Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №305/4287/25 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/4287/25

Провадження по справі № 2-а/305/53/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Біроваш О.О.

представника відповідача Савуляка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом адвоката, Гайду Ольги Іванівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

14.11.2025, адвокат Гайду Ольга Іванівна, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25 жовтня 202 року5, ОСОБА_1 , на кареті швидкої допомоги везли із Рахівської районної лікарні на проведення процедури магнітно-резонантної терапії. На блок посту працівники прикордонної служби, разом із працівниками ТЦК зупинили карету швидкої допомоги, що є незаконним, а згодом його затримали і доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 25 жовтня 2025 року, відносно нього було складено протокол №1900 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. В протоколі було зазначено, що розгляд справи буде відбуватися о 17 годині. Однак, лікарями його було госпіталізовано, з цих причин на розгляді справи він не був присутній. Зазначає, що позивачу було виписано повістку про необхідність з`явитися до Рахівського РТЦК 03.11.2025. Стверджує, що 03.11.2025 він з`явився по повістці, і в той же день йому було вручено постанову №1990 від 25.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП. Вважають, що оскаржувана постанова є протиправною, незаконною, а тому підлягає скасуванню, з огляду на наступне. В постанові викладено суть правопорушення, яке полягає у тому, що 25.10.2025, близько 15 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , у супроводі органів Національної поліції, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було встановлено, та особисто підтверджено останнім, що він не має при собі військово-обліковий документ військовозобов`язаного та відповідно не може його пред`явити за вимогою уповноваженої особи, про що особисто повідомив у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимогу передбачену частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Поряд з цим, ОСОБА_1 , у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що військово-обліковий документ у нього відсутній, він його не оформляв, бо раніше не звертався за взяттям на військовий облік, електронний кабінет військовозобов`язаного у нього теж відсутній, додаток «Резев +» не встановлював та електронний кабінет військовозобов`язаного не реєстрував. Свої військово-облікові дані, ОСОБА_1 , жодним доступним способом не оновлював, і для взяття на військовий облік за місцем проживання не звертався. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку з 09.01.2025, через не оновлення, не уточнення своїх військово-облікових даних, та щодо якого направлялось звернення N Е1050643 від 09.01.2025 до органів Національної поліції, через порушення ним правил військового обліку. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення №1900 від 25.10.2025, ОСОБА_1 , у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що військово-обліковий документ у нього відсутній, він його не оформляв, бо раніше не звертався за взяттям на військовий облік, електронний кабінет військовозобов`язаного у нього теж відсутній, він такий не реєстрував. У поясненні до вказаного протоколу ОСОБА_1 , вказав, що не має при собі військово облікового документу, оскільки такий не оформляв, за взяттям на військовий облік не звертався, свої військово-облікові дані жодним доступним способом не оновлював. Окрім того, звернутає увагу суду, як порушення при розгляді справ про адміністративне правопорушення, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута відповідачем за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вважає, що посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги статтей 283, 251 та 268 КУпАП, щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. Тому вважають, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно позивача та приймаючи оскаржувану постанову за ч.1 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем порушено приписи ст.ст.278, 280 КУпАП, оскільки не було перевірено, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Враховуючи вищенаведені обставини, просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №1900 від 25.10.2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі ухвали судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О., від 14.11.2025, позовну заяву адвоката Гайду Ольги Іванівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишено без руху, у зв`язку з необхідністю представнику позивача усунути недоліки та додати документ про сплату судового збору в розмірі 484,48 гривень або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

19.11.2025, на виконання ухвали суду від 14.11.2025, адвокат Гайду Ольга Іванівна, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , надіслала до суду через систему "Електронни суд" квитанцію про сплату сдового збору.

19.11.2025, на підставі ухвали суду, відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою адвоката Гайду Ольги Іванівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Справу вирішено розглядати за правилами вимог ст.286 КАС України. Призначити судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 15 годину 00 хвилин, 01 грудня 2025 року, у приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області області. При цьому, відповідачу повідомлено про їх право до початку судового розгляду подати суду відзив на позов та докази, у разі заперечення позовних вимог та роз`яснено норми ч.4 ст.159 та ч.2 ст.77 КАС України.

