Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №750/13328/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/13328/25

Провадження №3/750/46/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого – судді - Самусь Л.В.,

за участю секретаря - Бублик Т.М.,

захисника - Момотюк А.І. (дистанційно),

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №458879 від 19.09.2025 зазначено, що 19.09.2025 о 16:37 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Гельсінської Спілки, керував транспортним засобом Volkswagen Passat CC, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло та неприродна блідість обличчя; від проходження огляду у встановленому законом порядку н визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення йому рекомендованих листів 03.10.2025, 12.11.2025 та 25.12.2025 про виклик в судові засідання, призначені на 12.11.2025 о 09:50 год., 25.12.2025 о 10:45 год. та 02.02.2026 о 09:15 год., відповідно, від отримання яких останній ухилився. 23.11.2025 засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме виписки №805 від 19.09.2025, виданої КНП «ЧОПНЛ» за результатами огляду того. Жодних заяв та клопотань, щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.

Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення має корелюватися із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких у відповідності до ст. 245 КУпАП є своєчасне з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, тобто таке відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати розгляду справи із збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях такої особи.

За змістом ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП можуть розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останньому надавався час на запрошення захисника для представлення власних інтересів в суді, чим той і скористався. Крім того, захисник Момотюк А.І. була ознайомлений з матеріалами справи, зокрема й з відеозаписом, долученим до протоколу.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за участю в судовому засіданні захисника ОСОБА_1 – адвоката Момотюк А.І., проти чого заперечень від захисника не надійшло.

Захисник надала письмові заперечення суду, які підтримала в судовому засіданні, просила закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що вина того не доведена належними доказами. Так, працівниками поліції не було названо жодної причини зупинки, як це передбачено ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а зупинивши транспортний засіб, поліцейський запитав чи все добре у ОСОБА_1 з документами та повідомив, що згідно їх «бази» на автомобіль відсутній страховий поліс. Тоді як вказані дії суперечать як Закону України «Про Національну поліцію», так і ПДР, оскільки відповідно до вимоги п.2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен запинитись та надати документи, передбачені в пункті 2.1 ПДР. І лише тільки у випадку зупинки транспортного засобу на достатніх правових підставах поліцейський має право вимагати пред`явити документи і висувати вимогу про проходження огляду на визначення стану сп`яніння. Крім того, наданий відеозапис не містить цифрового підпису автора чи особи, уповноваженої на виготовлення копії такого. Стосовно відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, то вимога була висунута по-перше неправомірно, як вже зазначалось, а по-друге, працівником поліції названі ознаки сп`яніння, які він нібито виявив у водія, були удаваними, що вбачається з відеозапису, долученого до протоколу. ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими поводив себе спокійно, адекватно та чітко відповідав на запитання, більш того дійсного огляду рук водія та зіниць очей працівником поліції проведено не було взагалі. До того ж, з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 не заперечував щодо проходження огляду, а лише просив дозволити проїхати на власному авто або ж зачекати поки на місце прибуде його адвокат, оскільки мав побоювання щодо дій працівників поліції, які на місце зупинки з незрозумілих причин викликали підкріплення, при абсолютно спокійному поводженні ОСОБА_1 . Окрім того, відповідно до п. 7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, о 17:12 год. поліцейський нібито такі підстави встановив, о 17:58 ОСОБА_1 надав згоду на проходження огляду, однак просив дочекатись адвоката, о 18:44 завершилось оформлення матеріалів справи і ОСОБА_1 за допомогою тверезого водія вирушив до КНП «ЧОПНЛ», куди його направляв поліцейський, для проходження огляду. Однак, працівники патрульної поліції знову зупинили вказаний транспортний засіб і почали складати протокол за відсутність страхового полісу вже відносно «тверезого» водія (копія постанови додається), що позбавило можливості ОСОБА_1 прибути до закладу охорони здоров`я у встановлені часові межі. Після складання матеріалів о 20:10 год. ОСОБА_1 прибув до медичного закладу, пройшов огляд у лікаря, і той не підтвердив наявності жодних клінічних ознак наркотичного сп`яніння у того, зокрема і тих, про які зазначено поліцейським у протоколі та направленні, а також здав біологічне середовище на аналіз, за результатами якого ОСОБА_1 тверезий, ознак сп`яніння не виявлено. Враховуюче все вище наведене, просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також надані докази сторони захисту, суд приходить до наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУПАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Суд безпосередньо дослідив та оцінив докази у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №458879 від 19.09.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.09.2025, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5758893 від 19.09.2025, рапорт інспектора взводу №1 роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Юрія Мозоля, відеозапис до протоколу серії ЕПР1 №458879 від 19.09.2025, а також надіслану ОСОБА_1 виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «ЧОПНЛ» №805 від 24.09.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшов обстеження, в порядку самозвернення, 19.09.2025 о 20:10 год. на стан сп`яніння за результатами якого він тверезий, ознак сп`яніння не виявлено, та долучені до заперечень захисником копію виписки №805 від 19.09.2025, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5759558 від 19.09.2025, винесену відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Так, у протоколі серії ЕПР1 №458879 від 19.09.2025 зазначено такі ознаки наркотичного сп`яніння, виявлені працівником поліції у ОСОБА_1 , як: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло та неприродна блідість обличчя.

З відеозапису, долученого до протоколу, дослідженого у судовому засіданні, встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, при чому підстави такої зупинки дійсно є незрозумілими, оскільки транспортний засіб рухався без порушень ПДР.

Відповідно до змісту статті ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст. 35).

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень ПДР чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Не містять таких доказів і наявні у справі відеозаписи з камер поліцейських. В рапорті поліцейського, який долучено до матеріалів справи, підставами зупинки зазначено ч.3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», тоді як такою частиною визначено, що «Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті». Якщо ж такою підставою зупинки транспортного засобу став пункт 3 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», яким передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, то про такі причини та підстави зупинки поліцейський взагалі не повідомляє водієві, а одразу запитує про документи, і зазначає, що по їх «базі» на транспортний засіб відсутній страховий поліс. Жодних доказів наявної у працівників поліції інформації, що водій або пасажир транспортного засобу Volkswagen Passat CC, д.н.з. НОМЕР_1 , причетний до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або інформації, яка б свідчила про те, що транспортний засіб Volkswagen Passat CC, д.н.з. НОМЕР_1 , чи вантаж могли бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення до матеріалів справи не долучено.

Після з`ясування ОСОБА_1 у власника транспортного засобу про наявність чи відсутність страхового полісу на авто, повідомляє працівників поліції, що полісу немає. Працівник поліції просить надати посвідчення водія, і через деякий проміжок часу ОСОБА_1 , тримаючи таке у своїх руках, надає можливість працівникам поліції повністю ознайомитись з таким. ОСОБА_1 було повідомлено про складання відносно нього постанови зв порушення ч.1 ст. 126 КУпАП, роз`яснено його права. Під час складання постанови, поліцейський питає у ОСОБА_1 «так, а що з багажником?», «відкрийте, будь ласка, багажник». В цей час ОСОБА_1 перебуває в середині автомобіля і вже на той час скло піднято і залишено невелику щілину для спілкування з поліцейськими. ОСОБА_1 пропонує, що він відкриє його і поліцейські оглянуть самі, а виходити з автомобіля він не буде. Поліцейський зазначає, що так неможливо, бо потім у водія можуть бути питання до них, сам вони не мають права оглядати. Ця розмова триває деякий час, на місце зупинки приїжджає ще екіпаж патрульної поліції на «підкріплення». О 17:12 год. поліцейський зазначає ОСОБА_1 , що у нього поведінка, яка не відповідає обстановці, зіниці ока не реагують зовсім на світло, однак поряд в цей час перебуває перехожий громадянин, який питав у ОСОБА_1 чи не потрібна йому допомога, може викликати адвоката, та зазначає, що нормальні у того очі. Поліцейський каже, що ні, і продовжує говорити, що він вбачає у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці ока, які не реагують на світло, і пропонує пройти огляд в медичному закладі. При цьому суд зауважує, що жодного огляду поліцейський не проводив, тремтіння рук не перевірялось, зіниці очей теж, про блідість обличчя жодного разу з моменту зупинки водія не зазначалось, і така ознака спростована даними відеозапису, на якому вбачається наявність природнього забарвлення шкіри водія, поведінка водія повністю відповідає обстановці, при цьому поліцейський виявив такі ознаки, коли ОСОБА_1 перебував в автомобілі з майже закритим вікном, яке затоновано у чорний колір. ОСОБА_1 в цей час дзвонить комусь, перехожий громадянин теж надає йому свої поради. О 17:23 год. поліцейський питає у ОСОБА_1 чи їде він на огляд, направлення вже виписане, і той зазначає «Так». Потім перепитує, чи може він самостійно протягом 2 годин звернутись до лікарні, і поліцейський вказує, що ні, роз`яснює, що за відмову є відповідальність, передбачена п.2.5 ПДР. Потім ОСОБА_1 просить дочекатись адвоката, поліцейські кажуть, що він вже напевно чоловік 10 обдзвонив, вони не можуть тут чекати дві доби. О 17:57 год. поліцейський пояснює, що ОСОБА_1 відсторонений від керування і сам він поїхати не може, тільки в їх службовому авто та перепитує: «Ви відмовляєтесь від огляду?», на що останній вказує: «Ні, я не відмовляюсь. Можу я проїхати з кимось іншим?». Поліцейський каже, що ні, бо він втече