Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №211/14663/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №211/14663/25

Провадження № 1-кп/211/856/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041720001184 від 15.11.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з повною середньою освітою, розлученої, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України,

встановив:

Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового провадження.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що відповідно до п.6 ч.1 ст.36 Закону України «Про медіа» від 13 грудня 2022 року, який визначає, що на території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати порнографічні матеріали. Відповідно до ч.1 ст.1 «Міжнародної конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними» від 12.09.1923, яка встановлює, що покаранню підлягає виготовлення або зберігання творів, малюнків, гравюр, картин, друкованих видань, зображень, афіш, емблем, фотографій, кінематографічних фільмів або інших порнографічних предметів, з метою їх продажу чи розповсюдження, або ж громадського їх виставлення. Також, відповідно до п.«а» ч.1 ст.7 «Європейської конвенції про транскордонне телебачення» від 05.05.1989, яка визначає обов`язки телемовника, встановлює, що усі елементи програмних послуг у тому, що стосується їхнього представлення та змісту, повинні поважати гідність людини та основні права інших людей. Зокрема вони не повинні бути непристойними і, особливо, містити порнографію. Так, ОСОБА_5 в листопаді 2025 року, більш точної дати під час досудового розслідування органами досудового розслідування не встановлено, знаходячись за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вирішила займатись виготовленням порнографічної продукції для подальшого її розповсюдження за грошову винагороду, тобто знімати статеві органи на належний їй мобільний телефон та в подальшому продавати особам через платформи Інтернет ресурсів, а також мобільні менеджери в тому числі «Telegram» за грошову винагороду. ОСОБА_5 порушуючи принципи громадської моральності в частині дотримання принципів статевої моралі, маючи умисел, спрямований на виготовлення та збут відеопродукції порнографічного характеру, з метою отримання грошових коштів, в період часу з початку по кінець листопада 2025 року, більш точної дати та часу під час досудового розслідування органами досудового розслідування не встановлено, виконувала дії, з метою виготовлення та збуту відеопродукції порнографічного характеру за власної участі, шляхом відео зйомки своїх статевих органів та статевих актів за допомогою фалоімітаторів на камеру мобільного телефону, що у вульгарно-натуралістичній, цинічній та непристойній формі фіксувало їх оголені статеві органи у наближеному ракурсі, які в подальшому розповсюджувати за допомогою мобільних додатків, в тому числі «месенджер Telegram» на території м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а саме за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 . В подальшому, ОСОБА_5 дізналась, що в менеджері «Telegram» можна створити акаунт, додати фото, з метою надання оголошень для знайомств інтимного характеру за грошову винагороду, а також про продаж інтимних відео- та фотозображень, з метою подальшого продажу через різні мобільні додатки «менеджери» відвідувачам акаунту. З метою одержання стабільних прибутків ОСОБА_5 створила в інтернет сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та месенджері «Telegram» акаунт « ОСОБА_7 » з абонентським номером НОМЕР_1 та додала фото своїх зображень в спідній білизні з надання послуг сексуального характеру та продаж відео порнографічного контенту за власної участі, у період з початку по кінець листопада 2025 року. Так, 13.11.2025 о 13:41 годин ОСОБА_5 за допомогою належного їй мобільного телефону, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, переслідуючи умисел направлений на здійснення протиправних дій у сфері культурного, духовного життя суспільства та громадської моралі, моральних засад суспільства в частині демонстрації статевих органів, які є неприйнятними з погляду суспільної моралі, загальновизнаних правил сором`язливості, ображають честь і гідність людини, спонукають збудження статевої пристрасті інших осіб, будучи зареєстрованим в мобільному додатку «месенджер Telegram» використовуючи для реєстрації абонентський номер НОМЕР_2 , за допомогою вказаного месенджеру з власного мобільного телефону переслала та розповсюдила свідку ОСОБА_8 , за грошову винагороду в сумі 800 гривень, яку було перераховано на картковий рахунок « НОМЕР_3 » АТ КБ «Приватбанк» відкритий на ім`я ОСОБА_5 , відеофайл порнографічного характеру, згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи №СЕ-19/104-25/45611-М3 від 24.11.2025, наданий на дослідження відеозапис: .trashed-1766061358-VID_20251113_140034_002 належить до порнографічної продукції. Внаслідок вищеописаних дій ОСОБА_5 вказаний відеофайл порнографічного характеру став загальнодоступним для свідка ОСОБА_8 , що суперечить моральним засадам суспільства в частині розповсюдження інформації про статеве життя.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.301 КК України за ознаками виготовлення, зберігання з метою розповсюдження та розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.

23.12.2025р. між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_6 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України. Відповідно до укладеної угоди обвинувачена ОСОБА_5 під час досудового провадження беззастережно визнала свою винуватість в зазначеному діянні, щиро розкаялась і зобов`язалась беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченій ОСОБА_5 за ч.2 ст.301 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, встановивши обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив угоду затвердити. Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисникОСОБА_6 також просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.301 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься донетяжкого злочину.

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, зокрема ст.ст. 470-473, та Кримінального Кодексу України. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні беззастережно визнала свою винуватість у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України – виготовлення, зберігання з мстою розповсюдження та розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру; обвинуваченій ОСОБА_5 роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст.476 КПК України.

Так, під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_5 стверджувала, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.301 КК України, щодо якого вона визнає себе повністю винуватою, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які їй роз`яснені судом.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_5 підтвердила, що вищезазначену угоду про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз, не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_6 і призначення обвинуваченій ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання за ч.2 ст.301 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, встановивши обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України та санкції зазначеної статті.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України. У відповідності до положень ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів на проведення судової експертизи у розмірі 3565грн. 60коп., які підтверджені документально, підлягають стягненню із обвинуваченої в повному об`ємі на користь держави.

Запобіжний захід до обвинуваченої не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 394, 395, 474, 475 КПК України, суд, –

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23.12.2025 року, укладену між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025041720001184 від 15.11.2025 року.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання за ч.2 ст.301 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, а на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 3565грн. 60коп..

Речові докази по справі: мобільний телефон «IPhon 12 PRO», банківську картку АТ КБ «Приватбанк», банківську карткуАТ «Укрсіббанк», фалоімітатори 2 штуки, страпон 1 штука, сіліконову насадку 1 штука залишити у власності ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1