Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №243/10927/25 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/10927/25

Провадження № 2/243/425/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Рудь Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лисенко Наталія Олександровича, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05 вересня 2025 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області було стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів), але не більше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.03.2025 до досягнення дитиною повноліття. Крім того, 03 квітня 2017 року рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з нього стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не більше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.02.2017 року до досягнення дитиною повноліття. Зазначив, що з нього стягуються аліменти у розмірі 50% від його заробітку, що перевищує встановлену законом частку, що є підставою для зменшення розміру аліментів, які з нього стягуються на підставі судових рішень. Таким чином, оскільки сукупний розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання двох дітей у сумарному розмірі становить 1/2 частку заробітку (доходу) при встановленій законом 1/3 частки, тому вважає є підстави для зменшення розміру аліментів, що стягуються на підставі зазначених рішень суду. Крім аліментів, він утримує свою маму, інваліда другої групи, оскільки остання перебуває у скрутному фінансовому становищі. В лютому 2025 року після проходження військово-лікарської комісії, у зв`язку з перенесеними травмами, отриманими під час захисту Батьківщини, ОСОБА_1 через хвороби та лікування був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, тобто може нести службу. Крім того, в травні 2025 року під час проходження служби він був госпіталізований з місця служби у зв`язку із отриманою травмою. Таким чином, він витрачає значні кошти на своє лікування, вимушений орендувати квартиру за місцем служби за власні кошти. На даний час його стан здоров`я не задовільний, він повинен продовжувати лікування. Сплачувати аліменти в розмірі половини від його доходу на утримання двох неповнолітніх дітей він не має можливості в зв`язку з тим, що значну кількість коштів витрачає на лікування та на утримання своєї мами-інваліда другої групи. Тому просить суд зменшити розмір аліментів, що стягується на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.09.2025 року по справі № 175/2920/25 з нього на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) на дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без їх участі за наявними в справі матеріалами. Також просила врахувати, що загальний розмір аліментів, які стягуються з позивача за рішеннями суду на двох дітей перевищує 1/2 частку всіх видів його доходів. Окрім того до суду була надіслана копія свідоцтва про народження у позивача третього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджує зміну його сімейного стану та матеріального стану, так як за усною домовленістю з матір`ю сина, позивач сплачує аліменти без наявного судового рішення на утримання дитини. Відповідно до постанови ВС у складі колегії суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду від 10.10.2023 року у справі № 682/2454/22-ц є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, які можуть самостійними підставами бути.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просить суд слухати справу без її участі. Також відповідачем до суду направлено відзив на позов,в якому зазначила, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2025 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.03.2025 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Позивач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних показань, встановлених позивачу щодо працевлаштування та заняттям певними видами діяльності, останнім не надано, тому є підстави вважати, що позивач є спроможним надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини в розмірі визначеної рішенням суду. Також, позивач зазначає, що значну кількість коштів витрачає на лікування та утримання своєї мами інваліда другої групи, однак доказів, що підтверджує даний факт не додав. Вказала, що їй відомо, що його мати працює в АТ «Укрзалізниця», а отже є працездатною. Позивач ніколи не цікавився життям свого сина, не приймає участі в вихованні та утриманні дитини. За період з 07.03.2025 року до моменту відрахування суми заборгованості позивач в повній мірі не сплачував аліменти та ухилявся від їх сплати. Заборгованість по сплаті аліментів за весь вказаний період було стягнуто лише у жовтні 2025. Щодо перенесеної легкої травми, про яку зазначає позивач, зазначає, що він, як військовослужбовець, може розраховувати на грошове забезпечення військовослужбовця, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу на оздоровлення та інші виплати передбачені законодавством. На відміну від неповнолітньої дитини, яка потребує щоденної підтримки, а ресурсів для забезпечення його належного гармонійного розвитку критично не вистачає. Також позивач зазначає, що його дохід з 01.03.2025 по 01.10.2025 складає 86 102,77 грн. Натомість, відповідно до довідки про доходи від 15.11.2025 загальна сума доходу за період з березня по серпень 2025 складає 484 131,93 грн. та відповідно до довідки про доходи від 12.11.2025 загальна сума доходу за період з серпня по листопад 2025 складає 126 172,64 грн. Тобто загальний дохід позивача за період з березня по листопад 2025 складає 610 304,57 грн. Поряд з тим, сума аліментів на утримання сина щомісячно становить 6114,98 грн. Таким чином твердження позивача, що сума аліментів перевищує 50% його заробітку не відповідає дійсності. Враховуючи вищевикладене, вважає, що позивач не довів та не підтвердив наявність підстав для зменшення розміру аліментів, тому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

