Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №334/4390/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 04.02.2026

Справа № 334/4390/25

Провадження № 2/334/183/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Якущенко Е.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Позов обґрунтований наступним.

09.12.1994 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Позивач), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, про що у цей же день відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського району м. Запоріжжя було складено відповідний актовий запис № 1598.

Від сумісного шлюбу у останніх народилися дві доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Батьками у свідоцтвах про народження записані відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

За сплином років подружнього життя, а саме 25 років, між Позивачем та її чоловіком виникли певні непорозуміння, що послужило прийняттю нелегкого рішення для обох щодо розлучення.

01.03.2019 року шлюб між ними було розірвано у добровільному порядку. Однак, через декілька місяців обидва дійшли певного висновку, а саме, що рішення про розлучення було прийняте на емоціях, відповідно повага та почуття один до одного залишилися, на підставі чого ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вирішили відновити сім`ю, однак перебувати у незареєстрованих фактичних шлюбних відносинах, через небажання знову займатися бюрократичними питанням та реєструвати шлюб у органах РАЦСу.

З 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 продовжили спільне проживання як подружжя за адресою - АДРЕСА_1 (що підтверджується розпискою старшої по будинку), вели спільне господарство, мали загальний сімейний бюджет, займалися облаштуванням власного житла, разом подорожували, відвідували рідних, що підтверджується квитками на потяг та спільними фотографіями з подорожей та сімейних свят.

Водночас відповідно до декларацій про вибір лікаря від 2021 року, який надає первинну медичну допомогу - Позивачу, ОСОБА_1 , та її цивільний чоловік ОСОБА_5 вписані довіреними особами один у одного для повідомлення у разі настання екстреного випадку.

На початку березня 2022 року, а саме 06.03.2022 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи свій обов`язок, як громадянина України, приєднався до лав ЗСУ та сумлінно боронив суверенітет та незалежність держави на протязі більше 2,5 років на посаді водія-навідника зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 (на початку НОМЕР_2 ), що віднесені до 110 ТРО.

ІНФОРМАЦІЯ_5 при виконанні бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населених пунктів Новодарівка та Левадне Пологівського району Запорізької області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти. (вищезгадані факти підтверджуються сповіщенням сім`ї від 20.11.2024 року, виданого Позивачу, ОСОБА_1 ).

Згідно з витягом з ЄРДР (КП № 12024082050002387 від 25.11.2024 року) ОСОБА_1 присвоєно статус потерпілої, в короткому викладі якого зазначено, що 25.11.2024 до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що її чоловік ОСОБА_5 1969 р.н. водій-навідник зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдат призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти при виконанні бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населених пунктів Новодарівка та Левадне Пологівського району Запорізької області, з 12.11.2024 року не виходить на зв`язок та його місцеперебування не відоме.

У витягу з ЄР осіб, зниклих безвісти за особливих обставин сформованого МВС України від 17.04.2025 року на запит ОСОБА_1 № Г-19830 від 19.03.2025 року персональними даними розшукуваної особи зазначено: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Запоріжжя; інформація про обставини зникнення безвісти особи: зник на території бойових дій (під час воєнних дій); дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин: 15.01.2025 року.

Перебуваючи на службі ОСОБА_5 , отримуючи заробітну плату, на постійній основі надсилав грошові кошти своїй цивільній дружині - Позивачу.

За 2022 рік - 216000 грн., за 2023 рік - 100500 грн., за 2024 рік - 31000 грн.

Водночас після зникнення безвісти ОСОБА_5 - саме Позивача, як його дружину, було офіційно повідомлено про його зникнення, оскільки саме її ОСОБА_5 зазначив в документах ТЦК як «довірена особа, цивільна дружина».

Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Зазначена норма закону передбачає певні права членів сім`ї особи, зниклої безвісти. Встановлення заявленого факту створює для заявника можливість отримання певних пільг, відтак заявлений факт може мати юридичне значення.

Водночас з 1 лютого 2025 року набули чинності зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які Верховна Рада України ухвалила в жовтні минулого року.

У документі міститься новий алгоритм виплат грошового забезпечення членам родин військових у разі потрапляння в полон або зникнення безвісти їхніх рідних. Пункт 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р. № 15, ст.190 із наступними змінами) викладено в такій редакції: військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені).

Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців, у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими.

У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.»

Таким, чином, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації шлюбних відносин між Позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , виникла необхідність встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а саме факт того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з 2019 року по листопад 2024 року (моменту зникнення безвісти останнього) - задля виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (Позивачу) - цивільній дружині безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_5 .

Просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з 2019 року по листопад 2024 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов з мотивів, викладених у позовній заяві.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала позов. Вказала, що батько після розірвання шлюбу з матір`ю, поновив сімейні відносини.

