Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №522/8155/24 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 10 лютого 2026 р.

Справа: №522/8155/24

Суддя: Павлик І. А.

Справа № 522/8155/24

Провадження № 2/522/2508/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Запольської А.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2024 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимогу обґрунтовані тим, що 14.03.2007 між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ОД14/03/2007/840-К/15 за змістом п. 1.1. якого Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 27 622,00 доларів США в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

За змістом п. 1.1.2. Кредитного договору, цільовим використанням кредиту є придбання Автотранспортного засобу та витрати, пов`язані з державною реєстрацією Автотранспортного засобу в МРЕВ при УДАІ УМВС України.

15.04.2014 рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/28960/13-ц позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - задоволено. Судом вирішено в рахунок погашення заборгованості за договором «Автопакет» № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.03.2007 у загальному розмірі 44 404,80 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 17.10.2013 становить 354 927,56 грн, (з яких :

- заборгованість за кредитом: 22 797,80 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 182 222,82 грн;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 14571,02 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 116 466,16 грн.;

- пеня за прострочення сплати кредиту - 4273,78 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 34 160,32 грн.;

- штраф за порушення виконання умов договору – 2 762,20 дол.США, шо в еквіваленті по курсу НБУ становить 22 078,26 грн.)

звернути стягнення на предмет застави за цим договором, а саме автомобіль марки Scoda, модель Octavia, рік випуску - 2007, колір сірий, заводський номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого МРЕВ-2 при УДАІ УМВС України в Одеській області 12.03.2007, шляхом продажу цього предмета застави ПАТ КБ «Надра» шляхом укладення договору купівлі-продажу з будь-якою іншою особою-покупцем, з наданням заставодаржателю ПАТ КБ «Надра» повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям цього автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням цьому банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.06.2021 у справі № 522/28960/13-ц замінено стягувача - ПАТ «КБ «Надра» його правонаступником ТОВ «Консалт Солюшенс» про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором «Автопакет» № ОД14/03/2007/840-К/15.

Посилаючись на те, що грошове зобов`язання за кредитним договором № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.03.2007 не виконано, позивач просить суд стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитним договором в сумі 20 000,00 доларів США.

Ухвалою головуючого судді Чернявської Л.М. від 26.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.07.2024 та 07.10.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

12.02.2025 від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме: розрахунок заборгованості за договором «Автопакет» № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.03.2007; копію листа ГСЦ МВС № 31/15-353аз від 07.09.2021; витяг з ДРОРМ від 11.02.2025.

На виконання розпорядження № 819/25 керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шараг А.О. від 20.05.2025, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 522/8155/24 передано для розгляду головуючому судді Павлик І.А.

Ухвалою судді Павлик І.А. від 09.06.2025 справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

24.09.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи поштовим відправленням, однак відправлення повернулись на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання».

18.12.2025 сторони в судове засідання не з`явились.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

У даній справі, сторони про призначене на 18 грудня 2025 року судове засідання були повідомлені в установленому законом порядку, проте в засідання не з`явились, а тому викликати їх на 11 лютого 2026 року не було потреби – це дата складення повного судового рішення.

Зазначена позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 5 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

У зв`язку з застосуванням тривалих аварійних відключень світла, перебування судді з 29.12.2025 по 16.01.2026 у відпустці та на лікарняному, повний текст судового рішення складено 11.02.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, 14.03.2007 між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ОД14/03/2007/840-К/15 за змістом п. 1.1. якого Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 27 622,00 доларів США в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.3.1. відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,00 % річних.

За змістом п. 1.4. Договору Банк надає позичальнику кредит строком до 13.03.2014.

Згідно п. 2.2.1. Договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 651,00 доларів США.

Згідно п. 2.2.3. Договору позичальник вносить мінімально необхідний платіж по Кредиту, визначений у п. 2.2.1. цього Договору, щомісячно до 18 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 20 числа поточного місяця.