і ще раз питає чи відмовляється водій від огляду. ОСОБА_1 каже, що не відмовляється. Поліцейський каже, що водій ухиляється і ОСОБА_1 питає чи можна дочекатись адвоката. Йому відповідають, що для проходження огляду адвокат не потрібен, але такий може їхати на Мазепи, 3. Після чого поліцейський вказує, що ОСОБА_1 ухиляється від огляду на визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, він так це розуміє, і водій вказує, що він не відмовляється від огляду. Поліцейський зазначає, що він розцінює такі дії як ухилення. Поліцейський вказує, що для здачі аналізів потрібен лікар, адвокат може їхати до лікарні, на своєму автомобілі він їхати не має права, оскільки відсторонений згідно ст. 266 КУпАП. ОСОБА_1 просить дочекатись його адвоката. Поліцейський каже, що вже годину тут стоять, чекають, адвокат не потрібен для проходження огляду. Вказане спілкування триває до 18:14 год., після чого працівник поліції ще раз називає ознаки наркотичного сп`яніння, які він вбачає у ОСОБА_1 , пропонує проїхати до медичного закладу до лікаря-нарколога, роз`яснює відповідальність за відмову. ОСОБА_1 каже, що все розуміє, але буде доводити свою позицію. Поліцейський вказує, що добре, за відмову від огляду передбачена відповідальність за порушення п.2.5 ПДР і на водія буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. В подальшому працівниками поліції було роз`яснено права та складено відносно ОСОБА_1 протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Тобто, суд вважає, що відеозапис, наданий як додаток до протоколу, не підтверджує обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Із відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно був зупинений працівниками поліції, при чому підстав для правомірної зупинки, виходячи з наданих матеріалів, не було, після зупинки виконав всі вимоги працівників поліції і надав всі необхідні документи. Його поведінка під час спілкування з працівниками поліції відповідає обстановці. Під час спілкування працівники поліції повідомили про виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, при чому такі в дійсності були відсутні у останнього, так як такі і не встановлювались працівником поліції взагалі, а також лікар КНП «ЧОПНЛ», оглядаючи ОСОБА_1 за самозверенням того, жодних клінічних ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявив взагалі.

Крім того, з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 не заперечував щодо проведення огляду, однак просив, оскільки на своєму авто недозволено було їхати в медичний заклад, дочекатись його адвоката, і жодного разу відмови від проходження того не висловлював. Ця обставина стверджується відеозаписом події, зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського. Судом враховується, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду був озвучений виключно поліцейськими.

Аналізуючи правові норми, суд звертається до ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, до яких відноситься і поліція, зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До того ж, з доданих ОСОБА_1 до матеріалів справи документів, вбачається, що після складання відносно нього 19.09.2025 протоколу про адміністративне правопорушення, на місце події прибув його знайомий ОСОБА_2 , і разом з ОСОБА_1 на автомобілі Volkswagen Passat CC, д.н.з. НОМЕР_1 , поїхав до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ЧОР, однак даний транспортний засіб тут же був зупинений працівниками поліції, в результаті чого на ОСОБА_2 було винесено постанову за ч.1 ст. 126 КУпАП, і час на оформлення вказаних адміністративних матеріалів позбавив ОСОБА_1 в межах двох годин дістатись до медичного закладу. Однак ОСОБА_1 таки прибув до КНП «ЧОПНЛ» ЧОР 19.09.2025 і о 20:10 год. був оглянутий лікарем та у останнього було відібрано біологічне середовище на аналіз. З копії виписки №805 від 24.09.2025 вбачається, що за результатами огляду ОСОБА_1 тверезий, ознак сп`яніння не виявлено; свідомість збережена; орієнтований достатньо; напружений, помітно нервує; скарг на стан здоров`я не має, шкіра та видимі слизові звичайного кольору, чисті; зіниці реакція жива, відмічається виражений тремор повік, пальців рук; в позі Ромберга стійкий. Драгер Алкотест 6820 - 0,00%; результати токсикологічного дослідження №1396 в крові і сечі етанол не виявлено, кров- 0,00%, сеча – 0,00%; №2623 в сечі канабіноїди, амфетаміни, метамфетаміни, метадон, морфін, барбітурати, бензодіазпіни не виявленою.

Також, слід звернути увагу й на те, що згідно з усталеною судовою практикою, описані в п. 4 розділу І Інструкції, ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку, які під час огляду не побачив навіть лікар, фахівець у цій галузі.

Враховуючи зазначене вище, суд приймає вказану виписку КНП «ЧОПНЛ» за №805 від 19.09.2025 як належний доказ, у відповідності до ст. 251 КУпАП, оскільки така узгоджується з показаннями захисника Фалька М.М. про його самозврнення до лікувального закладу та встановлення лікарем відсутності ознак наркотичного сп`яніння у того. Таке узгоджується з правовою позицією Чернігівського апеляційного суду, викладену у постановах від 08.08.2024 (справа №734/2279/24) та від 25.08.2025 (справа №749/860/25).

До того ж, з відеозапису слідує, що водій ОСОБА_1 мав звичайний вигляд, колір шкіри був природній, усвідомлював свої дії, чітко вимовляв фрази, мовлення було чітким та послідовним, водій наводив аргументи на підтвердження своїх доводів, аргументуючи свої твердження чіткою мовою, коли пред`являв посвідчення водія пальці рук його тремору не мали і в дійсності їх огляд працівником поліції не проводився на місці зупинки, тобто такі ознаки, як неприродна блідість та виражене тремтіння пальців рук взагалі не вбачаються на відеозаписі. Щодо такої ознаки як звужені зіниці, які не реагують на світло, слід зазначити, що відеозапис проводився в денний час, при сонячному освітленні і на відеозаписі не відображено, що зіниці водія не реагують на світло, водій спершу перебуває в сонцезахисних окулярах, потім знімає такі, часто кліпає очима, зіниці очей близько не видно, але вони відповідають денному освітленню.

Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою.

Більш того, під час судового розгляду від ОСОБА_1 надійшов оригінал виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №805 від 24.09.2025, згідно якої останній 19.09.2025 о 20:10 год. пройшов обстеження на стан сп`яніння за результатами якого він тверезий, ознак сп`яніння не виявлено; при токсикологічному дослідженні сечі (лаб. сечі №2623) та крові (№1396) наркотичних речовин та алкоголю в організмі не виявлено. Суд зазначає, що хоча у виписці зазначено час 20:10 год. 19.09.2025, що виходить за межі 2 годин після складання протоколу відносно ОСОБА_1 , однак враховуючи пояснення захисника того в частині повторної зупинки транспортного засобу під керуванням «тверезого» водія, який прибув на місце події на прохання ОСОБА_1 і після складання адміністративних матеріалів повіз ОСОБА_1 до медичного закладу, що позбавило можливості останнього вчасно прибути до медичного закладу вважає, що останній пройшов огляд пізніше по причинам, що не залежали від його волі. Більш того, ОСОБА_1 ставилось в провину порушення пункту 2.5 ПДР України, щодо відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, тому на думку суду, здача пізніше 2 годин біологічного матеріалу, в цьому випадку, не призвело до хибного результату, як то відсутність наркотичних речовин в організмі того, оскільки вказані речовини в організмі людини наявні тривалий час, аніж алкоголь у крові.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факт порушення ним вимог п. 2.5 ПДР суду не надано, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

Тож, враховуючи викладене, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалах, суд приходить до висновку, що вони не містять належних та достатніх даних, які б поза розумним сумнівом свідчили про порушення вказаних вимог. При цьому, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, в даному випадку, посадовими особами, які складали протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду переконливих доказів винуватості особи у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З врахуванням наведеного, встановлені обставини не дають достатніх підстав вважати, що в судовому засіданні знайшли підтвердження подія і склад адміністративного правопорушення, а будь-які інші докази суду надані не були.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 284 п. 3 КУпАП

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Л.В. Самусь