Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №766/1556/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнього затримання

Дата: 11 лютого 2026 р.

Справа: №766/1556/26

Суддя: Майдан С. І.

Справа № 766/1556/26

н/п 2-а/766/281/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

представника позивача: Чаюк А.С. (в режимі відеоконференції),

відповідача: Фігурової О.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача: Мишак Д.Е. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні адміністративну справу за позовом Управління державної міграційної служби України в Херсонській області до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців,

встановив:

Позивач Управління державної міграційної служби України в Херсонській області звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому просить затримати громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення примусового видворення.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 10.02.2026 року співробітниками ГУ СБУ АР Крим виявлено громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 та запрошено останню до приміщення Херсонського відділу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області. В ході перевірки встановлено, що раніше ОСОБА_1 порушувала міграційне законодавство, а саме 16.09.2024 року стосовно неї Корабельним відділом у місті Херсоні УДМС у Херсонській області складено протокол про адміністративне правопорушення у якому зафіксовано порушення законодавства, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення та прийнято рішення №4 від 16.09.2024 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни, без заборони в`їзду, із зобов`язанням покинути територію України до 15.10.2024 року. Тобто, на час виявлення ОСОБА_1 грубо порушувала норми міграційного законодавства, а саме: проживає тривалий час без документів, що дають право легально знаходитись на території України; у встановлений законодавством строк не покинула територію України; не виконала раніше прийняте рішення про примусове повернення та ухиляється від його виконання. З особистих пояснень ОСОБА_1 , котрі вона надала співробітникам Херсонського відділу УДМС у Херсонській області встановлено, що вона прибула на територію України 14.02.2022 через контрольно-пропускний пункт «Нові Яриловичі», по паспортному документу громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон на її ім`я. Офіційно не працевлаштована, постійного заробітку не має та родичів на території України не має. Громадянка РФ ОСОБА_1 перебуває на території України незаконно, оскільки термін її дозволеного перебування вичерпано. Встановлено, що остання за оформленням відповідної візи до уповноважених органів не зверталася та свідомо ухиляється від виїзду з України після закінчення визначеного законом строку. У громадянки РФ ОСОБА_1 відсутні документи, які дають підстави законного проживання на території Україні. Вона не може бути працевлаштована, та мати законне, постійне джерело доходів згідно чинного законодавства, не зможе забезпечувати власні потреби, через що, з метою отримання грошових коштів, може вчиняти злочини проти власності, чим завдати істотної шкоди охоронюваним інтересам держави та окремих громадян. 10.02.2026 року за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме: перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП, стосовно громадянки РФ ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії та номеру ПР МХС 001764 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 10.02.2026 серії та номеру ПН МХС №001766 на відповідачку накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень. Станом на 11.02.2026 року ОСОБА_1 у добровільному порядку не сплачено штраф у розмірі 3400 грн. Так, 10.02.2026 року Херсонським відділом УДМС у Херсонській області стосовно громадянки РФ ОСОБА_1 прийнято рішення №6512100100000691 про примусове видворення за межі території України.

Ухвалою від 11.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представник позивача Чаюк А.С. в судовому засіданні підтримала позов, просила його задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Зазначила, що згідно відповідних баз даних відповідач з 14.02.2022 року по теперішній час не зверталася до уповноважених органів з необхідними документами для легалізації свого проживання на території України.

Представник відповідача Мишак Д.Е. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, так як наведені стороною позивача ризики є необґрунтованими та недоведеними.

Відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в задоволені позову. Зазначила, що доказів офіційного звернення до уповноважених органів для легалізації свого проживання в Україні не має, «Статус біженця» їй не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, не перебуває. Після прийняття у 2024 році рішення про примусове повернення до країни походження, територію України не покинула, так як не бажала припиняти відносини зі співмешканцем ОСОБА_3 .

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою РФ, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 , виданого 01.03.2018 року, код органу 670-001.

