Суд: Хустський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 09 лютого 2026 р.
Справа: №309/4419/25
Суддя: Кемінь В. Д.
Справа № 309/4419/25
Провадження № 2/309/1710/25
Р І Ш Е Н НЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Кемінь В.Д.
за участю секретаря : Плиска А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що сторони перебувають у шлюбі з 20 серпня 2025 року, який зареєстровано у виконавчому комітеті Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, за актовим записом №3. Від даного шлюбу у сторін народилася одна дитина: син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне сімейне життя у сторін не склалося. Протягом останніх років відповідач зловживає спиртними напоями, не бере участі у веденні домашнього господарства, не піклується про створення нормальних сімейним стосунків, виявляє до позивачки неповагу, вчиняє сварки. На даний час шлюбні відносини між сторонами припинені, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує лише формально, тому його збереження неможливе та суперечить інституту шлюбу та сім`ї. Подальше збереження шлюбу позивачка вважає неможливим та недоцільним і суперечитиме їхнім інтересам. На примирення та збереження шлюбу з відповідачем не згідна. Спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя немає. Позивач просить суд шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвати.
Відповідно до ч.2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, які згідно ч.3 ст.274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та за наявними у справі матеріалами.
В судове засідання позивачка не з`явилась, подала до суду заяву згідно якої просила суд розглядати справу без її участі. Позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити позов. Прізвище після розірвання шлюбу просила змінити на дошлюбне « ОСОБА_4 ».
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Судом направлялись на адресу відповідача копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив, однак відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Отже, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 20 серпня 2025 року, який зареєстровано у виконавчому комітеті Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 20.08.2025 року, за актовим записом №3.
Під час шлюбу у сторін народилася одна дитина: син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до положень ч.1 ст.110, ч.2 ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя та суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, сім`я розпалася та існує лише формально.
При таких обставинах позовні вимоги є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, яка наполягає на розірванні шлюбу, тому позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 24, 56, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 81, 247, 263-265,274-279, 141 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , 20 серпня 2025 року, у виконавчому комітеті Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, за актовим записом №3 від 20.08.2025 року - розірвати.
Прізвище після розірвання шлюбу позивачці залишити – « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кемінь В. Д.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua