Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №390/3278/25 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/3278/25

Провадження № 3/390/920/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2026 р.Суддя Кропивницького районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ЕПР 1 № 533283 від 06.12.2025 ОСОБА_1 06.12.2025 о 14.24 год на автодорозі Т12-21, 2 км, керував транспортним засобом «Fiat Croma», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, мляве мовлення, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я - «КНП КОПЛ КОР» відмовився. У протоколі вказано, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві просив закрити справу відносно нього та зазначив, що 06.12.2025 був зупинений працівниками поліції, які запропонували пройти медичний огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння. Проходити огляд відмовився, оскільки поспішав на роботу. 08.12.2025 звернувся до медичного закладу та пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння, про що надав відповідну довідку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження підлягає закриттю, виходячи з таких підстав.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суду надано наступні матеріали.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 533283 від 06.12.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відеозаписи з відео-реєстратора працівників поліції, які досліджено у судовому засіданні, де зафіксовано зупинку автомобіля «Fiat Croma», державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та подальшу його розмову з працівниками поліції. Під час перевірки особи ОСОБА_1 за базами даних було встановлено, що останній притягувався до відповідальності за ст.309 КК України та у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння. При цьому, ОСОБА_1 спочатку погодився пройти такий огляд. Однак, після проведення поверхневої перевірки та повідомлення працівниками поліції, що після проходження медичного огляду його до автомобіля назад не привезуть, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду. При цьому, на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський назвав лише одну ознаку наркотичного сп`яніння – зіниці ока не реагує на світло, і короткочасно посвітив ліхтариком телефону в очі ОСОБА_1 . Надалі поліцейські складають протокол.

Відповідно до п.2, п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (тобто, відповідно до п.3 цієї Інструкції, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння лише за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, а саме: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Як вбачається з відеозапису поліцейський під час спілкування з ОСОБА_1 назвав лише одну ознаку наркотичного сп`яніння – зіниці очей не реагуть на світло, при цьому посвітивши ліхтариком телефона в очі та повідомив, що зіниці очей не реагуть на світло. Однак, ознакою наркотичного сп`яніння є звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло. Крім того, таку ознаку наркотичного сп`яніння як тремтіння пальців рук ніхто не перевіряв .

Щодо зазначеної у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння – млява мова суд зазначає, що згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції така ознака відсутня.

Більше того, з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що під час спілкування з поліцейськими, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, висловлював свої заперечення, чітко відповідав на питання та виконував всі вказівки поліцейского під час поверхневого огляду автомобіля.

Будь-яких інших доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суду не надано.

Окрім того, з долученої до матеріалів справи довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 319 від 08.12.2025 вважається, що у ОСОБА_1 відсутні протипоказання щодо керування транспортними засобами.

Таким чином, за результатами судового розгляду суд дійшов до переконання про відсутність належних і достатніх доказів для висновку про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з вказаними у протоколі ознанками наркотичного сп`ніння..

Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Відповідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, викладені обставини свідчать про відсутність належних, допустимих і достатніх доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.130,247,279, 280, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.А. Бойко