди потерпілому. Додав, що шкоду потерпілому відшкодував повністю, що підтверджується власноручно написаною потерпілим заявою від 18.01.2026 року.

За таких обставин, ОСОБА_1 просив уважати зазначене правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП малозначним та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ст.22 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Так, статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини.

Таким чином сам факт події дорожньо-транспортної пригоди і не залишення винної особи на місці дорожньо-транспортної пригоди не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки у даному випадку слід також встановити обставини, які свідчать про те, що залишення місця дорожньо-транспортної пригоди було свідомим та умисним діянням.

ОСОБА_1 , як у наданих письмових поясненнях від 22.12.2025 року, так і у заяві від 19.01.2026 року стверджує, що після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль потерпілого, він не відчув зіткнення, і не знав про свою причетність до ДТП.

Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль потерпілого зазнав незначних ушкоджень, що убачається як із матеріалів адміністративної справи , так і з долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 світлин автомобілів учасників пригоди, а відтак суддя вважає, що пояснення ОСОБА_1 про те, що він не відчув зіткнення з іншим автомобілем, у зв`язку із чим не розумів, що сталась дорожньо-транспортна пригода, за що передбачена адміністративна відповідальність, не спростовані матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

У справі відсутні належні допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність умислу. Будь-які інші докази, які б свідчили про зворотне, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суддя доходить висновку, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди і в його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, доходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП слід закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП суддя зазначає наступне.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У відповідності до п. 10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Вина правопорушника стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547713 від 22.12.2025 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.12.2026 року, рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Закарпатській області від 19.12.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.12.2025 року, наявними у матеріалах справи, а також поясненнями ОСОБА_1 у заяві від 19.01.2026 року.

При цьому, суддя враховує заяву потерпілого ОСОБА_2 від 18.01.2026 року, про те, що ОСОБА_1 повністю відшкодував завдану йому шкоду, і він не має жодних претензій до ОСОБА_1 .

Оцінюючи докази, у їх сукупності, суддя доходить висновку, що такі є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП .

При розгляді даної справи, суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Разом із тим, одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.

За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст. 22 КУпАП (Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.).

Тобто законодавець не ввів заборону на застосування ст. 22 КУпАП у справах, передбачених ст. 124 КУпАП.

А тому враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, беручи до уваги обставини вчинення правопорушення, дані щодо пошкоджень транспортних засобів та заяву потерпілого ОСОБА_2 про повне відшкодування ОСОБА_1 заподіяної шкоди, а також те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, приходжу до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП у зв`язку із малозначністю скоєного адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 122-4, 124, 245, 247,251-252, 283-285, 287-294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП – закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП обмежившись усним зауваженням, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.А. Придачук