Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №274/1598/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1598/25 Провадження № 2/0274/296/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11.02.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадженні цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якого є ОСОБА_2 ,

доОСОБА_3

за участю Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області,

пропозбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини – ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що ОСОБА_3 фактично з народження дитини не піклується про неї, а після розірвання в 2011 р. шлюбу ОСОБА_1 вона залишила дитину на нього.

ОСОБА_3 своєї позиції щодо предмета спору у порядку, встановленому нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 13.06.2009 р. зареєстрували шлюб, що встановлено рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.04.2011 р. у справі № 2-1379/11, яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 25.04.2011 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/15699612), та яким шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано (а. с. 8).

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками дитини – ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.08.2015 р. (а. с. 9), а також встановлено рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.04.2011 р. у справі № 2-1379/11 (а. с. 8).

З довідки від 30.05.2022 р. № 3 Навчально-виховного комплексу "Школа-гімназія-ліцей" № 10 м. Бердичева Житомирської області та довідок від 03.05.2024 р. № 3, від 30.10.2024 р. № 7 та від 13.02.2025 р. № 18 Ліцею № 10 "Тріумф" м. Бердичева Житомирської області, вбачається, що ОСОБА_4 навчається у вищевказаному навчальному закладі, за період навчання з01.09.2021 р. по 13.02.2025 р. його мати ОСОБА_3 жодного разу не відвідувала батьківські збори, не цікавилася у класного керівника навчанням сина (а. с. 10 – 13).

З акта від 20.01.2025 р., складеному комісією співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Радість – 63" випливає, що дитина – ОСОБА_4 , фактично проживає з батьком та іншими особами, серед яких нема ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 14).

З довідки від 12.02.2025 р. № 18 лікаря-педіатра ОСОБА_5 вбачається, що у 2024 р. та січні-лютому 2025 р. ОСОБА_4 відвідував лікаря дев`ять разів, мати дитини, ОСОБА_3 , не відвідувала з дитиною лікаря, не цікавилася її станом здоров`я, не приймала участі в лікування та обстеженні (а. с. 29).

За даними листа від 28.10.2025 р. № 274/1598/25/32636/25-Вих Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 у період з 18.04.2023 р. по 20.08.2025 р. періодично в`їжджала на територію України та виїжджала за її межі, більшість часу перебувала за межами України, востаннє вона перетнула державний кордон 20.08.2025 р. в напряму "виїзд" та до України станом на 30.09.2025 р. не поверталася (а. с. 62).

З письмових пояснень від 03.02.2026 р. ОСОБА_6 вбачається, що вона є матір`ю ОСОБА_1 , який разом з ОСОБА_3 проживав у її квартирі. З народження вихованням сина займається батько – ОСОБА_1 , який піклується про нього та утримує матеріально. Мати – ОСОБА_3 , постійно зникала з життя дитини, не водила сина ні до садочка, ні до школи, не давала йому материнської любові, не спілкувалася з дитиною; раз в пів року телефонувала до сина, будучи в стані алкогольного сп`яніння, принижувала та ображала його; останні три роки вона не вітає дитину з днем народження (а. с. 95).

З письмових пояснень від 11.02.2026 р. ОСОБА_7 вбачається, що вона є співмешканкою ОСОБА_1 , з 2015 р. вони проживають у цивільному шлюбі. За час спільного проживання ОСОБА_3 з`явилася до сина декілька разів, участі у вихованні дитини не приймає, останні роки перестала вітати дитину з днем народження у телефонному режимі (а. с. 98).

У висновку органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_4 , затвердженому рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 25.06.2025 р. № 193, зазначено, зокрема, що ОСОБА_8 пояснив, що колишня дружина залишила йому сина в дворічному віці, виховувати дитину допомагали дід з бабою, він забезпечував сина матеріально, займався його вихованням, з колишньою дружиною не спілкується, місця її перебування не знає, номер її телефону невідомий. ОСОБА_9 повідомив, що з 2022 р. з матір`ю іноді спілкувався в телефонному режимі, зв`язку з нею не має, не знає де вона знаходиться на даний час та не заперечує, щоб матір позбавили батьківських прав (а. с. 42 – 44).

У вказаному висновку Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області вважає за недоцільне позбавляти ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись лише на те, що неможливо з`ясувати думку ОСОБА_3 щодо позбавлення її батьківських прав відносно сина, так як місце її перебування невідомо, позбавлення ж батьківських прав є крайнім заходом впливу.

Суд не погоджується з цим висновком, оскільки встановлені Судом вище обставини беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_10 тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо сина – ОСОБА_4 , а саме – не займається його вихованням та навчанням, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, не створює належних умов для розвитку його природних здібностей, не готує до самостійного життя та праці.

Думка ж ОСОБА_11 (у разі її з`ясування) цих обставин не спростує, а та обставина, що місце її перебування невідомо, у тому числі – дитині, та незаперечення дитини щодо позбавлення її батьківських прав додатково вказують на невиконання нею батьківських обов`язків відносно дитини.

Пунктом 2 частини першої статі 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частинами першою – третьою статті 150 Сімейного кодексу України встановлено що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частинами першою та другою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої поживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Враховуючи викладені вище обставини та зазначені норми законодавства України, Суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо сина – ОСОБА_4 .

При цьому Суд вважає за необхідне роз`яснити, що батьківські права ОСОБА_3 можуть бути поновлені у порядку та за наявності підстав, наведених у статті 169 Сімейного кодексу України (мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина).

На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 1 211,20 грн. (судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, а. с. 4, 5).

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х А В Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , відомості про РНОКПП на момент ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні) задовольнити.

2. Позбавити ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо дитини – ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 1 211,20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут