Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №591/7114/24 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/7114/24

Провадження № 2/591/1256/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу №591/7114/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки в спільній частковій власності, виділ в натурі частини квартири та визнання як самостійного об`єкту при розподілі,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом, свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін ОСОБА_3 . За життя матері належала частина квартири АДРЕСА_1 , а інша частина квартири належить ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 належить частка спірної квартири. На даний момент виникла необхідність щодо виділу майна між співвласниками спільної часткової власності . У добровільному порядку вирішити дане питання не вдалося. Просить визначити за ОСОБА_1 частку в спільній частковій власності розміром частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; виділити у натурі ОСОБА_1 частку в спільній частковій власності розміром частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , припинивши право спільної часткової власності, та визнати як самостійний об`єкт при розподілі.

У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнала. Зазначила, що у позові не наведено підстав та не надано доказів щодо наявності підстав для припинення права на частку у спільному майні. Позивач має безперешкодний доступ до квартири, має можливість користуватися квартирою та її майном, що знаходиться в квартирі. Крім того, на даний час вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, не працює, а відтак виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за нею права власності на спільне майно становитиме для неї надмірний тягар. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав заяву про відкладання розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Враховуючи, що це третя поспіль неявка представника у судове засідання, на підставі п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України, протокольною ухвалою суду у задоволенні клопотання відмовлено.

В судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, в поданій заяві просять справу розглядати справу без їх участі, підтримали позицію, викладену у відзиві на позов.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Ухвалою суду від 29.07.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 23.01.2025 року призначено по справі комплексну судову будівельно-технічну експертизу та оціночно-будівельну експертизу. Ухвалою суду від 17.03.2025 року поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням від експертів повідомлення про неможливість виконання (не надано технічний паспорт та не оплачена вартість виконання експертизи) призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 22.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Ухвалою суду від 05.09.2025 року у задоволені клопотання представника позивача про призначення експертизи відмовлено. Розгляд справи відкладався у зв`язку з неявкою представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01.11.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим О.В. ОСОБА_4 , яка діяла від себе особисто та від імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , в рівних частках кожній належить квартира АДРЕСА_1 , яка складається з двох жилих кімнат житловою площею 31,1 кв.м., загальною площею 44,6 кв.м, корисною площею 44,6 кв.м. (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (а.с.12).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В. спадкоємцями частки квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 є донька ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на частку квартири видано ОСОБА_1 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності зареєстровано 08.08.2022 року (а.с.7-10).

Згідно висновку про вартість майна станом на 10.06.2024 року вартість квартири за адресою : АДРЕСА_2 складає 718 000 грн , вартість частки -359 000 грн.(а.с.13).

Відповідно до відповіді № 694756 від 17.07.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна квартира перебуває у спільній частковій власності, розмір частки ОСОБА_2 складає -1/4 ( згідно свідоцтва про право на спадщину), ОСОБА_1 – (згідно свідоцтва про право на спадщину) (а.с.20-21).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо захисту власності, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За правилами частин першої другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Ст.358 ЦК України встановлено порядок здійснення права спільної часткової власності. Так, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Позивачка просить визнати за нею частку у спільній частковій власності розміром частини квартири. Ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки право власності на цю частку вже зареєстровано за позивачкою на підставі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Судовому захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право, тоді як право власності позивачки на 1/4 частку ніким не оспорюється.

Також позивачка просить виділити в натурі її частку у спільній частковій власності, припинивши право спільної часткової власності та визнати як самостійний об`єкт при розподілі.

Згідно з висновком експертів №1965/209 від 29.12.2025 року за результатами проведення комплексної оціночно-будівельної, будівельно-технічної експертизи ринкова вартість частки кв. АДРЕСА_1 складає 164 400 грн. Виходячи з нормативних вимог, реально виділити в користування співвласнику частину квартири не представляється можливим (а.с.101-121).

Суд зазначає, що виділ частки нерухомого майна в натурі є можливим лише тоді, коли кожній зі сторін може бути виділено об`єкт, який відповідає вимогам до житлових приміщень, є ізольованим та має автономні комунікації.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували технічну можливість поділу квартири відповідно до часток співвласників, позовна вимога про виділ 1/4 частки в натурі та припинення права спільної часткової власності не може бути задоволена.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат, понесених позивачем не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Повний текст рішення виготовлено 11.02.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко