Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №489/9615/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/9615/25 провадження №2/489/626/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У листопаді 2025 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 28622,76 грн. та понесені судові витрати, які складаються із судового збору і витрат на професійну правничу допомогу.

Позов мотивований тим, що 03.5.2019 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі – АТ «Альфа-Банк») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі до 200000,00 грн. на картковий рахунок зі сплатою процентної ставки 24% річних.

Через неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань станом на 20.09.2021 утворилася заборгованість у загальному розмірі 28622,76 грн.

20.09.2021 АТ «Альфа-Банк» та ТОВ ФК «Еліт Фінанс» уклали договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за вказаним кредитним договором, заборгованість якого склала 28622,76 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань позивач просить стягнути вказану в позові заборгованість з відповідача.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 01.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 03.08.2019 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

03.08.2019 відповідач підписала Оферту на укладення угоди про комплексне банківське кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка акцептована кредитором, в якій виявила бажання відкрити в Банку рахунок та отримати міжнародну платіжну карт MC DEBIT WORLD строком на 5 років з моменту випуску, на який встановити кредитній ліміт розмірі 200000,00 грн. по її рахунку за продуктом «Максимум-готівка» зі сплатою 24% річних за користування кредитними коштами (розділи І-ІІІ оферти) (далі - кредитний договір).

До підписання кредитного договору ознайомилася та підписала паспорт споживчого кредиту.

Надання кредиту відповідачу шляхом встановлення кредитного ліміту та користування нею кредитними коштами позивач підтвердив випискою по рахунку АТ «Сенс Банк», який є правонаступником АТ «Альфа Банк», за період з 03.05.2019 по 20.09.2021.

Набуття права вимоги до відповідача позивач підтвердив договором факторингу № 3 від 20.09.2021, який укладений між клієнтом АТ «Альфа-Банк» та фактором ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», за яким в порядку та на умовах визначених цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами (надалі іменуються «основні договори» або «основний договір» в залежності від контексту), перелік яких наведено в Додатку №1-1 до договору.

Із витягу з додатку до договору факторингу - Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами вбачається, що на дату набуття позивачем права вимоги заборгованість за кредитним договором CCNG-631157883 від 03.05.2019 становила 28622,76 грн. з якої 26073,76 грн. заборгованість за тілом кредиту, 0, 00 грн. за відсотками та 2549,42 грн. штрафними санкціями.

Вказану заборгованість позивач підтвердив розрахунком за період з 03.08.2019 по 20.09.2021.

Таким чином, заявлений до стягнення позивачем розмір заборгованості відповідає розміру вказаному у витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами з додатку до договору факторингу № 3 від 20.09.2021. Після набуття прави вимоги до відповідача нарахування штрафних санкцій та інших платежів позивачем не здійснювалося.

Доказів погашення вказаної в розрахунку заборгованості на момент звернення позивача до суду матеріали справи не містять. Також відсутні докази, що спростовували заблргованість.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.

Разом з тим, відповідно до статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно із статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що надані позивачем письмові докази у повній мірі підтверджують наявність між первісним кредитором та відповідачем кредитних правовідносин та порушення останньою взятих грошових зобов`язань.

Таким чином, оцінивши наявні в справі докази, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги та стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору в розмірі 28622,76 грн., яка підтверджена розрахунком позивача, який нічим не спростований.

У зв`язку із повним задоволенням вимоги про стягнення заборгованості, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн.

При вирішенні вимоги в частині відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір № 03-07/24 від 03.07.2024 про надання юридичних послуг, акт приймання - передачі виконаних робіт від 02.06.2025 (згідно якого вартість надання первинної консультації складає 1000,00 грн. за пів години, правовий аналіз документів 4000,00 грн. за дві години, підготовка та подання позовної заяви 4200,00 грн. за 2,1 години), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого 18.09.2020 адвокату Литвиненко О.І., платіжна інструкція № 26877 від 10.06.2025 на суму 9200,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, яка не є складною та однотипною для представника позивача, що не потребує значного витрачання часу адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), а також ціну позову та критерії розумності і співмірності, суд вважає достатнім розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи, які підлягають стягненню з відповідача 3500,00 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № CCNG-631157883 від 03.05.2019 в розмірі 28622,76 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять дві гривні 76 коп.), судовий збір в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

У іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: м. Київ, вул. Соломянська,2;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 13.02.2026.

Суддя І.В.Коваленко