Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №629/6559/25 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6559/25

Номер провадження 2/629/100/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., адвокатів: Попова А.О., Габор В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та онуком, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі через свого представника звернулися до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_1 з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення суду від 18.12.2024 року. Від шлюбу мають дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі син проживає разом із відповідачем. Починаючи з 2024 року відповідач систематично чинить перешкоди позивачам у спілкуванні з дитиною, ігнорує звернення, змінює номер телефону, не повідомляє місце перебування дитини, чим унеможливлює будь-який контакт із нею. Досягти домовленості мирним шляхом сторони не змогли. Однак, враховуючи те, що відповідач чинить перешкоди позивачам у спілкуванні із дитиною, порушуються не тільки права батька, а й законні права прабабусі, які закріплені у Сімейному кодексі України. ОСОБА_2 (прабаба) та ОСОБА_5 (баба) зверталися до служби у справах дітей з приводу вирішення питання про усунення перешкод, які чинить ОСОБА_6 , у спілкуванні з онуком (правнуком) ОСОБА_4 . Співробітники служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області порекомендували звернутися до суду з відповідним позовом. У зв`язку з чим просять зобов`язати ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та участі у вихованні сина ОСОБА_4 . Визначити способи участі батька - ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином, встановивши наступний графік побачень: кожні другі та четверті вихідні місяця з п`ятниці 18:00 до неділі 20:00 ОСОБА_1 має право забирати дитину для спільного проведення часу за місцем свого проживання або в іншому місці; кожного вівторка та кожного четверга з 16:00 год. до 19:30 год. за місцем фактичного проживання дитини у присутності матері (або без неї) з можливістю відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, дитячих розважальних закладів; день народження ОСОБА_4 , з 16:00 год. до 19:30 год. у присутності матері (або без неї) з можливістю відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, дитячих розважальних закладів або за місцем проживання батька. Побачення сина та батька за місцем проживання останнього проводяться за попередньою домовленістю з матір`ю дитини; 06 грудня, 25 грудня, 01 січня, 01 червня, Великдень з 9:00 год. до 12:00 год. за місцем фактичного проживання дитини у присутності матері (або без неї) з можливістю відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, дитячих розважальних закладів. Якщо день побачення з батьком співпадає з проведенням запланованих заходів у дитячому садочку (дошкільному закладі) та/або школі, день побачення переноситься на інший робочий день за домовленістю з матір`ю дитини. Про виникнення таких обставин маги дитини повинна повідомити батька дитини завчасно. Якщо в день побачення з батьком дитина захворіла, день побачення переноситься на інший робочий день за домовленістю з матір ю дитини. Про виникнення таких обставин мати дитини повинна повідомити батька дитини завчасно. Зобов`язати ОСОБА_6 не чинити перешкоди прабабі ОСОБА_2 у спілкуванні з правнуком ОСОБА_7 . Визначити способи участі прабабусі у вихованні та спілкуванні з правнуком, встановивши наступний графік побачень: кожної середи з 16:00 год. до 19:30 год. та кожної неділі з 9:00 год. до 12:00 год. за місцем фактичного проживання дитини у присутності матері з можливістю відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, дитячих розважальних закладів; день народження ОСОБА_4 , з 16:00 год. до 19:30 год. у присутності матері з можливістю відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, дитячих розважальних закладів або за місцем проживання прабабусі. Побачення правнука та прабабусі за місцем проживання останньої проводяться за попередньою домовленістю з матір`ю дитини; кожні другі та четверті вихідні місяця з п`ятниці 18:00 до неділі 20:00, у разі неможливості ОСОБА_1 забрати дитину для спільного проведення часу за місцем свого проживання або в іншому місці, ОСОБА_2 має право забирати дитину для спільного проведення часу за місцем свого проживання або в іншому місці. Якщо день побачення з прабабусею співпадає з проведенням запланованих заходів у дитячому садочку (дошкільному закладі) та/або школі, день побачення переноситься на інший робочий день за домовленістю з магію дитини. Про виникнення таких обставин мати дитини повинна повідомити прабабусю дичини завчасно. Якщо в день побачення з прабабусею дитина захворіла, день побачення переноситься на інший робочий день за домовленістю з матір 'ю дитини. Про виникнення таких обставин мати дитини повинна повідомити прабабусю дитини завчасно.

Ухвалою судді від 25.09.2025 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

15.10.2025 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування зазначила, що заявлені вимоги є безпідставними, необґрунтованими, позбавленими будь-якого доказового підтвердження, у зв`язку з чим підлягають повному відхиленню. Після припинення шлюбних відносин позивачі — ОСОБА_1 та ОСОБА_2 — не проявляли належної зацікавленості у житті, розвитку та потребах малолітнього ОСОБА_8 , фактично самоусунувшись від спілкування з дитиною та виконання батьківських обов`язків. Під час спільного проживання відповідачка зазнавала фізичного та психологічного насильства з боку ОСОБА_1 , що відбувалося у присутності дитини. За цими фактами щодо ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис, а також його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Саме з метою захисту себе та дитини відповідачка була змушена розірвати шлюб та змінити місце проживання. Твердження позивачів про чинення перешкод у спілкуванні з дитиною є надуманими. Жодних звернень із проханням організувати зустрічі з дитиною ні до відповідачки, ні до Служби у справах дітей не надходило. Надані позивачами телефонні переписки не підтверджують факту перешкоджання спілкуванню. Відмова відповідачки у наданні фотознімків дитини була обґрунтованою та спрямованою на захист її прав і інтересів, зважаючи на попередні випадки публічного поширення фото дитини родичами позивача з неприпустимими коментарями. Твердження про приховування місця проживання дитини не відповідають дійсності, оскільки позивач був обізнаний про адресу та контакти відповідачки. Крім того, ОСОБА_1 систематично ухиляється від виконання обов`язку щодо матеріального утримання дитини. Станом на вересень 2025 року заборгованість зі сплати аліментів складає 27772,50 грн, що свідчить про його байдуже та безвідповідальне ставлення до потреб сина. Заявлений позивачами графік спілкування не враховує вік дитини, її психологічний стан та принцип найкращих інтересів дитини і спрямований виключно на задоволення власних інтересів позивачів. Враховуючи, що загалом сторона позивачів не змогли довести існування фактів перешкоджання їх спілкуванню з дитиною, підстави для звернення з позовом відсутні.

24.11.2025 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив що з листопада 2024 року він намагався зустрітися з сином 2 рази. Потім відповідачка не відповідала на телефонні дзвінки та надалі взагалі заблокувала телефон, тому неможливо було домовитися про зустріч з дитиною. До поліції та служби у справах дітей щодо перешкоджання у спілкуванні з сином не звертався. Зверталися його мати з бабусею. Знає що в жовтні 2025 року ОСОБА_9 хворів, надсилав кошти на ліки. Щодо застосування фізичного та психологічного насильства відносно відповідачки заперечує.

Позивач ОСОБА_2 повідомила, що вона не приїжджала до дитини тому що ніхто не дозволяв їй приїжджати. Вона їздила у службу у справах дітей до Близнюків та ОСОБА_10 , оскільки відповідач не дозволяла бачитися з дитиною. В розшук до поліції її ніхто не подав, тому що хотіла, щоб все було по людськи.

Представник позивачів ОСОБА_11 у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимогах з підстав викладених в позові. Також уточнив позовні вимоги в частині графіку побачень ОСОБА_1 замість кожного вівторка та кожного четверга з 16:00 год. до 19:30 год. – кожної середи та п`ятниці з 09:00 год. до 13:00 год.; в частині графіку побачень ОСОБА_2 замість кожної середи з 16:00 год. до 19:30 год. та кожної неділі з 9:00 год. до 12:00 год – кожної ІІ та IV середи та п`ятниці з 09:00 год. до 13:00 год. Уточнення мотивував тим, що позивачі є мешканцями іншої територіальної громади, та на даний час є тимчасові незручності щодо прибуття до дитини, а саме автобус до м.Лозова їздить тільки по середам та п`ятницям, який приїжджає до м.Лозова о 09:00 год. та уїздить о 13:00 год.

Відповідач ОСОБА_12 в судове засідання не з`явилась її представник ОСОБА_13 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування ОСОБА_14 у судовому засіданні просила встановити порядок графіку побачень з дитиною згідно висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, як органу опіки та піклування

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності судом було встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_6 та ОСОБА_1 перебували у зареєстровану шлюбі, який розірвано на підставі заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.12.2024 року (а.с.17).

Сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.71).

ОСОБА_2 є прабабусею ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 23.09.1971 року, та актовим записом про народження №12 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_5 (а.с.15, 19-20).

Згідно листа виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області №5249/02-23-7 від 21.08.2025 року, виконавчий комітет на адвокатський запит від 13.08.2025 повідомив, що 01.11.2024 на особистий прийом до спеціаліста служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області звернулися громадянки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо усунення перешкод у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спеціалістом служби у справах дітей міської ради Шаригіній I.O. та ОСОБА_2 було роз`яснено, що відповідно до ст. 257 Сімейного Кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Громадянин ОСОБА_1 не звертався з заявою до виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. (а.с.26)

Постановою Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_6 .

За судовим наказом Близнюківського районного суду Харківської області 05 грудня 2024 року по справі №612/895/24, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 29.11.2024 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.80-81).

З довідки про неотримання аліментів вбачається, що ОСОБА_12 дійсно не отримувала аліменти з ОСОБА_1 у період з 01.03.2025 року по 01.09.2025 року згідно з судовим наказом №612/895/24 виданого 05.12.2024 Близнюківським районним судом Харківської області (а.с.63).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 01.10.2025 року становить 27772,50 грн. (а.с.74).

Згідно висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, як органу опіки та піклування про визначення способів участі батька ОСОБА_1 , прабабусі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 21.10.2025 року №1574, виконавчий комітет вважає доцільним в інтересах дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити наступний порядок участі у вихованні дитини: Батька ОСОБА_1 : щомісяця кожної суботи з 13.00 до 17.00 години; щорічно в День народження дитини з 15.00 до 17.00 години. Прабабусі ОСОБА_2 : щомісяця кожної ІІ та IV суботи з 09.00 до 12.00 години. Спілкування батька та прабабусі з ОСОБА_8 буде відбуватися з урахуванням стану здоров`я дитини, його вікових потреб, за попередньою домовленістю з матір`ю; за місцем проживання дитини, у присутності матері та під час прогулянок з можливістю покидати місце проживання дитини та перебувати в розважальних центрах.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ч.ч. 2, 8, 9 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі справедливості, взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Так, главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

За частиною першою статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Частиною п`ятою ст.19 СК України визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що саме по собі звернення позивачів до суду з відповідним позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та онуком й заперечення відповідача щодо його задоволення, свідчить про відсутність порозуміння між батьками та наявність перешкод у спілкуванні з дитиною. Крім того, про наявність перешкод свідчать скріншоти переписки між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем, які були надані, як позивачем, так і відповідачем (а.с. 11-14, 68), та звернення 01.11.2024 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на особистий прийом до спеціаліста служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, щодо усунення перешкод у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 (а.с. 126)

Таким чином, встановлено, що між сторонами у справі, існує спір щодо участі батька та прабабусі у вихованні та спілкуванні з дитиною, оскільки після припинення сімейних відносин батьків, дитина проживає разом із матір`ю, а між сторонами у справі немає повного порозуміння щодо участі позивачів у вихованні дитини, спілкуванні з ним. Тому, є підстави для усунення перешкод у спілкуванні із дитиною.

Судом встановлено, що позивачі хочуть підтримувати зв`язки зі своїм сином/онуком, люблять ОСОБА_4 і бажають приймати участь у його вихованні. Доказів застосування позивачами щодо дитини фізичних покарань, наявності у позивачів шкідливих звичок, які б перешкоджали нормальному вихованню сина/онука, суду не надано.

