Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №487/21/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/21/26

Провадження № 3/487/185/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва адміністративні матеріали, які надійшли зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаміжня, обіймає посаду начальника сектору з обліку заробітної плати АТ «Миколаївобленерго», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Миколаєва із Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України надійшов протокол № 420/32-00-51-04-03/23399393 від 24.12.2025, відповідно до якого 01.12.2025 ОСОБА_1 – начальник сектору з обліку заробітної плати АТ «Миколаївобленерго» порушила порядок подання відомостей про виплачені доходи, а саме: несвоєчасно повідомлено державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, що призвело до зміни відомостей щодо нарахованого та сплаченого військового збору за липень 2025 року, чим здійснено правопорушення, передбачене ст. 163-4 КУпАП та є порушенням пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51 та пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) та п. 1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 13.01.2015 року № 4 (із змінами та доповненнями).

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, суду пояснила, що звіт було подано своєчасно, проте відбулась технічна помилка у сумах сплаченого військового збору. Зазначила, що було подано уточнюючий звіт та, у кінцевому результаті, перерахування військового збору до бюджету АТ «Миколаївобленерго» здійснено в повному обсязі та у строки, встановлені законодавством. Разом з цим вказала, що звіти подаються за підписом керівника.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд доходить до такого висновку.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку суддя встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Диспозицією ч. 1 ст. 163-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, зокрема акту про результати камеральної перевірки з питання достовірності та повноти відображення АТ «Миколаївобленерго» даних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за липень 2025 року № 936/32-00-51-04-03/23399393 від 01.12.2025, складеному Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на якому ґрунтується протокол про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , вбачається, що АТ «Миколаївобленерго» надано не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що призвело до зміни відомостей щодо нарахованого та сплаченого військового збору по 2 платниках за липень 2025 року.

Крім того відповідно до вказаного вище акту АТ «Миколаївобленерго» 11.11.2025 подано до податкових органів уточнюючий розрахунок за липень 2025 року за реєстраційним номером 9348968006; відповідальними особами за період, що перевіряється, є ОСОБА_2 – керівник АТ «Миколаївобленерго» та ОСОБА_3 – головний бухгалтер АТ «Миколаївобленерго».

Підпунктами 39-3.7.1., 39-3.7.5. п. 39-3.7 ст. 39.3 ПК України передбачено, що камеральній перевірці підлягає своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки та надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених цією статтею.

Якщо за результатами камеральної перевірки контролюючий орган виявляє неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки у встановлений строк або несвоєчасне подання звіту, або неподання чи несвоєчасне подання виправленого звіту або відповіді на запит (повідомлення), надісланий контролюючим органом за правилами цієї статті, контролюючий орган складає акт, у якому викладається опис обставин вчиненого правопорушення, встановленого під час камеральної перевірки. Результати камеральної перевірки оформлюються у порядку, встановленому статтею 86 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У пункті 86.2 ст. 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.1 ст. 85 ПК України акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Тобто акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Таким чином акт перевірки не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Крім того відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Тобто при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

Разом з цим із досліджених матеріалів справи було встановлено, що АТ «Миколаївобленерго» було вчасно подано податкову звітність про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб та військового збору за липень 2025 року хоч із помилковими відомостями, що не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Отже сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином суд дійшов до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з моменту винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та в порядку передбаченому ст. 294 КУпАП.

Головуючий суддя І. В. Боброва