Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №606/2243/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2243/25

П о с т а н о в а

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

за участю секретаря судового засідання Пазірович Д.В.

прокурора Яловіци Н.П.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Ковальчук Н.О.

розглянувши матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області, місце проживання АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працює старостою Ладичинського старостинського округу,

за частинами 1, 2 ст. 172 -7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, будучи членом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не повідомив у встановлених Законом випадках та порядку колегіальний орган – виконавчий комітет Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед та під час голосування за рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 04.03.2025 № 1158, «Про надання дозволу на встановлення лавок поблизу тимчасової споруди по вул. Поштова, 1 в с-щі Микулинці», яким надано дозвіл на встановлення лавок (з влаштуванням вічнозелених кущів та сезонних квітів) по АДРЕСА_2 (прилегла територія до ТС), для ведення підприємницької діяльності ОСОБА_2 , яка є його близькою особою (матір`ю чоловіка дочки ОСОБА_3 ), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, будучи членом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не повідомив у встановлених Законом випадках та порядку колегіальний орган – виконавчий комітет Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед та під час голосування за рішення № 1220 від 30.06.2025 «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради від 04.03.2025 № 1158», яким внесено зміни в п. 1 рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради від 04.03.2025 № 1158, зокрема, погоджено розміщення тераси з навісом та піддоном, поряд об`єкту торгівлі (ТС) по вулиці Поштова в селищі Микулинці Тернопільського району, (з розміщенням лавок та столиків та влаштуванням вічнозелених кущів та сезонних квітів), для здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_2 , яка є його близькою особою (матір`ю чоловіка дочки ОСОБА_3 ), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, будучи членом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосувавши «ЗА» рішення рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради від 04.03.2025 року № 1158», яким надано дозвіл на встановлення лавок ( з влаштуванням вічнозелених кущів та сезонних квітів) по АДРЕСА_2 (прилегла територія до ТС), для ведення підприємницької діяльності ОСОБА_2 , яка є його близькою особою (матір`ю чоловіка дочки ОСОБА_3 ), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, будучи членом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосувавши «ЗА» рішення № 1220 від 30.06.2025 «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради від 04.03.2025 року № 1158», яким внесено зміни в п. 1 рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради від 04.03.2025 № 1158, зокрема, погоджено розміщення тераси з навісом та піддоном, поряд об`єкту торгівлі (ТС) по АДРЕСА_3 , (з розміщенням лавок та столиків та влаштуванням вічнозелених кущів та сезонних квітів), для здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_2 , яка є його близькою особою (матір`ю чоловіка дочки ОСОБА_3 ), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно займає посаду старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради. Приймав участь у голосуванні 04.03.2025 за рішення № 1158 та 30.06.2025 за рішення № 1220. Не думав, що в нього є конфлікт інтересів, оскільки жодної вигоди з приводу прийняття вказаних рішень не отримує. Вважав, що це звичайні рішення, які стосуються благоустрою для громади, а не для отримання прибутку. Просив не притягувати його до адміністративної відповідальності, оскільки не мав жодного умислу на вчинення правопорушення.

Захисник Ковальчук Н.О. в судовому засіданні заперечила проти обставин викладених в протоколах про адміністративні правопорушення. Основні тези заперечень зводилися до наступного. Захисник вважала протоколи про адміністративні правопорушення № 411-414 від 29.12.2025 недопустимими доказами. На обґрунтування своєї позиції зазначала, що протоколи відповідно до положень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом МВС 06.11.2015 № 1376 складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, тобто примірники мають бути ідентичними. Проте, між протоколами, які надані суду та, які видали ОСОБА_1 виявлено відмінності відміток щодо ознайомлення ОСОБА_1 з його процесуальними правами, що свідчить про істотне порушення, а також позбавляє суд можливості встановити достовірний факт дотримання вимог законодавства щодо роз`яснення прав. Захисник наголошувала, що відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках. 29.08.2025 представником УСР в Тернопільській області було отримано пояснення ОСОБА_1 , таким чином було виявлено особу порушника, і в порушення ч. 4 ст. 254 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення № 411-4514 були складені лише 29.12.2025, тобто через кілька місяців з моменту виявлення особи. Вказані протоколи отримані з порушенням встановленого законом порядку та не можуть прийматися до уваги як доказ. Щодо суті правопорушення, то захисник вказувала, що у ОСОБА_1 відсутній приватний інтерес при прийняття рішень. Якщо проаналізувати заяви ОСОБА_2 від 28.02.2025 та від 24.06.2025, як суб`єкта благоустрою населеного пункту стосовно облаштування елементів благоустрою, були спрямовані на виконання останньою своїх зобов`язань, визначених договором особистого строкового сервітуту від 29.08.2023, зокрема, щодо виконання обов`язкового супутнього заходу щодо благоустрою території, що виключає наявність майнового інтересу в ОСОБА_2 про який зазначено в протоколах. Відповідно ОСОБА_4 не міг мати та не мав приватного інтересу, не вбачав, що вчинення дій чи прийняття рішень здійснюється чи може здійснюватися в умовах реального конфлікту інтересів, а дії ОСОБА_2 вчинялись та спрямовувались на виконання зобов`язань щодо особистого строкового сервітуту та звернень громадян щодо здійснення благоустрою. Захисник просила звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю й обмежитись усним зауваженням, враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, був військовослужбовцем ЗСУ, має високі моральні якості, про що свідчать численні державні нагороди, займає активну життєву позицію та займається волонтерською діяльністю.

Прокурор Яловіца В.Я. в судовому засіданні підтримав протоколи про адміністративні правопорушення, вважає, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності кваліфіковано вірно, а тому просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вина ОСОБА_1 встановлена протоколами про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП від 28 грудня 2025 року №№ 414, 412, 413, 411, їх зміст судом описано вище, а також доказами, які надані в обґрунтування цих протоколів:

відповіддю Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 1498 від 17.07.2025 на запит ОСОБА_5 із якої слідує, що ОСОБА_1 30.06.2025 брав участь в голосуванні питання № 14 «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради від 04.03.2025 № 1158» порядку денного засідання виконавчого комітету Микулинецької селищної ради, а також перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, будучи членом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 не заявляв про наявний в нього конфлікт інтересів;

фотоілюстрацією засідання виконкому Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 30.06.2025;

протоколом засідання виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 5 від 30.06.2025;

рішенням Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 1220 від 30.06.2025, «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради від 04.03.2025 № 1158», згідно якого, ОСОБА_2 погоджено розміщення тераси з навісом та піддоном, поряд об`єкту торгівлі (ТС) по АДРЕСА_3 (з розміщенням лавок і столиків та влаштуванням вічнозелених кущів та сезонних квітів), для здійснення підприємницької діяльності;

рішенням Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 1158 від 04.03.2025 «Про надання дозволу на встановлення лавок поблизу тимчасової споруди по АДРЕСА_2 », відповідно до якого, вирішено надати ОСОБА_2 дозвіл на встановлення лавок (з влаштуванням вічнозелених кущів та сезонних квітів) по АДРЕСА_3 (прилегла територія до ТС), для ведення підприємницької діяльності;

рішенням Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області п`ятдесята сесія восьмого скликання № 2983 від 26.09.2024 «Про затвердження старост старостинських округів Микулинецької селищної ради» відповідно до якого, вирішено затвердити ОСОБА_1 на посаду старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради;

рішенням Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області перша сесія восьмого скликання № 14 від 08.12.2020, згідно якого вирішено утворити виконавчий комітет Микулинецької селищної ради з додатком до нього списком членів виконавчого комітету Микулинецької селищної ради восьмого скликання;

протоколом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 5 від 30.06.2025;

протоколом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 2 від 04.03.2025, відповідно до якого затверджено надання дозволу на встановлення лавок поблизу тимчасової споруди за адресою: вул. поштова, 1 с-ще Микулинці;

журналом відвідування членів виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області;

листом Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 2222 від 29.10.2025 відповідно до якого староста Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Куманяк І.В. під час розгляду питання «Про надання дозволу на встановлення лавок поблизу тимчасової споруди по вул. поштова, 1 в с-щі Микулинці» на засіданні виконавчого комітету 04.03.2025 не повідомляв про наявність у нього конфлікту інтересів;

витягом з протоколу засідання виконавчого комітету № 2 від 04.03.2025;

повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 , батьком якої вказано ОСОБА_1 ;

повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_3 ;

повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_6 ;

Суд погоджується із наявністю складу адміністративного правопорушення та кваліфікацію дій ОСОБА_1 , яка викладена у протоколах про адміністративне правопорушення.

Частиною першою статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною другою статті 172-7 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені упунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції".

ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Згідно статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

ОСОБА_2 в силу приписів ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» є близькою особою для ОСОБА_1 – матір`ю чоловіка дочки.

В силу частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, характеризується сукупністю таких ознак: наявність у особи реального конфлікту інтересів; неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, характеризується сукупністю таких ознак: наявність у особи реального конфлікту інтересів;вчинення особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

При цьому приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Приватний інтерес ОСОБА_1 перед та під час голосування за рішення виконавчого комітету № 1158 та № 1220 полягав у його бажанні задоволити майнові інтереси своєї близької особи під час здійснення нею підприємницької діяльності. Суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями обумовлено тим, що ОСОБА_1 , як член виконавчого комітету наділений повноваженнями брати участь у розгляді та голосуванні за питання, що віднесені Законом України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів ради та, будучи зацікавленою особою, у сприянні матеріальним інтересам своєї близької особи, маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішення, реалізував такі повноваження стосовно близької особи, шляхом прийняття участі у голосуванні «ЗА» від 30.06.2025 № 1220 та від 04.03.2025 № 1158.

Вплив суперечностей між приватним інтересом та службовими повноваження ОСОБА_1 полягає в тому, що реалізовуючи повноваження члена виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області та голосуючи «ЗА» рішення № 1220 та 1158, яке стосується його близької особи, останній не міг бути об`єктивним та неупередженим під час розгляду вказаного рішення.

Слід зазначити, що сімейні відносини завжди створюють для особи, на яку поширюються положення Закону, передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені природнім прагненням піклуватись про близьку особу. Відповідно, наявність у такої особи службових повноважень, пов`язаних з вчиненням/не вчиненням дій, прийняттям рішень стосовно близької особи, утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація службових повноважень стосовно близької особи реальний конфлікт інтересів.

При цьому, суд звертає увагу, що необізнаність ОСОБА_1 про наявність у нього реального конфлікту інтересів не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Щодо твердження захисника, що прийняті рішення стосувалися облаштування благоустрою на виконання договору сервітут і не пов`язані з підприємницькою діяльністю, то слід вказати, що такі твердження спростовуються змістом прийнятих рішень, в яких вказано , що виконавчий комітет погоджує облаштування навісу, лавок, піддона, лавок для здійснення підприємницької діяльності. Та обставина, що ОСОБА_2 припинила реєстрацію як суб`єкт підприємницької діяльності не свідчить про нездійснення такої діяльності. Оскільки після припинення такої діяльності, ОСОБА_2 звернулася із заявою про встановлення сервітут та фактично здійснювала таку діяльність. Надання можливості проводити безкоштовні заходи для громадян на облаштованій території не спростовує факту здійснення підприємницької діяльності.

З приводу порушення процедури складання протоколів про адміністративні правопорушення та їх не ідентичності, то в ході судового засідання суд з`ясовував у ОСОБА_1 , чи в протоколах наданих на розгляд суду у графі ознайомлений з правами і обов`язками міститься його підпис, на що ОСОБА_1 надав ствердну відповідь. Тому відсутність у примірнику ОСОБА_1 підпису не свідчить про те, що при складанні протоколу не було роз`яснено прав та обов`язків.

Також суд не приймає до уваги, що протоколи є недопустими доказами, в силу вимог ч.2 ст. 254 КУпАП, оскільки норми КУпАП не передбачають визнання недопустимими протоколів, у випадку порушення суб`єктом, який складає протокол строку встановленого ч.2 ст. 254 КУпАП.

Аналіз наведених доказів в їх сукупності вказує на наявність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та на доведеність вини останнього, а тому, на підставі положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, що буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення.

Зі змісту ст.22 КУпАП убачається, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю скоєного правопорушення, передбаченест.22 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Так, за своєю правовою конструкцією склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, є формальним і не передбачає настання жодних суспільно-небезпечних наслідків.

Разом з тим, посилання захисника на те, що вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, не завдали шкоди інтересам суспільства, не є критерієм, за яким можливо оцінити малозначність діяння, оскільки, відповідно до принципу індивідуалізації, дії, вчинені ОСОБА_1 , в подальшому можуть слугувати негативним прикладом для інших суб`єктів адміністративних правопорушень за корупційні діяння.

Крім того, з урахуванням кількості вчинених адміністративних правопорушень, підстав для застосування до ст.22 КУпАП не має.

Всі позитивні характеризуючи дані ОСОБА_1 враховані судом при визначенні виду та розміру покарання, яке призначене в мінімальному розмірі санкції статті.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення.

Згідно з п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись Законом України «Про запобігання корупції» (зі змінами та доповненнями), ст.ст. 33, 34, 35, 36, 172-7, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста),00 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот),00 грн в дохід держави.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя І.Б. Марціцка