При цьому суд зазначає, що перешкодами у вихованні дітей є дії іншого з батьків, які обмежують або позбавляють права на спілкування з дитиною, зокрема систематичні відмови у зустрічах, блокування зв`язку, навмисне настроювання дитини проти іншого батька, приховування дитини або її використання для маніпуляцій.

Встановлюючи порядок побачень з дитиною, суд враховує інтереси дитини, її вік, режим навчання та відпочинку, а також закріплений у положеннях чинного законодавства України розумний баланс на участь позивачів у вихованні дитини, необхідність спілкування дитини із близькими особами, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, дійшов висновку про можливість визначення порядку та способу участі батька та прабабусі у вихованні та спілкування із дитиною.

При вирішенні питання щодо встановлення вказаного способу, суд враховує ту обставину, що дитина є досить малого віку, тривалий час проживає з матір`ю та відповідно знаходиться у розлуці із позивачами, тому за такий час втрачені прихильність та зв`язок із родичами, дитина в силу віку прив`язана до матері.

Разом з тим, вирішуючи цей спір суд, з урахуванням вимог закону, виходить, перш за все, з найкращих інтересів малолітньої дитини, яка потребує любові, розуміння, та коли це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості і що сприятиме її повному та гармонійному розвитку як особистості. Тому особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати прав дитини, а визначений спосіб участі батька, прабаби у спілкуванні з дитиною повинен максимально відповідати саме інтересам дитини. При цьому суд вважає, що оскільки позивач та відповідач мають рівні права щодо виховання та розвитку свого малолітнього сина та прабаба має право спілкуватися зі своїм онуком, мають бажання приймати участь у його вихованні, а спілкування між позивачами та малолітньою дитиною не перешкоджають нормальному розвитку самої дитини, з урахуванням поведінки позивачів та відповідача, між якими немає порозуміння, враховуючи найвищі інтереси дитини, а також беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, встановивши графік спілкування з дитиною, який був визначений на засіданні виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, як органу опіки та піклування.

При цьому суд враховує пояснення позивачів, які підтримали позовну вимогу про спільне проведення часу з дитиною кожні другі та четверті вихідні місяця з п`ятниці 18:00 до неділі 20:00, повідомивши суду, що хоча автобус по цим дням не їздить, вони знайдуть спосіб доїхати до м. Лозова, щоб поспілкуватися з дитиною.

Також суд враховує, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, повноцінно не сприймає позивача як батька. Як повідомив, представник органу опіки та піклування, при відвідуванні родини відповідача, було встановлено, що дитина називає батьком іншого чоловіка, який мешкає з матір`ю. Тому для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності сина до батька.

Окрім того, суд зауважує, що дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб, враховуючи її вік, а також, якщо зростання прихильності дитини до батька, прабаби та належне виконання останніми своїх обов`язків обумовить це. До того ж дане рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів для побачень позивачів з дитиною.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 137, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та онуком – задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час спілкування з дитиною:

- щомісяця кожної суботи з 13.00 до 17.00 години за місцем фактичного проживання дитини у присутності матері (або без неї) з можливістю відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, дитячих розважальних закладів;

- щорічно в День народження дитини з 15.00 до 17.00 години за місцем фактичного проживання дитини у присутності матері (або без неї) з можливістю відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, дитячих розважальних закладів

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити порядок участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього правнука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час спілкування з дитиною:

- щомісяця кожної ІІ та ІV суботи з 09.00 до 12.00 години за місцем фактичного проживання дитини у присутності матері (або без неї) з можливістю відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, дитячих розважальних закладів;

Спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинне відбуватися з урахуванням стану здоров`я дитини, його вікових потреб, за попередньою домовленістю з матір`ю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 302,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Позивачі: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого,1, ЄДРПОУ 06716633.

Суддя Наталія ТКАЧЕНКО