Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №494/2766/25 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

12.02.2026

Справа № 494/2766/25

Провадження № 3/494/4/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2026 р. м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за частиною третьою статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 616276 від 08.12.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 21.11.2025 р приблизно о 15.10 год за адресою: АДРЕСА_1 відпустив своїх собак породи лабрадор без нагляду, повідка та намордника, внаслідок чого собака задавила курку гр. ОСОБА_2 , чим завдано потерпілій збиток на суму 300 грн .

В судових засіданнях ОСОБА_1 винним себе не визнав. Зазначив, що завжди гуляє зі своєю собакою за територією свого городу, де знаходиться сміттєзвалище їх села на якому собака знайшов мертву курку (чи ворону). Дана курка (ворона) була мертвою. Будь-яких доказів, що тварина належала ОСОБА_2 відсутні. Проте, остання викликала працівників поліції і зазначила, що собака задавив її власну курку.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Водночас, 26.01.2025 року надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Просила прийняти рішення згідно вимог Закону.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність потерпілої, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, доходить до наступного висновку.

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №616276 від 08.12.2025 встановлено, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 154 КУпАП, адміністративне стягнення накладається за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях .

Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.154 КУпАП України настає у разі вчинення тих дій, передбачених ч.1 ст.154 КУпАП, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті.

Крім цього, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП, крім іншого, передбачає конфіскацію тварини.

Проте, в матеріалах справи відсутні документи, які б посвідчували те, що собака породи «лабрадор» належить ОСОБА_1 , а не іншій особі. Відсутність таких документів, в подальшому, у разі доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого правопорушення та наявності підстав для конфіскації тварини, унеможливить виконання рішення суду.

Отже діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 154 КУпАП є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом, що зобов`язує особу, уповноважену на складання протоколу про адміністративне правопорушення встановити подію такого правопорушення, тобто діяння, що підпадає під ознаки ч.1 ст.154 КУпАП, факт завдання шкоди потерпілій особі та причинний зв`язок між завданою шкодою та діянням особи, якій інкриміновано у вину дане правопорушення.

Складаючи відносно особи протокол про адміністративне правопорушення за ч.3ст.154КУпАП, поліцейський повинен зазначити, які саме дії, передбачені ч.1ст.154КУпАП вчинила така особа, і яку шкоду здоров`ю людей або їх майну вони спричинили.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено (не розкрито) суть правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , виходячи із диспозиції ч. 3 ст. 154 КУпАП, яким передбачена відповідальність за дії чи бездіяльність особи.

Таким чином фабула правопорушення вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.3 ст.154 КУпАП.

Крім того, положення ст.154 КУпАП передбачають конфіскацію собаки, однак в протоколі немає жодних відомостей про огляд та вилучення тварини, не зазначено ознак тварини: окрас, вік собаки та інші прикмети, за якими вона має бути ідентифікована при проведенні її обов`язкової конфіскації, а також не містить даних про місце знаходження чи перебування вказаної собаки (акт вилучення чи залишення власнику на відповідальне зберігання), що створює перешкоду у подальшому виконанні постанови суду.

При цьому ,суд звертає увагу, що поліцейським у протоколі зазначено, собака задавила курку, про що заперечує ОСОБА_1 та вказує, що йому не зрозуміло, що саме на смітнику знайшла собака, мертву курку чи ворону, та які не належать потерпілій, - дані обставини за відсутності потерпілої у судовому засіданні та відсутності наданих доказів поліцейським, суд не має можливості перевірити. Водночас, суд констатує, що всі сумніви тлумачиться на користь особи ,яка притягується до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні необхідні і достатні докази того, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Суд зважає при цьому, що протокол про адмінправопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.

При цьому суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Водночас у рішеннях ЄСПЛ у справах «Малофєєв проти росії» від 30.05.2013 р. та «Карелін проти росії» від 20.09.2016 р. наголошується, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки в такому випадку обвинувачення буде підтримуватися самим судом, що матиме наслідком порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 3 ст. 154 КУпАП, а, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП відносно нього слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Керуючись ст. 9, ч.3 ст. 154, ст.ст. 247, 251, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Справу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною третьою статті 154 КУпАП - закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду .

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.02.2026 року.

Суддя І.А. Римар