Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №344/16693/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/16693/25

Провадження № 33/4808/120/26

Категорія ст.124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Тураш В. А.

Суддя-доповідач Шигірт

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю захисника Крупея С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Крупея С.Є. на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 , –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуваим за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6 грн.

Згідно постанови, ОСОБА_1 , 14 вересня 2025 року о 23:22 год. в м. Івано-Франківськ по вул. Хриплинська, 9, керуючи транспортним засобом Audi SQ5 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, перед початком руху при виїзді на сусідню смугу на АЗС «ОККО», допустив зіткнення із ТЗ Nissan Juke д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п.13.1, 2.3, 10.1 ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник Крупей С.Є. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотними порушеннями вимог ст.256 КУпАП. У ньому відсутні відомості про потерпілу особу, хоча з матеріалів справи вбачається наявність такої особи, а також долучені її письмові пояснення. На думку апелянта це є істотним порушенням, яке впливає на зміст обвинувачення та обсяг права на захист. Незважаючи на це, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення матеріалів для доопрацювання, фактично допустив використання процесуально дефектного документа як належного доказу, чим порушив вимоги ст.7 КУпАП щодо суворого додержання законності. Крім того, схема місця ДТП, яка покладена судом в основу висновків, складена з істотними порушеннями Інструкції МВС України №1395 від 07.11.2015 року. Вона не містить координат місця зіткнення, не має прив`язки до сталих орієнтирів, не відображає точного місця події та не відповідає формі Додатку 8 до зазначеної Інструкції. За відсутності належно оформленої схеми неможливо об`єктивно встановити місце зіткнення транспортних засобів, відтворити дорожню обстановку та встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями учасників і наслідками події. Висновки суду щодо механізму ДТП фактично базуються виключно на цій схемі, яка не відповідає вимогам нормативного акту, що регулює порядок її складання. Вказує, що суд першої інстанції дійшов висновку про наявність порушень у діях ОСОБА_1 , посилаючись на схему ДТП, місце зіткнення та механізм утворення пошкоджень транспортних засобів, проте за відсутності належних вимірювань, координат та об`єктивних даних місце зіткнення фактично не встановлено, а отже будь-які висновки щодо механізму пригоди мають характер припущення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, що прямо передбачено ст. 62 Конституції України. Усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. Зазначає, що суд також не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, як того вимагають ст.ст. 245 та 280 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винним, суд фактично обмежився викладенням версії, наведеної у протоколі, та загальними посиланнями на відеозаписи, не надавши належної оцінки доводам сторони захисту щодо причинно-наслідкового зв`язку та поведінки іншого учасника ДТП. При цьому суд помилково зазначив, що перевірка порушення швидкісного режиму іншим учасником можлива лише за наявності окремого протоколу щодо нього. Такий висновок не відповідає вимогам закону, оскільки під час розгляду справи за ст.124 КУпАП суд зобов`язаний самостійно встановити всі істотні обставини події, оцінити поведінку кожного учасника, визначити, чи перебували їхні дії у причинно-наслідковому зв`язку з наслідками. Наявність або відсутність окремого протоколу щодо іншої особи не звільняє суд від цього обов`язку. З матеріалів справи вбачається, що на відеозаписах інший учасник ДТП фактично визнає порушення швидкісного режиму та причинний зв`язок власних дій із настанням події. Суд не надав цим доказам належної оцінки, обмежившись формальним посиланням на “узгодженість” інших доказів. Крім того, на переконання апелянта, суд вийшов за межі обвинувачення, сформульованого у протоколі про адміністративне правопорушення. У протоколі ОСОБА_1 не інкриміновано порушення пунктів 1.3–1.5 та 12.1 ПДР України, однак суд фактично поклав ці порушення в основу висновку про наявність складу адміністративного правопорушення. Таким чином суд самостійно розширив формулювання обвинувачення, перебравши на себе функції сторони обвинувачення та позбавивши сторону захисту можливості належним чином захищатися від тих обставин, які стали підставою для винесення постанови. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, будь яких клопотань не подавав. Це не перешкоджає розгляду справи без його участі, однак з участю його захисникаКрупея С.Є., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові, підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП серії ЕПР1 № 454138 від 15 вересня 2025 року (а.с.1); схемою місця ДТП (а.с.2); письмовими поясненнями учасників ДТП (а.с.3, 4), відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (а.с.7).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Зокрема, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейської (а.с.7, clip-0), починаючи з 01 хв. 45 сек., зафіксовано процес перегляду відеозапису події дорожньо-транспортної пригоди, яке відтворюється з екрана мобільного телефону. Із зазначеного відеофрагмента чітко вбачається, що 14 вересня 2025 року автомобіль Audi SQ5, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував на майданчику автозаправної станції «ОККО» за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 9 в місці припаркованих автомобілів. Водій цього транспортного засобу рухався заднім ходом в ряд припаркованих автомобілів. Після цього зупинився і почав рух в перед з виїздом передньою частиною на смугу, де в цей час рухався автомобіль Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_2 . Зазначені дії вказують на порушення водієм автомобіля Audi SQ5 вимог ПДР зазначених протоколі, зокрема п.10.1.

Вказані обставини об`єктивно підтверджують, що дії ОСОБА_1 , який перед початком руху та виїздом на смугу руху іншого автомобіля не переконався у безпечності такого маневру. Ці дії перебували у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням механічних пошкоджень обом автомобілям. Таким чином, докази взяті до уваги судом першої інстанції узгоджуються між собою та спростовують доводи апеляційної скарги щодо недоведеності вини ОСОБА_1 .

Доводи апелянта про істотні порушення вимог ст.256 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними. Із матеріалів справи вбачається, що протокол містить усі передбачені законом відомості про вчинене правопорушення: дату і місце його складення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, час, місце та суть вчиненого правопорушення, посилання на конкретні пункти ПДР України, які були порушені, а також роз`яснення прав особі та її підпис про отримання копії протоколу. Відсутність у протоколі відомостей про потерпілу особу, саме по собі не свідчить про його недопустимість, оскільки у справах за ст.124 КУпАП предметом доказування є факт порушення ПДР України та перебування цих порушень у причинно-наслідковому зв`язку із пошкодженням транспортних засобів. При цьому письмові пояснення іншого учасника ДТП долучені до матеріалів справи, були відомі стороні захисту та досліджені судом, що виключає будь-яке обмеження права на захист. Формальні недоліки оформлення протоколу, які не перешкоджають встановленню фактичних обставин події та реалізації особою своїх процесуальних прав, відповідно до усталеної судової практики, не є підставою для закриття провадження.

Твердження апелянта про невідповідність схеми місця ДТП вимогам Інструкції МВС України №1395 також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Схема містить відображення розташування транспортних засобів, напрямків їх руху, місця контакту та характеру пошкоджень і підписана обома учасниками ДТП без зауважень. Відсутність окремих технічних реквізитів, на які посилається сторона захисту, не нівелює її доказового значення, оскільки вона оцінювалася судом не окремо, а в сукупності з іншими доказами, зокрема відеозаписом, який об`єктивно відтворює механізм події. Саме відеозапис підтверджує, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 починав рух в напрямку траєкторії руху іншого автомобіля, не пересвідчившись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Доводи скарги про необхідності надання судом оцінки діям іншого учасника ДТП в контексті можливого перевищення швидкості, не впливають на висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Навіть за умови можливого порушення швидкісного режиму іншим водієм, це не звільняє особу, яка розпочинає рух, від обов`язку переконатися у безпечності такого маневру.

Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б однозначно підтверджували перевищення швидкості автомобілем Nissan Juke у спосіб, що перебував би у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням події.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що предметом розгляду є дії ОСОБА_1 на предмет порушення ним пунктів ПДР зазначених у протоколі, а не дотримання ПДР іншими водіями.

Безпідставними є й доводи про нібито вихід суду за межі обвинувачення. У протоколі про адміністративне правопорушення прямо зазначено порушення п.п. 13.1, 2.3, 10.1 ПДР України, а суд, аналізуючи обставини справи, навів загальні положення ПДР України з метою правової оцінки встановлених фактів. Посилання в мотивувальній частині на норми, які визначають загальні обов`язки учасників дорожнього руху, не є зміною чи розширенням обсягу обвинувачення, а лише відображає правовий аналіз установлених обставин. Суть інкримінованого порушення залишилася незмінною, а право на захист не було обмежене.

Незгода апелянта з оцінкою доказів сама по собі не свідчить про порушення судом норм матеріального чи процесуального права і не є підставою для скасування постанови суду.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, ґрунтується на відповідних доказах, які доводять його винуватість у вчинені даного правопорушення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновків, що підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Крупея С.Є. залишити без задоволення.

Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт