Суд: Гайворонський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за заповітом
Дата: 09 лютого 2026 р.
Справа: №385/2090/25
Суддя: ГРИШАК А. М.
Справа № 385/2090/25
Провадження № 2/385/994/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.02.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого – судді Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання – Зеленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок з побутовими і господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловіка та дітей не мала. Спадкоємець за законом, дружина спадкодавця, мати позивачки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Інших спадкоємців, ні за заповітом, ні за законом немає.
ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном та подала заяву про прийняття спадщини до Гайворонської державної нотаріальної контори.
Але одержати документ про право власності на домоволодіння на своє ім`я в нотаріальній конторі не має можливості, оскільки своєю постановою від 24.10. 2025 р. № 276/02-31 державний нотаріус Гайворонської державної нотаріальної контори відмовила мені у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ, на житловий будинок з побутовими і господарськими будівлями.
Позивач має право успадкувати та оформити житловий будинок з побутовими та господарськими будівлями, що належав за життя її батьку, спадкодавцю ОСОБА_2 , однак через відмову державного нотаріуса позбавлена можливості здійснити це в позасудовому порядку.
Просить суд: визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з побутовими і господарськими будівлями АДРЕСА_1 , який залишився після смерті батька, спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2025 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивачка в судове засідання не з`явилася. До суд подала заяву в якій просить розглянути справу без її присутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. До суду надав заяву в якій просив справу розглядати без участі представника Заваллівської селищної ради. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень представників позивача та відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії Рішення виконкому Сальківської селищної ради депутатів трудящих від 07.09.1973 року №17 – надано дозвіл на побудову житлового будинку в домоволодінні по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 (а.с. 11).
Згідно копії заповіту від 16.11.1993 року, посвідченого секретарем Сальківської селищної ради – Сліпенчук Сергій Кононович на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належний йому на праві особистої власності жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних долях (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (а.с. 8).
Державний нотаріус Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Н.Ковбасюк Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.10.2025 року №276/02-31 – відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом на житловий будинок на імя ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю право встановлювального документа (а.с.10).
Згідно копії Архівної довідки від 13.10.2025 року №470 виданої КП «БМБТІ» - будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2013 року за ОСОБА_2 не зареєстроване (а.с. 16).
Згідно листа державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Н.Ковбасюк від 15.01.2026 року №7/01-09 та Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру – спадкові справи після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відкривались (а.с.30,31,32,33,34).
Згідно копії спадкової справи №251/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 – 24.10.2025 року ОСОБА_1 подала до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 (а.с. 35,36).
Згідно копії листа Сальківського старостинського округу №3 Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області від 25.06.2025 року №114 – спадкодавець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , з 26.02.1974 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ніхто інший за вказаною адресою не день смерті спадкодавця не був зареєстрований і не проживав, у тому числі малолітні та неповнолітні діти, непрацездатні громадяни (а.с.37).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись з позовом до суду, позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з побутовими і господарськими будівлями АДРЕСА_1 , який залишився після смерті батька, спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так на думку позивача, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , в тому числі і спірний будинок, відповідно до ст. 1269 ЦК України, так як вступила в управління та володіння спадковим майном та подала заяву про прийняття спадщини до Гайворонської державної нотаріальної контори.
Суд з такими твердженнями позивача не може погодитись на підставі наступного.
Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак правовідносини, що пов`язані із питаннями саме відкриття та прийняття спадщини після смерті такої особи на той час, були врегульовані нормами ЦК УРСР у редакції 1963 року.
Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно статті 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (частина перша статті 529 ЦК УРСР).
Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.
Ураховуючи наведене, прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном або подали державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини.
Матеріали справи не містять, а позивач не надав належних доказів прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .
Згідно копії спадкової справи №251/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 – 24.10.2025 року ОСОБА_1 подала до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 (а.с. 35,36). Тобто позивач, звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька з пропуском строків передбачених ст. 549 ЦК УРСР, а тому вважається такою що спадщину не прийняла.
За таких обставин, ОСОБА_1 , спадщину після смерті свого батька у відповідності до ст. 549 ЦК ЦРСР не прийняла та не успадкувала право на спірний житловий будинок.
За таких обставин позов не підлягає задоволенню.
Керуючись: ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 12.02.2026 року.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 10.02.2026
Оригінал: reyestr.court.gov.ua