Відповідачка ОСОБА_4 не з`явилася в судове засідання, повідомлена належним чином про часта місце розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_7 не з`явилася в судове засідання, повідомлена належним чином про часта місце розгляду справи.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_8 надав пояснення щодо позову, зазначивши, що вказана заява про встановлення факту має розглядатися в порядку окремого провадження. Заперечив щодо можливості встановлення зазначеного факту, оскільки вимог є необґрунтованими. Докази підтверджують проживання однією родиною позивача з ОСОБА_5 у період шлюбу. Просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. В іншому випадку між цими особами виникає спір про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Позивачкою в порядку окремого провадження подавалася заява про встановлення факту проживання чоловіка та жінки до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, проте ухвалою від 20.05.2025 року №334/4030/25 судом було відмовлено у відкритті провадження, оскільки вбачається спір про право.

З урахуванням наведеного суду вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку позовного провадження.

09.12.1994 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Позивач), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, про що у цей же день відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського району м. Запоріжжя було складено відповідний актовий запис № 1598.

Від сумісного шлюбу у останніх народилися дві доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Батьками у свідоцтвах про народження записані відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

01.03.2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_3 .

Відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , при укладенні шлюбу з ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_9 .

Позивачкою надані квитки на своє ім`я та на ім`я ОСОБА_5 на залізничні потяги «Львів-Дніпро-головний» на 13.02.2022 року, «Запоріжжя1-Івано-Франківськ» на 5.10.2024 року, «Івано-Франківськ -Запоріжжя1» на 7.10.2024 року, що підтверджує їх спільне пересування країною.

Відповідно до декларацій про вибір лікаря від 2021 року, який надає первинну медичну допомогу - Позивачу, ОСОБА_1 , та її цивільний чоловік ОСОБА_5 вписані довіреними особами один у одного для повідомлення у разі настання екстреного випадку.

Відповідно до сповіщення сім`ї від 20.11.2024 року, виданого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 при виконанні бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населених пунктів Новодарівка та Левадне Пологівського району Запорізької області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти.

Згідно з витягом з ЄРДР (КП № 12024082050002387 від 25.11.2024 року) ОСОБА_1 присвоєно статус потерпілої, в короткому викладі якого зазначено, що 25.11.2024 до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що її чоловік ОСОБА_5 1969 р.н. водій-навідник зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдат призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти при виконанні бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населених пунктів Новодарівка та Левадне Пологівського району Запорізької області, з 12.11.2024 року не виходить на зв`язок та його місцеперебування не відоме.

У витягу з ЄР осіб, зниклих безвісти за особливих обставин сформованого МВС України від 17.04.2025 року на запит ОСОБА_1 № Г-19830 від 19.03.2025 року персональними даними розшукуваної особи зазначено: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Запоріжжя; інформація про обставини зникнення безвісти особи: зник на території бойових дій (під час воєнних дій); дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин: 15.01.2025 року.

Відповідно до виписки з банківського рахунку ОСОБА_5 на постійній основі надсилав грошові кошти позивачці: за 2022 рік - 216000 грн., за 2023 рік - 100500 грн., за 2024 рік - 31000 грн.

Із змісту позовної заяви вбачається, що встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, необхідно позивачці, оскільки без підтвердження сімейних відносин вона позбавлена права на отримання виплат у зв`язку із зникненням безвісти ОСОБА_5 та вчинення необхідних процесуальних дій, як законного члена сім`ї.

Відповідачка ОСОБА_2 визнає цю обставину, інші відповідачі суду заперечень не надали.

У Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» термін «близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживаються в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місце перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884, визначено що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

З огляду на зазначені положення законодавства, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у особи, яка проживала однією сім`єю з військовослужбовцем, який зник безвісти, певних прав, зокрема права, подання заяви про розшук особи, отримання інформації про хід та результати розшуку.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин.

Наведені висновки узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; покази свідків; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та інше.

Суд встановив, що показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтверджений факт проживання позивачки та ОСОБА_5 однієї сім`єю без реєстрації шлюбу з червня 2021 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також даний факт у своїх поясненнях підтвердив відповідачка ОСОБА_2 .

Виписка по банківській картці підтверджує те, що вони мали спільний бюджет.

Фотографії, на яких містяться спільні зображення заявниці та ОСОБА_5 , а також інших осіб свідчать у сукупності з іншими доказами, зокрема: декларацій про вибір лікаря, квитки на потяг, про наявність між ними стосунків, притаманних подружжю.

При цьому суд вважає початком проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з червня 2021 року, оскільки позивачкою надані фотографії за вказаний період. Щодо періоду з моменту розірвання шлюбу – 1.03.2019 року до червня 2021 року суду не було надано доказів спільного проживання.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Керуючись статтями 10, 13, 81 - 89, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 1.06.2021 року по 12.11.2024 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя або безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя: Гнатюк О. М.