30.12.2026 представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що позивач не згоден із зауваженнями відповідачки виходячи з наступного. На даний час відсутня будь яка заборгованість по аліментам. Позивач офіційно працевлаштований, всі перерахування аліментів відбуваються справно щомісячно у визначену бухгалтерією дату. Також позивач надає до суду квитанцію про перерахунок коштів відповідачці від 25.11.2025 року на суму 146 035,28 грн. на утримання дитини, вже після винесеного судом рішення про призначення аліментів. Відповідачкою ставиться під сумнів наявність у позивача рішення ВЛК про травму, яку відповідачка називає «легкою». Позивач надає довідку ВЛК №35/4 від 05.02.2025 року для суду як доказ того, що він дійсно отримав травму, пов`язану з проходженням військової служби. У зв`язку з отриманою травмою він не може в повній мірі здійснювати військову службу, а може нести службу лише у частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Про те що його травми на військовій службі є тяжкими, позивач прикладає підтверджуючі медичні документи, що стались раніше. Також відповідачка вказує «позивач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних показань, встановлених позивачу щодо працевлаштування та заняттям певними видами діяльності, останнім не надано, тому є підстави вважати, що позивач є спроможним надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини в розмірі визначеної рішенням суду». Тим самим натякає на те, що крім заняття військовою діяльністю позивач має сили і можливості займатись іншими видами діяльності. Що є абсурдним, виходячи з того, що військова служба це служба 24/7, та таке судження є принизливим для військовослужбовця, котрий 11.03.2022 року добровольцем пішов захищати Батьківщину від спільного ворога. Крім того, позивач погоджується, що дійсно через несення військової служби він дійсно позбавлений можливості виховувати сина в традиційному розумінні, але через обставини, що не залежать від нього як батька. Також на підтвердження, що позивач значну кількість коштів витрачає на лікування та на утримання своєї мами-інваліда, другої групи, то даний факт може бути підтверджений самою мамою. Таким чином, позивач наполягає на задоволенні його вимог, оскільки відповідно до довідок про його доходи загальний розмір аліментів, які з нього стягуються за рішеннями судів на двох дітей перевищує 1/2 частину всіх видів його доходів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії № НОМЕР_1 від 04.05.2023, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його матір`ю є ОСОБА_2 , батько записаний ОСОБА_8 .

Відповідно до рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2025 ОСОБА_1 визнаний батьком дитини ОСОБА_3 ; зобов`язано Старосамбірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 160 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та вказати у відомостях про батьківство батьком дитини – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 березня 2025 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до скріншоту з Єдиного порталу державних послуг Дія, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , актовий запис № 16, свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 29.07.2013.

Відповідно до постанови ВП № 55058529 від 03.11.2017 Головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янськ Головного територіального управління юстиції у Харківській області Требуг Є.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 628/470/17 від 20.04.2017, виданого Куп`янським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.02.2017 року його повноліття.

Згідно з листа № 26.11-30/24668 від 28.05.2025 Куп`янський відділ державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив, що на виконанні у Відділу перебуває виконавче провадження № 55058529 з примусового виконання виконавчого листа № 628/470/17 виданого 20.04.2017 року Куп`янським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.02.2017 року його повноліття. Дата відкриття виконавчого провадження 03.11.2017. Заборгованості по аліментам станом на 30.04.2025 відсутня.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.11.2019, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 27.11.2015, ОСОБА_1 має пільги для ветеранів війни- учасників бойових дій.

Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 26 від 28.листопада 2022, виданої Військовою частиною НОМЕР_5 , старшина ОСОБА_1 28 жовтня 2022 отримав вогнепальне сліпе поранення м`яких тканин лівої кінцівки. Травмування військовослужбовця пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини та незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи в районі ведення бойових дій у населеному пункті Котлярівка, Харківської області.

Відповідно до виписки (епікріз) № історії 10372 із медичної карти стаціонарного хворого, ортопедичного-травматологічне відділення № 2 від 25.05.2025, ОСОБА_1 з 24.05.2025 по 28.05.2025 перебував в стаціонарі із діагнозом: Закритий внутрішньосуглобовий перелом проксимальної фаланги 1-го пальця лівої стопи 23.05.2025. Порушення функції лівої нижньої кінцівки тимчасового характеру

Згідно з довідки ВЛК № 2025-0527-1426-2133-3 від 28.05.2025, головному сержанту ОСОБА_1 , військова частина НОМЕР_6 , призваний з 24.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_12 , поставлений діагноз: Закритий внутрішньосуглобовий перелом (23.05.2023) проксимальної фаланги 1-го пальця лівої стопи, лікований консервативно (24.05.2025-фіксований гіпсовою пов`язкою). Порушення функції тимчасового характеру. Травма відноситься до легких.

Згідно з довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії № 616 від 29 липня 2025, виданої Військовою частиною НОМЕР_7 , розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, з яких було сплачено єдиний внесок загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з березня 2022 по травень 2022 головного сержанта ОСОБА_1 становить 187 581 грн. 69 коп.

Згідно з довідки № 783 від 13.11.2025, виданої Військовою частиною НОМЕР_7 , ОСОБА_1 займає посаду військовослужбовця, загальна сума доходу за період з березня 2025 по серпень 2025 становить 484 131,93 грн.

Згідно з довідки про доходи № 125/72 від 21.11.2025, виданої Військовою частиною НОМЕР_8 , ОСОБА_1 займає посаду старшого техніка, загальна сума доходу за період з 13 серпня 2025 по 31 жовтня 2025 становить 126 172,64 грн., сплачені аліменти по ВП № 55058529 за період з вересня 2025 по жовтень 2025 у загальному розмірі 22600,53 грн.

Згідно з довідки про доходи № 125/86 від 27.12.2025, виданої Військовою частиною НОМЕР_8 , ОСОБА_1 займає посаду старшого техніка, загальна сума доходу за період з 13 серпня 2025 по 31 грудня 2025 становить 128 925,40 грн., сплачені аліменти за період з вересня 2025 по листопад 2025 у загальному розмірі 47204,46 грн.

Згідно з довідки № 101 від 01.06.2025, виданої Військовою частиною НОМЕР_5 , старшина ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_5 .

Згідно квитанції № 2.417412293.1 від 25.11.2025 ОСОБА_1 здійснив платіж на загальну суму 146035,28 грн., отримувач платіжу: Самбірський ВДВС у Самбірському р-ні Західного МРУ МЮ., призначення платежу: сплата за аліменти ОСОБА_1 ВП 679470801.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

До таких висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та Верховний Суд в постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , повинен довести обставини, які мають істотне значення, та є для нього перешкодою для сплати аліментів у встановленому раніше розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів суттєвої зміни його матеріального стану, які не дозволяють йому сплачувати аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, який встановлений рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2025 року, а наявність у нього на утриманні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не свідчить про зміну його матеріального стану, адже ці обставини існували станом на час вирішення питання щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 . Крім того, відповідач та його представник не скористалися наданим законом правом подати до суду, який розглядав справу щодо стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , докази того, що з позивача вже стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини на користь сина ОСОБА_5 , на підставі рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03.04.2017.

Також слід зазначити, що позивач, ставлячи перед судом питання про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надає суду доказів того, що він ставить питання про зменшення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалися в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19 (провадження №61-9460св20) та від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20 (провадження №61-1031св21).

Щодо наявності у позивача третьої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , суд зазначає, що матеріали справи не місять доказів на підтвердження того, що дитина перебуває на утриманні позивача. Факт наявності дитини у платника аліментів, без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20.

Так само, не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів і надана позивачем копія договору оренди будинку, згідно якого позивач орендує житло для проживання, оскільки наявність одного договору без підтвердження здійснення платежів не є безумовним свідченням того, що заявник фактично несе такі витрати.

Посилання позивача про погіршення стану здоров`я як на підставу для зменшення розміру аліментів є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не місять доказів на підтвердження розміру понесених витрат на лікування, що унеможливлюють сплату аліментів у визначеному розмірі.

Окрім цього, позивач зазначає, що має на утриманні матір - інваліда другої групи. Проте ним не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження перебування матері на його утриманні, а також не надано доказів встановлення їй інвалідності та того, що вона потребує матеріальної допомоги.

Суд звертає увагу на те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.

Розмір аліментів, визначений рішенням Слов`янським міськрайонним судом Донецької області від 05 вересня 2025 року, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та правові підстави для зменшення цього розміру, за наведених вище обставин, відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану або зміну сімейного стану, яка може бути визнана підставою для зміни розміру аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 181, 182, 192 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лисенко Наталія Олександровича, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.Г. Пронін