З матеріалі справи вбачається, що ОСОБА_1 порушувала міграційне законодавство, а саме 16.09.2024 року стосовно неї Корабельним відділом у місті Херсоні УДМС у Херсонській області складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зафіксовано порушення законодавства, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення та прийнято рішення №4 від 16.09.2024 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни, без заборони в`їзду, із зобов`язанням покинути територію України до 15.10.2024 року.

Згідно протоколу №MXC 000015 про адміністративне затримання від 10.02.2026 року, ОСОБА_1 10.02.2026 року о 11-00 год. затримано у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 203 КУпАП для з`ясування обставин.

10.02.2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення, серії та номеру ПР МХС 001764, відносно громадянки РФ ОСОБА_1 за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме: перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 10.02.2026 року, серії та номеру ПН МХС №001766, відповідно до ч.2 ст.203 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

З особистих пояснень ОСОБА_1 , надані співробітникам Херсонського відділу УДМС у Херсонській області встановлено, що ОСОБА_1 прибула на територію України 14.02.2022 через контрольно-пропускний пункт «Нові Яриловичі», по паспортному документу громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон на її ім`я. Офіційно не працевлаштована, постійного заробітку не має та родичів на території України не має.

10.02.2026 року Херсонським відділом УДМС у Херсонській області стосовно громадянки РФ ОСОБА_1 прийнято рішення №6512100100000691 про примусове видворення за межі території України.

Рішенням про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні від 10.02.2026 року, винесеного Херсонським відділом Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, поміщено до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації або для забезпечення примусового видворення.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Згідно з пунктом 26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», якою встановлено заборону щодо примусового повернення, видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства.

Встановлено, що відповідач досяг 18-річного віку, статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні не перебуває, тобто відсутні підстави, за яких примусове видворення або повернення не застосовується відповідно до частини 8 статті 26, частини 8 статті 30 та статті 31 Закону.

На теперішній час громадянка РФ ОСОБА_1 перебуває на території України незаконно, оскільки термін її дозволеного перебування вичерпано. Встановлено, що остання за оформленням відповідної візи до уповноважених органів не зверталася та свідомо ухиляється від виїзду з України після закінчення визначеного законом строку. У громадянки РФ ОСОБА_1 відсутні документи, які дають підстави законного проживання на території Україні. Вона не може бути працевлаштована, та мати законне, постійне джерело доходів згідно чинного законодавства, не зможе забезпечувати власні потреби, через що, з метою отримання грошових коштів, може вчиняти злочини проти власності, чим завдати істотної шкоди охоронюваним інтересам держави та окремих громадян.

Надаючи оцінку зібраним доказам, отриманим від сторін поясненням, приймаючи рішення у даній справі, суд враховує, що у відповідності до п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі Закон) нелегальний мігрант іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 3 статті 3 розділу I Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Положенням частину 1 статті 289 КАС України встановлено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

З огляду викладене, приймаючи до уваги наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Враховуючи ухилення відповідачем від виїзду з України, а також те, що ним не виконано рішення щодо його примусового видворення, суд вважає доведеними підстави для його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту перебування іноземців або осіб без громадянства, строком на 6 (шість) місяців.

У справі № 522/14416/18 Верховний Суд прийняв 18 березня 2021 року рішення, у якому звернув увагу на те, що відповідач фактично без належних на те законних підстав протягом тривалого часу перебуває на території України. Доказів, які б підтверджували обставини, настання яких передбачає застосування положень частини першої статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» позивачем не надано.

Верховний Суд вказав, що чинним законодавством не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і наявність сім`ї не звільняє особу від необхідності дотримання міграційного законодавства України.

Відповідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Пояснення ОСОБА_3 не спростовують встановлені судом обставини та підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимоги Управління державної міграційної служби України в Херсонській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Керуючись ст.ст.77, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

вирішив:

Позов Управління державної міграційної служби України в Херсонській області до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців задовольнити.

Затримати громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення примусового видворення.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 12.02.2026 року.

Суддя: С.І. Майдан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua