Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №357/11103/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11103/25

Провадження № 2/357/998/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя – Сомок О.А.,

секретар судового засідання – Пугач В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з позовною заявою до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

Позов обгрунтовує тим, що 22 травня 2025 року ОСОБА_1 , у телефонному режимі зробив замовлення на сайті https://techhab.store на стайлер — «Випрямляч для волосся Dyson Airstrait HT01 Red Velvet/Gold EU (596931 01)» на суму 15 500 грн. Консультант магазину запевнив його, що товар є оригінальним, та що його можна перевірити на офіційному сайті виробника Dyson. 25 травня 2025 року він прибув до відділення Нової пошти для отримання посилки. Під час перевірки серійного номера на офіційному сайті Dyson інформація збіглася, однак йому не дозволили оглянути товар у відділенні, оскільки за правилами Нової пошти заборонено знімати пломбу до оплати. Позивач оплатив товар і забрав посилку. 26 травня 2025 року, вдома він розпакував товар, уважно оглянув і виявив, що він має ознаки підробки (неналежної якості; нехарактерна якість матеріалів; невідповідна упаковка; підозрілий дизайн і зовнішній вигляд, відмінний від оригінального виробу; функціональні недоліки). З того часу і до 6 червня 2025 року (14-й день від отримання) позивач неодноразово намагався зв`язатися з продавцем для повернення товару в порядку ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», однак продавець повністю ігнорував його звернення (відсутність відповіді на дзвінки, повідомлення та електронну пошту). На 06.06.2025 — останній день для повернення — зв`язок із магазином так і не було встановлено. Позивачем також було подано заяву до поліції, однак вона не була розглянута по суті, справу закрито (архівовано). Також він звернувся до Держпродспоживслужби, проте він отримав відмову у вжитті заходів через обмеженість повноважень. Крім того, на сайті techhab.store продавець заявляє, що є офіційним дилером Dyson, однак на офіційному сайті виробника жодного підтвердження цьому немає. Це вводить споживачів в оману. Більш того, позивач з`ясував, що сайт https://techhab.store має ознаки шахрайськоїдіяльності, на що вказують численні відгуки покупців, які також отримали неоригінальні товари та не змогли повернути свої кошти: (відео на TikTok з викриттям шахрайства, пошук Google із відгуками). Вважає, що відсутність зворотного зв`язку, поставка фальсифікованого товару та порушення умов продажу з боку Відповідача грубо порушують його права, як споживача. Зазначає, що придбаний товар мав би стати подарунком для дружини на день народження, проте в кінцевому результаті дружина залишилась без подарунка та з негативними емоціями в бік продавця та розчаруванням.

Враховуючи зазначене, просить суд розірвати договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , стягнути з Відповідача на користь Позивача суму 15 500 грн, сплачену за товар неналежної якості та 100% від вартості товару у сумі 15 500 грн - моральної шкоди. Судові витрати у справі покласти на Відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

23.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. 10.09.2025 подав до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував. Одночасно просив долучити до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_2 .

Відповідач – Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи вважається повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяви з процесуальних питань до суду не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно зі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини, спірні правовідносини, з посиланням на докази та норми права.

Згідно зі ст. 15, ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 22.05.2025 ОСОБА_1 зробив інтернет-замовлення на сайті магазину https://techhab.store за №39492 з післяплатою при отриманні. Того ж дня ФОП ОСОБА_2 здійснив відправлення товару засобами поштового оператора ТОВ «Нова Пошта» ( ТТН 20451170172579) на адресу доставки позивача в м. Рівне. Укладення договору купівлі-продажу товару - випрямляча для волосся Dyson Airstrait HT01 Red Velvet/Gold EU (596931 01) підтверджується гарантійним талоном №39492 від 22.05.2025 виданим продавцем https://techhab.store ФОП ОСОБА_2 на зазначений товар. Гарантійний термін зазначено 3 роки.

25.05.2025 ОСОБА_1 у відділені ТОВ «Нова Пошта» отримав замовлений товар – Випрямляч для волосся Dyson Airstrait HT01 Red Velvet/Gold EU, що підтверджується інформацією про посилку.

25.05.2025 позивач здійснив оплату за товар – Випрямляч для волосся Dyson Airstrait HT01 Red Velvet/Gold EU на рахунок ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_1 через ТОВ «Нова Пей» у сумі 15500,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком №4456322984 від 25.05.2025.

Розпакувавши отриманий випрямляч для волосся Dyson Airstrait HT01 Red Velvet/Gold EU (596931 01) позивач встановив, що він не відповідає характеристикам та зовнішньому вигляду оригінальної продукції «Dyson», хоча під час замовлення консультант запевнив, що товар є оригінальним. Товар мав суттєві недоліки, серед яких нехарактерна якість матеріалів, невідповідна упаковка, підозрілий дизайн і зовнішній вигляд, відмінний від оригінального виробу, функціональні недоліки. Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи фотографіями.

Встановлено, що позивач неодноразово телефонував до магазину techhab.store та ФОП ОСОБА_2 безпосередньо, що підтверджується копією скріншота екрана телефона.

Також, 07.07.2025 позивач направив відповідачу - ФОП ОСОБА_2 претензію на електронну адресу в якій зазначив про фальсифікацію та невідповідність товару і вимагає повернення сплаченої за товар грошової суми у розмірі 15500,00 грн та узгодити спосіб повернення товару, проте жодної відповіді на вищезазначену вимогу надано не було.

Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області своїм листом від 14.07.2025 повідомило ОСОБА_3 про неможливість провести перевірку ФОП ОСОБА_2 на предмет порушення вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації товару - випрямляча для волосся Dyson Airstrait HT01 Red Velvet/Gold EU, оскільки у період воєнного стану припинено здійснення заходів контролю. У звязку з чим рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до суду з питання відновлення порушеного права.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_2 від 16.08.2025 вбачається, що 29.07.2025 він припинив підприємницьку діяльність.

При вирішенні даного спору суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 42 Конституцій України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з ч.1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України, у якій передбачено, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. (ст. 627 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторонами в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, 22.05.2025 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі продажу товару – Випрямляча для волосся Dyson Airstrait HT01 Red Velvet/Gold EU (596931 01) на відстані, за допомогою засобів дистанційного зв`язку, шляхом оформлення замовлення через інтернет-магазин https://techhab.store.

Ці обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Інтернет-магазин – це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (п. 8 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням найманого працівника.

П. 7, 8, 9, 11, 27 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що договір – усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі – розрахунковий документ); договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку; договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, - договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця; засоби дистанційного зв`язку – електронні комунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Захист прав споживачів здійснюють також суди.

Статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

П. 5, 12, 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг; істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються, дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції, гарантійні зобов`язання виробника (виконавця), правила та умови ефективного і безпечного використання продукції та найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 17 Закону у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Виходячи з аналізу вказаної статті обов`язок організації проведення експертизи продукції покладено на продавця. Проте вказані дії продавцем мають бути вчинені за згодою покупця та при його зверненні з приводу втрати якості продукції, при цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Указаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 559/388/17, від 14 січня 2021 року у справі № 755/11237/17, від 26 січня 2022 року у справі № 755/5301/16.

За змістом ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Позивач стверджує, що придбаний ним «Випрямляч для волосся Dyson Airstrait HT01 Red Velvet/Gold EU (596931 01)» має ознаки підробки (неналежної якості; нехарактерна якість матеріалів; невідповідна упаковка; підозрілий дизайн і зовнішній вигляд, відмінний від оригінального виробу; функціональні недоліки).

Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указане правило діє, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов`язків доказування.

При вирішенні спорів про захист прав споживачів необхідно враховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання лежить на продавцеві.

Відповідно до зазначених вище норм Закону вина продавця у неналежному виконанні зобов`язання презюмується. Вимоги споживача не підлягають задоволенню тільки у разі, якщо продавцем буде доведено, що недоліки у товарі виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Тобто, у даному випадку, тягар доказування відсутності фальсифікації товару покладений саме на відповідача, а останній відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та у спростування доводів позивача до суду не подав, тим самим не довів належну якість товару, його оригінальність, відсутності в ньому істотних недоліків та існування інших обставин, які звільняли б його від відповідальності.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 751/7892/17.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. Якщо відповідно до абзацу другого частини третьої цієї статті підтвердження інформації не вимагається, споживач може розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту його укладення.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив порушення законодавства про захист прав споживачів, продавши позивачу неоригінальний (фальсифікований) товар, тому, вимоги про розірвання договору купівлі-продажу товару та повернення сплаченої за товар грошової суми в розмірі 15500,00 грн, підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 100% від вартості товару у сумі 15 500 грн суд зазначає про таке.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

У ч. 4, 5 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

П. 5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до п. 19 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З огляду на викладене слід зазначити, що виходячи з положень ст. 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Ст. 4 та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

З наведеного вбачається, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору, як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц та у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №755/3509/18.

Суд вважає, що позивачем доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, адже в результаті порушення його прав, він змушений був витратити багато часу і зусиль на розв`язання вказаної проблеми, що викликало стрес та розчарування, а тому психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення відповідачем прав позивача, свідчать про заподіяння йому моральної шкоди.

При цьому, суд враховує, що рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц визначено, що визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Отже, виходячи із засад розумності і справедливості, моральну шкоду, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд визначає у розмірі 5000,00 грн, що є достатнім та співмірним із характером завданої шкоди, що буде відповідною, достатньою та справедливою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду. Стягнення у такому розмірі не є надто мізерним та надто надмірним, не призведе до порушення балансу прав та інтересів конкретного громадянина і суспільного інтересу.

Як встановлено судом, 29.07.2025 ФОП ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність.

У статті 52 ЦК України передбачено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

У пункті 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Враховуючи зазначене, присуджені грошові кошти підлягають стягненню на користь позивача з ОСОБА_2 , як з фізичної особи.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та доказам поданим позивачем у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позову про захист прав споживачів, суд дійшов висновку, про стягнення з відповідача на користь держави судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 1, 3, 11, 15, 16, 23, 207, 626-628, 638 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 4, 10, 12, 76–81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 264–265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу випрямляча для волосся Dyson Airstrait HT01 Red Velvet/Gold EU (596931 01) від 22.05.2025, укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу випрямляча для волосся Dyson Airstrait HT01 Red Velvet/Gold EU (596931 01), укладеного між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у сумі 15500,00 грн та моральну шкоду у сумі 5000,00 грн, всього 20500,00 грн (двадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя О. А. Сомок