Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №761/53675/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/53675/25

Провадження №1-кп/761/994/2026

В И Р О К

Іменем України

30 січня 2026 року, Шевченківський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025100100004118 від 13.12.2025 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

- 07.08.2023 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- 06.06.2024 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі ст. ст. 71, 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць (відбув покарання повністю);

- 26.12.2025 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 12.12.2025 приблизно о 19 год. 30 хв., тобто в період дії воєнного стану, перебуваючи в приміщенні відділення «Нова пошта» №108, що за адресою: м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, 18, звернув увагу на мобільний телефон, який належить ОСОБА_5 , та який останній залишив на столі біля каси.

В цей час, у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах дії воєнного стану, з метою особистого збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 12.12.2025, приблизно о 19 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні відділення «Нова пошта» №108, що за адресою: м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, 18, ОСОБА_3 , діючи умисно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, в умовах дії воєнного стану, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони мають таємний характер для оточуючих, взяв зі столу мобільний телефон марки «Motorola» модель xt2173-3 g31в кольорі mineral grey, пам`яттю 4/64 GB, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який в подальшому було вилучено у ОСОБА_3 , та направлено на товарознавчу експертизу, в ході проведення якої було встановлено, що викрадений мобільний телефон на момент вчинення кримінального правопорушення коштував 3300 (три тисячі триста) грн. 00 коп., який належить ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_3 , утримуючи при собі вищевказаний викрадений мобільний телефон, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення беззаперечно визнав, дав вичерпні показання по суті справи, які повністю відповідають обставинам, викладеним у даному вироку щодо часу, способу, місця вчинення злочину та мотивів, розміру завданої шкоди, та інших обставин вчинення злочину. Вказав, що він 12.12.2025 приблизно о 19 год. 30 хв., прибув до відділення «Нової пошти» з метою зарядити власний мобільний телефон, в цей час він звернув увагу на інший мобільний телефон, який лежав поруч без нагляду, відтак він вирішив викрасти його, та в подальшому з вказаним мобільним телефоном по прямував до дому. Через деякий час, йому зателефонували з поліції та він повернув потерпілому викрадений мобільний телефон. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що всі учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши ОСОБА_3 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які усіма учасниками судового розгляду визнані та ніким не оспорюються.

Отже, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, доведена повністю, а дії обвинуваченого ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій їх небезпечності та даним про особу винного.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, не одружений, не працевлаштований, раніше неодноразово судимий.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

З врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи винного, його ставлення до вчиненого, який щиро розкаювався в скоєному, раніше судимий, а саме 26.12.2025 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, за якою визнав його винуватим.

Саме таке покарання на переконання суду буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що ОСОБА_3 останній раз був засуджений Шевченківським районним судом міста Києва 26.12.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

Злочин, за який ОСОБА_3 засуджується даним вироком, він скоїв до винесення вищезазначеного вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 26.12.2025. За правилами ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним при визначенні остаточного покарання обвинуваченому застосувати принцип поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 26.12.2025, більш суворим, призначеним даним вироком.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

У кримінальному проваджені наявні процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи №СЕ-19/111-25/76182-ТВ від 16.12.2025 в розмір 2228 грн. 50 коп., вказану суму суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 374-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк - 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 26.12.2025, більш суворим, призначеним цим вироком, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, після звернення вироку до виконання.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Motorola» модель xt2173-3 g31в кольорі mineral grey, пам`яттю 4/64 GB, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який повернутий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити у користуванні ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи №СЕ-19/111-25/76182-ТВ від 16.12.2025 в розмір 2228 грн. 50 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1