01.12.2025, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковник ОСОБА_2 , через систему "Електронний суд" подав візив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає та заперечує їх у повному обсязі, вважає позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав. 25.10.2025, приблизно о 15 годині 50 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , у супроводі працівників Національної поліції України, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було встановлено та особисто підтверджено останнім, що він не має при собі військово-облікового документа військовозобов`язаного, та відповідно не може його пред`явити за вимогою уповноваженої особи, про що особисто повідомив у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги передбачені ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Громадянин ОСОБА_1 , у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що військово-обліковий документ у нього відсутній, він його не оформляв, бо раніше не звертався за взяттям на військовий облік, електронний кабінет військовозобов`язаного не реєстрував. Свої військово-облікові дані ОСОБА_1 жодним доступним способом не оновлював і для взяття на військовий облік за місцем проживання не звертався. При цьому, відповідно до вимог законодавства, здійснювалася відео фіксація вимоги пред`явлення військово-облікового документа. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку з 09.01.2025, через не оновлення, не уточнення своїх військово-облікових даних, та щодо якого направлялось до органів Національної поліції України звернення №Е1050643 від 09.01.2025 через порушення ним правил військового обліку. Отже, громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є складовою частиною вищевказаного законодавства. 25.10.2025, відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол №1900 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, який він отримав, що підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 . Йому були роз`яснені його права та він був попереджений про дату та час розгляду справи про скоєне їм адміністративне правопорушення. Будучи повністю усвідомленим про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, ОСОБА_1 , з невідомих причин на розгляд вищевказаної справи не з`явився. Пояснень чи клопотань, у тому числи письмових від нього не надходило. Після розгляду протоколу №1900 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно громадянина ОСОБА_1 було винесено постанову №1900 від 25.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою на громадянина ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 25500 гривень. При притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 діяли виключно на підставі та в межах повноважень і у спосіб визначений чинним законодавством України. Отже, вважає, що позовна заява представника ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню.

Окрім цього, 01.12.2025, адвокат Гайду Ольга Іванівна, через систему "Електронний суд" надіслала заяву про відкладення судового засідання для надання можливості подати відповідь на відзив.

Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання, призначене на 04.02.2026, не з`явився. Водночас, представник позивача, адвокат Гайду О.І., через систему "Електронний суд" надіслала клопотання про відкладення судового засідання на інший термін. Поряд з цим, 12.12.2025, позивач ОСОБА_1 та його адвокат Гайду О.І., були присутні у судовому засіданні, адвокат Гайду О.І., зазначала, що вважає постанову незаконною, оскільки ОСОБА_1 , ще у 2019 році виключений з військового обліку. Позивача затримали під час перевезення в лікарню у Буковель на кареті швидкої допомоги, для проведення МРТ, отже таке затримання є незаконним. Вважає, що він в такому випадку не зобов`язаний навіть паспорт при собі мати. При розгляді справи про адміністративне правопорушення посадові особи не врахували всіх обставин, які мали значення для розгляду справи.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , Савуляк В.В., у судовому засіданні, 04.02.2026, проти позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав наведених у відзиві. Водночас, просив позов залишити без розгляду через неявку позивача. Стверджував, що позивач, є порушником правил військового обліку через неоновлення та неуточнення своїх військово-облікових даних, отже останній вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. У зв`язку з чим, відносно ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення, який він отримав, що підтверджується власноручним підписом та фактично не заперечується сторпоною позивача. Йому були роз`яснені його права та був попереджений про дату та час розгляду справи про адміністативне правопорушення, однак з невідомих причин на розгляд не з`явився. В протоколі складеному ОСОБА_1 , надав письмове пояснення, зазначивши, що не має при собі військово-облікового документа, оскільки такий не оформляв, за взяттям на військовий облік не звертався, свої військово облікові дані не оновлював. При цьому, відповідно до вимог законодавстава здійснювалася відеофіксація вимоги пред`явлення військово-облікового документа. Враховуючи вищевказане, вважає, що посадові особи територіального центру при притягненні до адміністративної відповідальності, діяли виключно на підставах та в межах повноважень. Таким чином, позовна заява не підлягає до задоволення. Окрім цього, зазначив, що знімає клопотання на стадії ухвалення рішення, так як суд може самостійно дослідити відео.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 25.10.2025, приблизно о 15 годині 50 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , у супроводі працівників Національної поліції України, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було встановлено та особисто підтверджено останнім, що він не має при собі військово-облікового документа військовозобов`язаного, та відповідно не може його пред`явити за вимогою уповноваженої особи, про що особисто повідомив у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги передбачені ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку з 09.01.2025, через не оновлення, не уточнення своїх військово-облікових даних, та щодо якого направлялось до органів Національної поліції України звернення №Е1050643 від 09.01.2025 через порушення ним правил військового обліку.

Встановлено, що під час вимоги пред`явлення військово-облікового документа ОСОБА_1 , здійснювалася відеофіксація.

25.10.2025, відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол №1900 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, який він отримав, що підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 . Як вбачається з протоколу ОСОБА_1 , були роз`яснені його права, він був попереджений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Окрім цього, у протоколі складеному ОСОБА_1 , надав письмове пояснення, зазначивши, що не має при собі військово-облікового документа, оскільки такий не оформляв, за взяттям на військовий облік не звертався, свої військово облікові дані не оновлював.

Постановою №1900 від 25.10.2025, начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника ОСОБА_3 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 гривень.

Згідно із статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави.

Відповідно до абзацу 15 ч.2 ст.3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зміст мобілізаційної підготовки становить військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Тобто, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є частиною законодавства України про оборону, за порушення якого відповідальність передбачена саме ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнного стану.

На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «зі змінами» введено воєнний стан, дія якого ще триває.

Статтею 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Приписами ст.65 Конституції України та ч.1 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.1 ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024 ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.

Отже, станом на дату вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, діяв особливий період.

За змістом ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч. 6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України.

Таким чином, позивач мав на вимогу працівника РТЦК пред`явити військово-обліковий документ, чого останній не зробив і що вбачається із позову.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 , відсутній військово обліковий документ, оскільки він його не оформляв, електронний кабінет військовозобов`язаного у нього відсутній, додаток "Резерв+" не встановлював, свої військово-облікові дані жодним доступним способом не оновлював та відповідно не зміг пред`являти його за вимогою уповноваженої особи.

При цьому, сам позивач та його адвокат не заперечують порушення ОСОБА_1 вимог ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з п.52 Порядку 560 під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

З наведених вище норм чинного законодавства України вбачається, що у разі оскарження позивачем факту непред`явлення за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП військово-облікового документу, належним підтвердженням подій щодо пред`явлення військово-облікового документу має бути відповідний відеозапис.

Суд дослідив відеозапис процесу пред`явлення та перевірки документів, наданий стороною відповідача, з якого слідує, що ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документу, оскільки він його не оформляв, електронний кабінет військовозобов`язаного у нього відсутній, додаток "Резерв+" не встановлював та відповідно не пред`явив його уповноваженому представнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 .

Отже, громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

На посилання позивача про неналежне повідомлення його про розгляд справи про адміністративне правопорушення суд зауважує, що він як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі незгоди з призначенням розгляду справи про адміністративне правопорушення на той же день, мав право заявити клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату або час, у тому числі з причини необхідності захисту його прав адвокатом, проте такі записи в протоколі відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов`язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність своїх дій, вимоги про визнання дій протиправними не відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідачем на дотримання вимог ч.2 ст.77 КАС України доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення, надані відповідачем докази спростовують доводи позивача.

В умовах військової агресії російської федерації проти України, втручання будь-яких органів та осіб в можливість та порядок проведення оповіщення, не у встановлений законом спосіб, може мати вкрай негативні наслідки для обороноздатності України та шкодитиме національним інтересам держави та суспільства.

Виходячи з мотивів наведених вище, оскаржувана постанова прийнята без порушень ст.19 Конституції України та на підставі вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з дотримання процедури і порядку встановленого КУпАП щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою на те законом особою.

Докази порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні.

Під час розгляду даної справи позивач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Аналізуючи долучені до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувалася з дотриманням вимог чинного законодавства та принципу рівності перед законом. Зокрема, позивачу було повідомлено про час, дату і місце розгляду його справи, роз`яснено права та обов`язки передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Враховуючи наявні факти порушення, інші доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки доведені факти порушення переважують наведені аргументи.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 є такою, що прийнята у межах повноважень та на підставі закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам КУпАП, винесена на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, отже є законною, у зв`язку з цим, в задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст.139 КАС України, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст.ст.2, 5, 20, 72, 77, 90, 139, 159, 205, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову адвоката, Гайду Ольги Іванівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача, адвокат, Гайду Ольга Іванівна, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: М.О. Марусяк