Пунктом 7.3. Договору сторони, керуючись ст. 259 ЦК України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.03.2007 між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № ОД14/03/2007/840-П/15 від 14.03.2007 за змістом п. 1.1. якого Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що витікають з Кредитного договору № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.02.2007, в тому числі:

- повернути до 14.03.2007 кредит у сумі 27 622,00 доларів США;

- сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 14 % річних;

- сплатити інші платежі, передбачені договором «Автопакет»;

- сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

В наступному, 26.02.2020 між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL2N79746 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 99. За змістом п. 1 даного договору банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього, надалі за текстом – боржники, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

За змістом пункту 2 Договору Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов?язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов?язань, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, право отримання коштів від реалізації заставного майна за Основними договорами, тощо.

За змістом пункту 34 Додатку 1 до Договору № GL2N79746 про відступлення права вимоги від 26.02.2020 до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 за кредитним договором № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.03.2007 та договором поруки № ОД14/03/2007/840-П/15 від 14.03.2007.

ТОВ «Консалт Солюшенс» сплатило ПАТ «КБ «НАДРА» кошти в порядку пункту 4 Договору до моменту набуття чинності Договором у розмірі 1 568 700,27 гривень без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 13.02.2020.

ТОВ «Консалт Солюшенс» є правонаступником ПАТ «Комерційний банк «Надра» у матеріальних правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.03.2007.

За змістом пункту 34 Додатку 1 до Договору № GL2N79746 про відступлення права вимоги від 26.02.2020 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.03.2007 складає 49 773,42 доларів США, з яких:

- основна сума боргу (тіло кредиту): 22 797,80 доларів США;

- відсотки: 26 975,62 доларів США.

З пункту 34 Додатку 1 до Договору № GL2N79746 про відступлення права вимоги від 26.02.2020 вбачається, що заборгованість по тілу кредиту складає 22 797,80 доларів США.

05.11.2013 ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором «Автопакет» № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.03.2007 згідно якої, ПАТ «КБ «Надра» повідомляє про порушення умов кредитного договору, необхідність достроково повернути кредит, сплатити відсотки, штрафні санкції та вимагає від ОСОБА_1 , як заставодавця, погасити заборгованість в розмірі 44 148,75 доларів США, чи Банк вправі задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави з відшкодування витрат Банку за рахунок сум отриманих від реалізації предмета застави в порядку ст. 1 Закону України «Про заставу».

- заборгованість за кредитом: 22 797,80 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 182 222,82 грн;

- пеня за прострочення сплати кредиту - 4273,78 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 34 160,32 грн.;

За змістом частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов?язані може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

За змістом частини першої статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов?язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «Консалт Солюшенс» є новим кредитором за вищевказаним договором на підставі договору про відступлення прав вимоги від 26.02.2020 № GL2N79746, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 99.

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення. Що ж стосується застави, то вона має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання. Тобто, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення застави та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави у спосіб, передбачений законодавством, і навпаки звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Отже, звернення стягнення на предмет застави є відмінною вимогою від вимоги про стягнення заборгованості, адже порядок задоволення вимог заставодержателя врегульовано спеціальною статтею 1 Закону України «Про заставу», а не загальними нормами Цивільного Кодексу, які регулюють відносини пов`язані з основним зобов`язанням.

Таким чином, застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з вимогами ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти – фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема кредиту не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Зазначена позиція наведена у постанові ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц.

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 14-134цс18.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив грошове зобов`язання, встановлене кредитним договором № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.03.2007, будь-яких доказів на спростування вимог позивача, відповідач суду не надав, а відтак у позивача, як нового кредитора, наявне право на стягнення з відповідача частини заборгованості за тілом кредиту у сумі 20 000,00 доларів США.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, оф. 308) частину заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором № ОД14/03/2007/840-К/15 від 14.03.2007 у розмірі 20 000,00 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, оф. 308) витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 970,58 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 11.02.2026.

Суддя І.А. Павлик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua