Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №750/4812/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4812/25

Провадження № 2/750/99/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді - Маринченко О.А.,

секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Бершадської І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання неправомірними дій, стягнення коштів та моральної шкоди,

третя особа - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приват банк»,

в с т а н о в и в :

09 квітня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в якому просять:

- визнати дії Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо недостатнього захисту коштів ОСОБА_1 неправомірними;

- стягнути на користь ОСОБА_1 безпідставно зняті кошти в сумі 9300 грн., комісію в сумі 98 грн., пеню в сумі 1245 грн. 88 коп., інфляційні втрати в сумі 1209 грн. 60 коп., три проценти річних в сумі 279 грн. 84 коп., а всього 12133 грн. 32 коп.

- стягнути на користь ОСОБА_1 40000 грн. у відшкодування моральної шкоди;

- стягнути на користь ОСОБА_2 пеню в сумі 247 грн. 41 коп., інфляційні втрати в сумі 175 грн. 38 коп., три проценти річних у сумі 32 грн. 93 коп., а всього 455 грн. 72 коп.;

- стягнути на користь ОСОБА_2 12000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтовано позов тим, що у вересні 2023 року ОСОБА_1 відкрив картковий рахунок в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» для виплати пенсії. 10 квітня 2024 року на картку ОСОБА_1 було зараховано пенсію двома платежами в сумі 11194 грн. 01 коп. та 548 грн. 93 коп. Протягом дня ОСОБА_1 здійснював розрахунки цією карткою і близько 20 год. 30 хв. на його рахунку залишалося 9487 грн. 14 коп. Про всі ці операції, які були здійснені ним того дня, на його мобільний телефон приходили сповіщення. Однак, 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 у мобільному додатку Ощад24/7 виявив, що на його рахунку залишилося всього 89 грн. 97 коп., а 9300 грн. та комісія банку - 98 грн. зникли з рахунку. Сповіщень про здійснення цієї операції у вигляді дзвінків чи смс-повідомлень від відповідача не надходило. ОСОБА_1 одразу зателефонував на гарячу лінію відповідача для блокування картки. Наступного дня, 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до філії Чернігівського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» для отримання виписки по його рахунку. Того ж дня, ОСОБА_1 також звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення злочину, на підставі якої було відкрито кримінальне провадження № 12024270340001186. 15 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до керуючого ТВБВ № 10024/080 філії Чернігівське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» для проведення розслідування та повернення незаконно знятих грошових коштів. Після цього звернення відповідач заблокував картковий рахунок дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк», оскільки на її рахунок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перераховував грошові кошти в сумі 700 грн. Неодноразові звернення позивачів щодо розблокування картки ОСОБА_2 були проігноровані. Лише 27 листопада 2024 року картковий рахунок ОСОБА_2 , заблокований 16 квітня 2024 року, був розблокований. Протягом цього часу ОСОБА_2 не могла користуватися грошовими коштами в сумі 3250 грн. 73 коп., які знаходилися на заблокованому рахунку. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що не вчиняв ніяких дій, спрямованих на розголошення даних карткового рахунку. У свою чергу, відповідач під час здійснення спірної платіжної операції не здійснив належну ідентифікацію клієнта. Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти в сумі 9398 грн., а також сплатити інфляційні втрати, три проценти річних та пеню. Крім того, відповідач повинен сплатити ОСОБА_2 інфляційні втрати, три проценти річних та пеню, нараховані на суму заборгованості за зобов`язаннями в сумі 3250 грн. 73 коп. Дії відповідача, які полягають у незаконній відмові виконувати умови договорів вкладу, депозитів та обслуговування карткового рахунку, а також бездіяльність відповідача призвели до душевних страждань і переживань та завдали позивачам моральну шкоду, а тому позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачам в його задоволенні. Зокрема, у відзиві на позов відповідач зазначає, що 27 вересня 2023 року між ОСОБА_1 та відповідачем укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - ДКБО) шляхом підписання заяви про приєднання № 991626/080322 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). На виконання умов ДКБО банк відкрив на ім?я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на умовах тарифного пакету «Мій рахунок», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті банку та/або на інформаційних стендах, що знаходяться в приміщеннях установ банку та надав платіжну картку типу Visa Rewards Pay Wave MR. Відповідно до умов ДКБО банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу за дебетово-кредитною схемою. Шляхом підписання цієї заяви про приєднання до договору клієнт беззастережно приєднався до ДКБО в редакції, яка на день підписання цієї Заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку https://www.oschadbank.ua, та уклав з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, кредитного договору, умови надання інших послуг та підтвердив своє ознайомлення з умовами ДКБО. Номер мобільного телефону, повідомлений банку клієнтом, який використовується банком для ідентифікації клієнта, надання сервісів через контакт центр банку та вважається фінансовим номером клієнта є номер НОМЕР_4, зазначений у пункті 2.2, 3.4.3 Заяви. ДКБО розміщене на інтернет-сторінці АТ «Ощадбанк» www.oshadbank.ua та є загальнодоступним. Згідно з підпунктом 11 пункту 5.1 заяви подання та підписання клієнтом (в тому числі з використанням електронного підпису/одноразового цифрового паролю/біометрії, в тому числі по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/Face ID (та подібні) кожної платіжної інструкції на виконання платіжних операцій є фактом надання згоди на виконання платіжних операцій. За даними програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» 10.04.2024 через систему ДБО «Ощад 24/7» (новий мобільний додаток FLUMO) по картковому рахунку позивача ОСОБА_1 відбулась успішна операція з переказу коштів: 10.04.2024 переказ коштів з карткового рахунку в сумі 9300 грн. на картку Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Обов?язок банку приймати і зараховувати грошові кошти на рахунок, відкритий клієнту, і виконувати розпорядження про перерахування коштів за рахунком прямо передбачений нормами чинного законодавства України. Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17:55 год. у мобільному додатку «Ощад 24/7» (Система дистанційного банківського обслуговування, версія «Мобільний ощад» Flumo) здійснена реєстрація/перереєстрація за банківською карткою позивача 1N0:НОМЕР_13 та його фінансовим номером телефону НОМЕР_4 . Для реєстрації (перереєстрації) в системі «Ощад 24/7» (нова версія «Мобільний ощад» Flumo) необхідно використання номеру телефону клієнта, прив?язаного до картки (фінансовий номер), коду від банку, чотири останні цифри номеру картки та PIN-код до неї. У подальшому клієнт встановлює відомий тільки йому логін та пароль до мобільного додатку, а також створює код швидкого доступу та може налаштувати на мобільному пристрої Touch/Face ID (ідентифікація за допомогою відбитка пальця або обличчя) - в цьому випадку наступні входи у додаток та оплати здійснюються без підтвердження за допомогою паролю чи коду з SMS. Код для реєстрації в системі «Ощад 24/7» (нова версія «Мобільний ощад» Flumo) надсилався 27.03.2024 о 17:55 год. на фінансовий номер НОМЕР_4 . 27.03.2024 о 17:55 год. у мобільному додатку «Ощад 24/7» (Система дистанційного банківського обслуговування, нова версія «Мобільний ощад» Flumo) клієнтом успішно пройдена верифікація по картці № НОМЕР_13. Отже, реєстрація ОСОБА_1 в системі «Ощад 24/7» (нова версія «Мобільний ощад» Flumo) здійснена коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки (останні чотири цифри, PIN-код до неї) та паролю, який був направлений на фінансовий номер телефону клієнта. Відповідно дана інформація відома виключно ОСОБА_1 . Спірна операція з переказу коштів здійснена в Системі дистанційного банківського обслуговування Mobile banking «Ощад 24/7» (нова версія «Мобільний ощад» Flumo) та підтверджено біометричними даними (Face ID/Touch ID) або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки в мобільному додатку. Будь-яка інформація, надана клієнтом до банку після проходження клієнтом процедури реєстрації вважається такою, що надана особисто клієнтом та підлягає застосуванню банком в порядку, передбаченому договором. Інформація щодо здійснених клієнтом операцій в системі ДБО фіксується в електронних протоколах, які зберігаються в банку, і які сторони домовилися вважати належним та допустимим доказом при розгляді судом або іншим компетентним органом, установою спору між ними або спору за їх участю. Клієнт зобов?язаний забезпечити умови надійного зберігання логіну, паролю та отриманих від банку електронних підписів клієнта, що виключають доступ сторонніх осіб до рахунків та можливість розпорядження рахунками сторонніми особами за допомогою системи ДБО. Клієнт зобов?язаний не допускати тиражування логіну, паролю та/або їх передачу третім особам. Клієнт зобов?язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, а клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону клієнта. Будь-яку особу, що використала біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), банк безумовно вважає клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися. Банк не несе відповідальності за наслідки операцій в Системі ДБО, здійснених з використанням облікового запису клієнта, відповідальність за такі операції несе особисто клієнт, а не банк. Саме з використанням облікового запису ОСОБА_1 після реєстрації в Системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» (Мобільний Ощад) здійснена операція, яка оскаржується. Вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» (нова версія «Мобільний Ошад» Flumo) та операція з переказу коштів здійснені коректно, що є можливим лише за наявності коду для реєстрації в мобільному додатку, який направлявся на фінансовий телефон клієнта, і реквізитів облікового запису, які були відомі виключно ОСОБА_1 , і відповідальність за збереження таких даних і такі операції несе саме він особисто. Операції по переказу коштів між платіжними картками відносяться до операцій типу Р2Р (Person to Person), по яких надання послуги полягає в миттєвому (онлайн) перерахуванні коштів на іншу платіжну картку. Тому оскарження таких операцій можливе лише у випадку некоректної роботи самої системи переказів міжнародних платіжних систем Visa Mastercard. Такі перекази відбуваються з обов?язковим дотриманням процедур з обслуговування міжнародних платіжних карток, а саме: проведення авторизації, безпомилкове введення отриманих 3DS кодів підтвердження/біометрії. Тому, згідно з правилами міжнародних платіжних систем такі перекази, здійснені без помилок в роботі самої системи переказів, не можуть бути оскаржені. Оскаржувана операція здійснена коректно з використанням усіх необхідних реквізитів картки, випущеної на ім?я ОСОБА_1 , з обов?язковою ідентифікацією/верифікацією клієнта з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7»/біометрії та з правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку, який надсилався 27.03.2024 на фінансовий номер ОСОБА_1 , а отже згідно з правилами міжнародних платіжних систем Visa Mastercard не можуть бути оскаржені. ОСОБА_1 звернувся до банку 11.04.2024 для блокування карти вже після завершення оскаржуваної операції. Отже, виходячи з умов договору та норм чинного законодавства відповідач не може нести відповідальність за вчинення операцій, які відбулись до моменту повідомлення ОСОБА_1 банку. Для реєстрації (перереєстрації), входу в систему «Ощад 24/7» на мобільному пристрої необхідні доступ до фінансового номеру, номер картки та PIN-код до неї, що в свою чергу є автентифікацією платіжного засобу і його держателя, а тому відповідальність за такі операції повинен нести власник рахунку - ОСОБА_1 . У банку були всі підстави виконати розпорядження власника рахунку про переказ коштів, який був належним чином автентифікований як держатель платіжного засобу. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження невиконання банком своїх зобов?язань за договором та/або порушення банком вимог чинного законодавства. Позивач ОСОБА_1 не надав доказів, які б підтверджували, що списання коштів з його рахунку відбулось внаслідок неправомірних дій/бездіяльності банку та або його працівників. Отже, оскаржувана операція з переказу коштів здійснена з використанням всіх необхідних реквізитів, відомих виключно ОСОБА_1 , а тому вимоги про стягнення коштів в розмірі 9300 грн. та комісії є безпідставними та не підлягають задоволенню. Вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних також не підлягають задоволенню, оскільки такі санкції є мірою цивільно-правової відповідальності і настають у випадку прострочення виконання боржником грошового зобов`язання. Жодних порушень/невиконання грошових зобов?язань банком допущено не було. Відповідач діяв у повній відповідності до вимог норм чинного законодавства України та умов договору і жодних підстав для застосування заходів відповідальності немає. Також, безпідставними є вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з банку пені, інфляційних втрат, трьох процентів річних, оскільки такі санкції є мірою цивільно-правової відповідальності і настають у випадку прострочення виконання боржником грошового зобов?язання. Рахунки, відкриті ОСОБА_2 в Акціонерному товаристві «Ощадбанк», відповідач не блокував. Відповідач також не блокував картковий рахунок, відкритий ОСОБА_2 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» і не має повноважень на вчинення таких дій. ОСОБА_1 , як потерпілий в кримінальному провадженні, має право звернутись до винних осіб з відповідним позовом про відшкодування заподіяної йому шкоди. Крім того, оскільки грошові кошти за оскаржуваними операціями перераховано на картку НоваПей № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), в ОСОБА_1 відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, наявні правові підстави для повернення майна (грошових коштів) від особи, яка його набула за рахунок позивача (потерпілого). Позивачами не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт заподіяння моральної шкоди, в чому саме вона полягає, з яких міркувань останні виходили, визначаючи її розмір, якими саме неправомірними діями відповідача її заподіяно та в чому полягає вина відповідача в заподіянні позивачам моральної шкоди, що свідчить про незаконність та необґрунтованість позовних вимог, відсутність правових підстав для їх задоволення.

Позивачі відповідь на відзив не подали.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2025 року клопотання Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про витребування доказів - задоволено та витребувано в Приватного акціонерного товариства «Київстар» інформацію про вхідні та вихідні телефонні дзвінки та текстові повідомлення (в тому числі зміст таких повідомлень) по номеру « НОМЕР_4 » за період з 27.03.2024 до 11.04.2024. Витребувано в Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» інформацію про переказ коштів, здійснений 10.04.2024 з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), емітовану Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей» із зазначенням власника рахунку та його ідентифікаційних даних.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Вказав, що користувався додатком Ощад 24/7, в який заходив з телефону та комп`ютера. Позивач не пам`ятає чи перевстановлював він додаток. Номер телефону НОМЕР_4 є його фінансовим номером. Після того як позивач виявив, що грошові кошти з його рахунку зникли, він зателефонував на гарячу лінії відповідача та попросив, щоб усі його картки/рахунки заблокували, оскільки кошти зняли шахраї. Рахунки ОСОБА_2 в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» заблоковані не були, а були лише заблоковані ті, які відкриті в Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приват банк». ОСОБА_2 зверталася до відповідача та третьої особи щодо розблокування карток усно, з нею при цьому був позивач ОСОБА_1 10 квітня 2024 року телефон був у позивача, ніхто не мав до нього доступу. Паролів, кодів тощо позивач стороннім особам не повідомляв. Від відповідача не надходило ні смс, ні телефонного дзвінка, щоб позивач зміг підтвердити спірну операцію. Банк не зберіг коштів позивача, тривалий час позивач не може ними користуватися, тому відповідач має нести відповідальність. Після перерви у судовому засіданні позивач подав заяву про продовження розгляду справи за його відсутності.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вказала, що відповідач позов не визнає з підстав, вказаних у відзиві. Після перерви у судовому засіданні представник відповідача подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено представнику відповідача в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки правові підстави, передбачені статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), для відкладення розгляду справи, як і для продовження перерви в судовому засіданні, відсутні, адже суд відкладає розгляд справи чи оголошує перерву в межах встановлених цим Кодексом строків її розгляду. При цьому, суд керувався основними засадами цивільного судочинства, серед яких, зокрема, є розумність строків розгляду справи та врахував, що відповідач подав відзив на позов, в якому викладена його позиція щодо заявленого позову, а також те, що представник відповідача виступив із вступним словом у судовому засіданні. Крім того, суд взяв до уваги, що справа надійшла до суду в квітні 2025 року, а відповідно до норм процесуального законодавства суд відкладає розгляд справи чи оголошує перерву в судовому засіданні в межах встановленого ЦПК України строку. Також, суд врахував позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24 жовтня 2024 року в справі № 752/8103/13, в якій, зокрема, зазначено, що умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши доводи позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

27 вересня 2023 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання № 991626/080322 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), на підставі якої відповідач відкрив йому картковий рахунок в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_1 в гривні України на умовах тарифного пакету «Мій рахунок», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті банку та/або на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ банку, та надав платіжну картку типу Visa Rewards Pay Wave MR (а.с. 54-60).

У вказаній заяві зазначено, що шляхом підписання цієї заяви про приєднання до договору клієнт беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua, та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, кредитного договору.

Крім того, у цій заяві вказано, що ОСОБА_1 просить вважати його фінансовим номером - НОМЕР_4 (пункт 3.4.2. заяви).

Копіями виписок по картковому рахунку № НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_1 , підтверджується безготівкове зарахування на цей рахунок 10 квітня 2024 року 548 грн. 93 коп. та 11194 грн. 01 коп. (а.с. 28, 73-75).

З указаних виписок, зокрема, слідує, що 10 квітня 2024 року о 20 год. 45 хв. з рахунку ОСОБА_1 відбувся переказ коштів у сумі 9300 грн.; комісія - 98 грн.

Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024270340001186 ОСОБА_1 12 квітня 2024 року звернувся до поліції та повідомив, що 11 квітня 2024 року за невідомих обставин виявив зникнення грошових коштів на загальну суму 10000 грн., які були зняті з його банківської картки «Ощадбанк» № НОМЕР_8 та переказані через Ukr Kyiv Mobile Banking (а.с. 26).

Також, 15 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Ощадбанк» із заявою клієнта, в якій просив провести службове розслідування щодо зняття без його відома з його рахунку грошових коштів на загальну суму 10000 грн. та відшкодувати йому вказану суму. При цьому, зазначив, що за посиланнями він не переходив, реквізитів своєї картки, крім номера картки, не давав. При знятті вказаної суми дзвінків від працівників банку не надходило, смс - інформування не було (а.с. 25).

Крім того, 23 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив посприяти перед Комерційним банком «ПриватБанк» в розблокуванні картки його дружини - ОСОБА_2 , яка була заблокована на вимогу служби безпеки Ощадбанку, зазначивши, що грошові кошти в сумі 700 грн. він самостійно перерахував на її картковий рахунок (а.с. 29).

За інформацією, наданою відповідачем, 27.03.2024 о 17:55 год. у мобільному додатку «Ощад 24/7» (Система дистанційного банківського обслуговування, версія «Мобільний ощад» Flumo) здійснена реєстрація/перереєстрація за банківською карткою позивача № НОМЕР_13 та його фінансовим номером телефону НОМЕР_4 . Код для реєстрації в системі «Ощад 24/7» (нова версія «Мобільний ощад» Flumo) надсилався 27.03.2024 о 17:55 на фінансовий номер НОМЕР_4 . 27.03.2024 о 17:55 в мобільному додатку «Ощад 24/7» (Система дистанційного банківського обслуговування, нова версія «Мобільний ощад» Flumo) клієнтом успішно пройдена верифікація по картці № НОМЕР_13.

За інформацією відповідача 10 квітня 2024 року о 20:46:00 год. банк надіслав на мобільний телефон ОСОБА_1 смс-повідомлення наступного змісту: -9300 UAH Perekaz na kartku inshogo banku. Оскаржувані операції було здійснено у мобільному додатку Ощад 24/7 (нова версія Flumo). Ці дії підтверджувались біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки. 23 квітня 2024 року фінансовий номер телефону був змінений з НОМЕР_4 на НОМЕР_9 . Для реєстрації і встановлення нового мобільного додатку використовуються реквізити ПК та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, а також одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту на фінансовий номер мобільного телефону. 11 квітня 2024 року о 09 год. 22 хв. карта була заблокована за зверненням держателя з коментарем «відмова з 20:46, 10.04.2024 (Ощад 24/7). Після чого відповідальним співробітником було відправлено запити на Новапей з інформацією щодо шахрайства зі сторони їх клієнта. Отримати відповідь, що кошти збереглися не вдалося (а.с. 76, 78).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав для огляду власний телефон, в якому відсутнє смс-повідомлення від банку 10 квітня 2024 року щодо здійснення переказу грошових коштів у сумі 9300 грн.

З інформації, наданої Приватним акціонерним товариством «Київстар» на виконання ухвали суду від 09 червня 2025 року, слідує, що 27 березня 2024 року на номер телефону НОМЕР_4 надійшли, зокрема, наступні вхідні дзвінки та смс повідомлення:

12:49:56 Вхідний дзвінок НОМЕР_18 61 секунда;

12:51:55 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

12:56:07 Вхідний дзвінок НОМЕР_18 52 секунди;

12:56:09 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

12:59:23 Вхідний дзвінок НОМЕР_19 1 секунда;

12:59:49 Вхідні СМС FormaS 1 штука;

13:02:50 Вхідні СМС Oschadbank 2 штуки;

13:03:26 Вхідні СМС Oschadbank 2 штуки;

13:14:23 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

13:38:42 Вхідний дзвінок НОМЕР_14 179 секунд;

14:08:52 Вхідний дзвінок НОМЕР_15 826 секунд;

15:05:32 Вхідний дзвінок НОМЕР_16 61 секунда;

15:14:49 Вхідний дзвінок НОМЕР_17 75 секунд;

17:50:32 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

17:55:46 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

17:55:56 Вхідний дзвінок НОМЕР_18 53 секунди;

17:59:08 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

18:01:48 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука (а.с. 108-113).

Листом № 27-11/2025/18/85-Т від 27 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НоваПей» повідомило, що переказ коштів, здійснений 10.04.2024 з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на платіжну картку № НОМЕР_10 , емітовану Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей». Отримувач ОСОБА_4 , відправник ОСОБА_5 , з картки НОМЕР_8 . Власником карткового рахунку НОМЕР_10 є фізична особа ОСОБА_4 (а.с. 131).

Згідно з положеннями частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до частини шостої статті 64 Закону України «Про платіжні послуги» порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.

Згідно із пунктом 56 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг.

У пункті 5 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 65 від 19 травня 2020 року, зокрема, визначено, що фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації.

Відповідно до пункту 54 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Ініціатор - це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач (пункт 21 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги»).

Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом, зокрема, надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи (стаття 41 Закону України «Про платіжні послуги»).

Згідно із пунктом 63 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжний інструмент персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції.

Платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (пункт 65 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги»).

Відповідно до пункту 11 Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Частиною першою статті 1068 Цивільного кодексу України визначено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 42 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Згідно із пунктом 17 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 (далі - Інструкція № 163), порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника. Перед отриманням згоди платника на виконання кожної платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний здійснити посилену автентифікацію користувача.

Відповідно до пункту 46 Інструкції № 163 платник для ініціювання платіжних операцій має право використовувати один або кілька засобів дистанційної комунікації з надавачем платіжних послуг платника. Порядок застосування засобів дистанційної комунікації, передавання платіжної інструкції, права, обов`язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення визначаються умовами договору між надавачем платіжних послуг платника та платником. Надавач платіжних послуг платника щодня архівує платіжні інструкції, які сформовані (відправлені) платником в електронній формі, та зберігає їх протягом строку, установленого законодавством України. Платник під час використання засобу дистанційної комунікації повинен дотримуватися всіх вимог, що встановлює надавач платіжних послуг платника, з питань безпеки оброблення платіжних інструкцій в електронній формі. Якщо це передбачено в договорі, то надавач платіжних послуг платника має право виконувати періодичні перевірки виконання платником вимог щодо захисту інформації та зберігання засобів захисту і припиняти обслуговування платника з використанням засобу дистанційної комунікації в разі невиконання ним вимог безпеки.

Згідно з пунктом 5 частини двадцятої статті 37 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Також, частиною двадцятою статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач зобов`язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією. Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку. Зазначений у цій частині строк не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не дотримався свого обов`язку щодо інформування платника про виконані платіжні операції згідно з вимогами цього Закону.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом (частина п`ята статті 87 «Про платіжні послуги»).

Пунктами 136, 140, 143, 144, 146, 147, 148 розділу VII Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, визначено, що користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором. Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача. Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів. Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків. Емітент зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.

Відповідно до умов договору комплексного обслуговування фізичних осіб, затвердженого постановою правління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 05 серпня 2015 року № 694 в редакції, яка діє з 27 вересня 2023 року, та витяг з якого містяться в матеріалах справи (далі - договір), банк здійснює дистанційне обслуговування клієнта за допомогою дистанційних каналів обслуговування, зокрема, але не виключно за допомогою чат-бот, системи дистанційного банківського обслуговування та всіх його каналів обслуговування, за плату, в розмірі комісійної винагороди, визначеної тарифами.

Клієнт погоджується з тим, що розуміє всі ризики, пов?язані з розголошенням логіну клієнта, паролю для входу в систему дистанційного банківського обслуговування, номеру мобільного телефону клієнта та/або одноразових цифрових паролів, а також будь-якої інформації про свої рахунки, що є банківською таємницею, при здійсненні доступу до системи дистанційного банківського обслуговування не з власного комп?ютера або мобільного телефону, та несе всю відповідальність за такі випадки (пункт 17.4.3 договору).

Згідно із пунктом 17.1.5. вказаного договору сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений клієнтом банку в порядку та спосіб, визначений договором, або ідентифікація клієнта шляхом біометрії, є аналогом власноручного підпису клієнта.

Клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі дистанційного банківського обслуговування. Банк не несе відповідальності за операції з картковим рахунком клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних (пункт 17.4.4 договору).

Відповідно до пункту 17.5.2. договору банк зобов?язується приймати до виконання та виконувати електронні розрахункові документи клієнта, підтверджені одноразовим цифровим паролем/біометрією, в тому числі по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні), Face ID (та подібні), оформлені та надані клієнтом відповідно до договору та/або законодавства.

Розділом IX договору визначена відповідальність клієнта та банку, зокрема, клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт» (пункт 9.15); клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в заяві про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений банку в іншому встановленому договором порядку як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону клієнта (пункт 9.16); клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у мобільних додатках Google Рау або в інших подібних додатках за допомогою технології біометрії, в тому числі якщо у мобільному пристрої збережені відбитки пальця (-ів) сторонньої особи (пункт 9.17.). Будь-яку особу, що використала біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до системи дистанційного банківського обслуговування (у тому числі технології Touch ID, Face ID), банк безумовно вважає клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися (пункт 9.18).

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року в справі № 176/1445/22 вказано, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах; правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Подібні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 753/12781/23, від 29 березня 2024 року в справі № 456/4026/21, від 26 серпня 2020 року в справі 766/19614/18, від 03 липня 2019 року в справі № 537/3312/16-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц, від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц та постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року в справі № 6-71цс15.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, суд бере до уваги, що хоча відповідач і зазначає, що вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад24/7» 27 березня 2024 року та спірна операція з переказу коштів 10 квітня 2024 року здійснені коректно, однак списання грошових коштів з карткового рахунку позивача ОСОБА_1 відбулося не за його розпорядженням. Виявивши безпідставне списання коштів з рахунку, позивач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів.

Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що позивач ОСОБА_1 передавав третім особам інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 на його фінансовий номер 27 березня 2024 року (в день здійснення реєстрації за банківською карткою в додатку/системі «Ощад24/7) крім дзвінків з банку надходили і інші вхідні дзвінки, однак відсутні відомості, про що саме спілкувася позивач та яку інформацію повідомляв. Таким чином, не доведено, що ОСОБА_1 міг повідомити саме в цю дату свій персональний ідентифікаційний номер (код) або іншу інформацію, яка в подальшому дала змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з його карткового рахунку.

За вказаних обставин, матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які безспірно підтверджують, що саме позивач ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з його карткового рахунку.

Враховуючи викладене та те, що відповідач не довів належними, допустимими та достовірними доказами обставин, що позивач ОСОБА_1 , як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжну операцію, а тому суд знаходить підстави для стягнення з відповідача коштів у сумі 9300 грн. та комісії в сумі 98 грн., а всього 9398 грн.

Суд вважає обраний позивачем спосіб захисту його прав шляхом стягнення коштів у сумі 9398 грн. належним і ефективним, що підтверджується і висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 вересня 2024 року в справі № 753/12781/23.

При цьому, вимоги позивача про визнання неправомірними дій Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо недостатнього захисту коштів ОСОБА_1 суд вважає неефективними, у зв`язку з чим і такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення пені, інфляційних втрат, трьох процентів річних, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої-третьої статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною дванадцятою статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Враховуючи викладене та те, що у зв`язку з виконанням відповідачем неакцептованої позивачем ОСОБА_1 платіжної операції відбулося безпідставне перерахування з банківського рахунку позивача грошових коштів, беручи до уваги те, що відповідач не повернув суму неакцептованої платіжної операції позивачу, а тому суд знаходить підстави для стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке.

Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц зазначила, що виходячи з положень статей 16 і 23 Цивільного кодексу України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Окрім цього, Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» зазначив, що заявнику не може бути пред'явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Оцінивши наявні в справі докази та доводи сторін в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 в результаті безпідставного переказу грошових коштів тривалий час не може користуватися належними йому грошовими коштами, вимушений був звертатися до відповідача, правоохоронних органів та суду для захисту своїх прав та повернення коштів, у зв`язку з чим поніс моральні страждання.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить, зокрема, з характеру страждань, які зазнав позивач, їх тривалості, а також враховує вимушені зміни в життєвих стосунках, тому враховуючи конкретні обставини цієї справи, керуючись принципами розумності, справедливості та співмірності, вважає, що компенсація в сумі 5000 грн. буде належною сатисфакцією понесених душевних страждань.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Водночас, як встановлено судом у судовому засіданні відповідач належних ОСОБА_2 рахунків, відкритих в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», не блокував. Доказів того, що за зверненням відповідача картковий рахунок ОСОБА_2 , відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк», був заблокований, матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем ОСОБА_2 не доведено порушення її прав з боку відповідача, у зв`язку з чим її вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання неправомірними дій, стягнення коштів та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 9398 грн. (дев`ять тисяч триста дев`яносто вісім грн.).

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 1245 грн. 88 коп., інфляційні втрати в сумі 1209 грн. 60 коп. та три проценти річних у сумі 279 грн. 84 коп., а всього 2735 грн. 32 коп. (дві тисячі сімсот тридцять п`ять грн. 32 коп.).

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн. (п`ять тисяч грн.).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 398 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 .

Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_12 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», місцезнаходження юридичної особи: вул. Госпітальна, 12-Г, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 00032129.

Третя особа - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приват банк», місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 1-д, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570.

Повний текст рішення складено 12.02.2026.

Суддя